Подоба восьма (закінчення)
IV
Через кілька днів ми повернулися туди, і пастир сів на місце того ангела, а я став біля нього, і він звелів мені підперезатися рушником і допомагати йому. Я підперезався чистим платом, зробленим з мішка. Побачивши, що я готовий служити йому, він сказав:
– Клич тих мужів, вітки яких посаджені в землю, у тому порядку, в якому кожен їх подавав.
І я відправився в поле та скликав всіх, і вони стали на свої місця.
– Нехай кожен вийме свою вітку і подасть мені, – сказав він.
Найпершими подали ті, в яких тоді вітки були сухими і гнилими. І оскільки вони знову виявилися гнилими і сухими, то він повелів їм стати окремо. Потім подали вітки ті, в яких раніше вони були сухі, але не гнилі. Одні з них подавали вітки зелені, а інші – сухі і загнилі, немов би пошкоджені міллю. Тим, які подали вітки зелені, він повелів стати окремо; а тим, які подали сухі і загнилі, велів стати разом з першими. Потім подали ті, чиї вітки були напівзасохлі і з тріщинами; багато хто з них приніс вітки зелені і без тріщин; а деякі – зелені та з паростками, і навіть з плодами, – як ті, які увінчаними увійшли до вежі; інші подали сухі і пошкоджені, інші – сухі, але не гнилі, а деякі – напівсухі і з тріщинами, як і раніше. І всіх їх пастир розділив на групи, повелів кожній стати окремо.
V
Потім принесли вітки ті, в яких вони хоч і були зеленими, але з тріщинами: всі вони подали тепер їх зеленими і стали на своєму місці, і пастир зрадів за них, що всі вони виправились і загоїли свої тріщини. Подали і ті, які раніше мали вітки наполовину сухі; вітки декого з них виявились зеленими, інших – напівсухими, інших – сухими і пошкодженими, а інших – зеленими і з паростками. Потім подали ті, в яких вітки на дві третини були зелені і на третину сухі; багато хто з них подав вітки зеленими, багато – напівсухими, інші ж були сухі та гнилі. Далі подали ті, в яких до цього вітки на дві третини були сухими, а на третину зеленими; багато хто з них подав напівсухі, деякі – сухі і гнилі, інші – напівсухі і з тріщинами, а інші – зелені. Потім подали ті, в яких вітки були зеленими, але трохи і сухі, і з тріщинами; деякі з них повернули вітки зеленими, інші ж – зелені і з паростками; і вони стали на своє місце. Нарешті, у тих, чиї вітки містили трохи зелені, а решта засохла, частина віток виявилась переважно зеленими із паростками, і навіть з плодом на них, а частина стала зеленою, цими вітками пастир був дуже задоволений. І кожного він відправляв у своє місце.
VI
Переглянувши всі вітки, пастир сказав мені:
– Я ж говорив тобі, що це дерево любить життя. Бачиш, багато хто покаявся і отримав спасіння.
– Бачу, господарю.
– Знай же, – продовжував він, – велична і славна благість і милість Господа, Який дав духа тим, що здатні покаятись.
– Чому ж, господарю, – запитав я, – не всі покаялися?
Він відповів:
– Господь дав покаяння для тих, яких побачив, що серця їхні будуть чистими і що вони будуть служити Йому ревно і праведно. А для тих, у кого відчув лукавство і неправду, і вдаване до Нього звертання, не дав покаяння, щоб вони знову не осквернили Його імені.
– Тепер, господарю, поясни мені, що означає кожен з тих, хто повернув віття, і де його місце, щоб про це дізналися віруючі, які отримали печать, але сокрушили її і не зберегли в цілості, і щоб пізнавши діла свої, покаялися і, прийнявши від тебе печать, вознесли славу Господу за те, що Він до них змилосердився і послав тебе для оновлення їхніх душ.
