Подоба дев’ята (закінчення)
XXVII
Дерева на десятій горі, які служать покровом для худоби, означають єпископів і віруючих страннолюбців, які неудавано і привітно завжди приймали у своїх домах рабів Божих; єпископів, які безперестанно допомагали бідним і вдовам та завжди жили непорочно. Таким людям допомагає Сам Господь: вони шановані Богом і мають місце серед ангелів, якщо перебуватимуть до кінця в служінні Господу.
ХХVIII
Одинадцята гора, дерева на якій рясні різними плодами, означає віруючих, які постраждали за ім’я Сина Божого, постраждали з любов’ю і від щирого свого серця віддали свої душі.
Я запитав:
– Чому ж, господарю, всі дерева мають плоди, але на деяких плоди менш приємні?
– І це поясню тобі. Ті, які постраждали за ім’я Господнє, шановані в Бога, і всім їм відпущені гріхи, бо постраждали за ім’я Сина Божого. А чому різні їхні плоди і деякі з них кращі? Ті, яких привели до властей, мучили, але вони не відреклися від Господа, але з готовністю постраждали, вшановані Богом, і плід їхній прекрасніший. А деякі були охоплені страхом і збентеженням і міркували у своєму серці, чи визнати Бога, чи зректися, і постраждали; їхні ж плоди гірші, бо в їхньому серці був лукавий помисел, щоб рабу зректися свого Господаря. Дивіться і ви, що думаєте так, щоб ця думка не утвердилась у ваших серцях і щоб ви не померли для Бога. А ті, хто страждають за ім’я Боже, повинні прославляти Господа, що удостоїв їх носити Його ім’я, бо зціляться всі їхні гріхи. Невже ви не вважаєте себе більш блаженними за інших? Ви думаєте, що зробили велике діло, якщо хтось із вас постраждав? Але Господь дарує вам життя, і ви про це не думаєте. Вас обтяжували гріхи ваші, і якби не постраждали ви за ім’я Господнє, то ви померли б для Бога через свої гріхи. Це я кажу вам, які помишляєте, чи визнати Бога, чи зректися.
Визнавайте, що ви маєте Господа, і, не зрікаючись, віддавайте себе в окови. Якщо всі народи карають рабів за зречення від свого господаря, то, як думаєте, що зробить Господь з вами, маючи владу над всім? Тому видаліть зі своїх сердець такі помисли, щоб повіки вам жити з Богом.
XXIX
Дванадцята гора, біла, означає віруючих, подібних до младенців, в яких на серці не було жодної злоби, які не знають, що таке лукавство, але завжди перебували в простоті. Такі люди, без сумніву, житимуть у Царстві Божому, бо вони в жодному ділі не порушили заповідей Божих, але з простотою перебували в тому ж стані всі дні свого життя. Ті, які залишаться як младенці, що не мають злоби, будуть більш шанованими за всіх, про яких було сказано: всі младенці славні в Господа і шануються в Нього першими. Тому блаженні ви, які видалили від себе лукавство і зодяглися в невинність, бо ви перші житимете з Богом.
Після того, як пастир пояснив мені значення всіх гір, я сказав йому:
– Господарю, тепер повідай мені про камені, які принесені з поля і закладені у вежу замість вийнятих, а також про круглі камені, які увійшли до будівлі вежі, і про ті, які досі залишаються круглими.
XXX
– Слухай і про це. Камені, які були принесені з поля і покладені в будівлю вежі замість відкинених, це є схили білої гори. Оскільки віруючі з цієї гори виявилися невинними, то господар вежі помістив їх у будівлю вежі, бо знав, що, увійшовши до будівлі, вони залишаться білими і жоден з них не почорніє. А якби він наказав покласти в будівлю вежі камені і з інших гір, то потрібно було б йому знову оглядати цю вежу і очищати. Ці білі камені – новонавернені, які увірували і увірують, бо вони вірують від серця. Блаженний цей рід, бо невинний.
Слухай тепер і про круглі блискучі камені. І вони всі від білої гори. Круглими ж вони стали тому, що багатство трохи потьмарило їх, але вони не відступили від Бога, і ніяке погане слово ганьби не вийшло з їхніх уст, але завжди правда, чеснота й істина. Тому Господь, знаючи їхні душі і те, що вони народилися і залишаються добрими, повелів відсікти їхнє багатство, але не зовсім відняти його, але так, щоб з того, що залишилось, вони могли робити добро і жити з Богом, бо і вони з доброго роду. Тому їх трохи обтесали і поклали в будівлю вежі.
XXXI
А решта каменів, які залишилися круглими і були непридатні для будівлі, ще не отримали печаті і повернені на своє місце, бо виявилися дуже круглими. Потрібно відсікти в них блага віку цього і суєтне багатство – і тоді вони будуть придатними в Царстві Божому. Вони повинні увійти до Царства Божого, бо Господь благословив цей рід, і з нього ніхто не загине; можливо, хтось із них, спокушений злим дияволом, і згрішить у чомусь, але швидко знову навернеться до Господа свого.
Я, ангел покаяння, вважаю вас щасливими, які невинні, як діти, бо ваша участь блага і шанована перед Богом. І всім, які прийняли печать Сина Божого, кажу: майте простоту, не пам’ятайте образ, не перебувайте в злобі, нехай не буде у вашій душі гіркоти злопам’ятства; виліковуйте і видаляйте від себе злі розбрати, щоб господар стада прийшов і зрадів, знайшовши цілими своїх овець. Якщо ж якась вівця буде втрачена пастирями або самих пастирів господар знайде поганими, яку відповідь дадуть йому? Невже скажуть, що вони змучені стадом? Не повірять їм, бо не може пастир потерпіти від овець; він і ще більше буде покараний за свою неправду. І я – пастир і повинен дати Всевишньому за вас звіт.
XXXII
Отже, потурбуйтеся про себе, поки будується вежа. Господь перебуває в людях, які люблять мир, бо Він Сам любить мир і далекий від сварливих і розбещених злобою. Поверніть Йому дух цілим, який прийняли від Нього. Бо якщо ти віддаси валяльникові[1] одяг цілий, то бажаєш і отримати його назад цілим, а якщо валяльник поверне тобі його роздертим, то хіба ти візьмеш його? Чи не прогніваєшся і чи не сваритимешся на нього, кажучи: «Я дав тобі одяг цілим, а ти роздер його, і тепер він через дірки, які ти на ньому наробив, став непридатним». Хіба не так нарікатимеш ти валяльникові і тужитимеш за своїм одягом? То що ж, думаєш, зробить тобі Господь, Який дав тобі дух чистий, а ти пошкодив його – зробив так, що він не може служити Господу ні для будь-якого вжитку? І за це Господь віддасть тебе смерті. Так покарає Він всіх тих, яких знайде такими, що наполегливо пам’ятають образи. Не зневажайте Його милосердя, але краще прославляйте Його за те, що Він, на відміну від вас, такий терпеливий до ваших злочинів. Покайтесь, бо це корисно для вас.
XXXIII
Все, що вище описане, показав я, пастир, ангел покаяння, для того, щоб покаялися. Я завжди говорив і тепер говорю рабам Божим: якщо повірите і послухаєтеся моїх слів, чинитимете за ними і виправите шляхи ваші, то зможете спастися. Якщо ж будете впертими в лукавстві і злопам’ятстві, то жоден з таких грішників не житиме з Богом, бо все це мною наперед сказано вам.
І після цих слів пастир запитав мене:
– Чи все ти запитав у мене? Я відповів, що все.
– Чому ж ти не запитав мене, – сказав тоді він, – про камені, покладені в будівлю, вигляд яких ми виправили?
– Забув, господарю.
– Вислухай і про них. Це ті, до яких дійшли мої заповіді, і вони від щирого серця покаялися, і Господь, побачивши, що покаяння їхнє добре і чисте і що вони перебуватимуть у Ньому, повелів загладити колишні їхні гріхи. Так гріхи їхні загладжені, щоб потім їх не було видно.
[1] Валяльник – робітник, що займається валянням – виготовлення виробів з вовни.