– Слухай, – сказав він. Ті , у кого вітки були знайдені сухими і гнилими, немов би пошкодженими міллю, є відступниками і зрадниками Церкви, які в гріхах своїх ганьбили Господа і посоромилися імені Його, на них призваного: всі вони померли для Бога. І ти бачиш, що ніхто з них не покаявся, і вони знехтували слова Божі, які я заповідав тобі; від цих людей відступило життя. Таким же чином недалеко від них ті, які повернули вітки сухими, хоч не гнилими, бо вони були лицемірами, запроваджували чужі вчення і спокушали рабів Божих, особливо тих, які згрішили, не дозволяючи їм повертатися до покаяння, але вселяючи їм злі думки. Вони мають надію покаяння; і ти бачиш, що багато хто з них вже покаявся після того, як я сповістив їм мої заповіді, і ще покаються. Ті, які не покаються, згублять життя своє; ті ж, які покаялися, стануть добрими, і їхнім місцеперебуванням будуть перші стіни, а деякі увійдуть навіть всередину вежі. Тому, бачиш, покаяння грішників несе в собі життя, а нерозкаяність – смерть.
VII
Послухай і про тих, які повернули вітки напівсухими і з тріщинами, – говорив пастир далі. Ті, у кого вітки були тільки напівсухими, – це ті, що сумніваються: вони ні живі, ні мертві; а ті, які подали вітки напівсухими і з тріщинами, – це ті, що сумніваються і разом з тим лихослівні, які ганьбили позаочі, які ніколи не живуть у мирі, але постійно перебувають у розбраті. Втім, і для них є покаяння. Бачиш, і з них деякі покаялися. Ті з них, що одразу покаялися, знайдуть собі місце у вежі, а ті, які пізніше покаялися, мешкатимуть на стінах. Ті ж, які не покаялися, але залишилися при своїх ділах, знайдуть погибель. Ті, які подали вітки зеленими, але з тріщинами, завжди були вірними і добрими, хоча мають між собою заздрість і ревнивість про першість та достоїнство: тільки безглузді люди сперечаються між собою про першість. Втім, вони були добрі в іншому – слухалися моїх заповідей, виправилися і скоро покаялися, тому і місце їхнє у вежі. Якщо ж хто-небудь з них повернеться до розбрату, буде вигнаний з вежі і погубить своє життя. Бо життя призваних Богом полягає в дотриманні заповідей Господа; у цьому життя, а не в першості або якомусь достоїнстві. Через терпіння і смирення духу люди отримають життя від Господа, а ті, що нехтують законом, придбають собі смерть.
VIII
Ті, в яких вітки виявились наполовину сухими, наполовину зеленими, – це ті, що прив’язані до світських занять і відчужувалися від спілкування зі святими, і тому половина з них жива, а половина мертва. І багато хто з них, послухавши заповідей моїх, покаявся і отримав місце у вежі; деякі ж зовсім відпали. Для них немає покаяння, бо вони ганьбили Господа і, зрештою, відкинули Його, і за це нечестя вони втратили своє життя. Але багато з них двоєдушні: цим ще є покаяння, і якщо скоро покаються, матимуть притулок у вежі; якщо пізніше – мешкатимуть на стінах; якщо ж зовсім не покаються – втратять своє життя. Ті, в яких вітки на дві третини були зеленими, а на третину сухими, означають тих, які, будучи різним чином спокушені, відреклися від Господа; з них багато хто покаявся і вже отримав місце у вежі; а інші назавжди відпали від Бога і зовсім втратили життя. А деякі з них були двоєдушними і чинили розбрат: їм ще є покаяння, якщо невдовзі покаються і відмовляться від своїх задоволень; якщо ж залишаться при своїх ділах, то приготують собі смерть.
IX
Ті, що подали свої вітки на дві третини сухими, а на третину зеленими, є вірними, але, збагатившись і знайшовши славу серед язичників, вони впали у велику гордість, стали зарозумілими, залишили істину і не перебували в спілкуванні з праведними, але жили разом з язичниками, і це життя здавалося їм приємнішим; від Бога, втім, вони не відпали і зберігали віру, тільки не творили діл віри. Багато хто з них вже покаявся і почав жити у вежі. Інші, живучи з язичниками і набравшись марнославства в них, зовсім відійшли від Бога, вдавшись до діл язичників: такі люди зарахуються до язичників. Деякі ж з них почали вагатись, не сподіваючись спастись своїми ділами; інші стали сумніватись і почали чинити непорозуміння. І тим, і іншим ще є покаяння, але їхнє покаяння має бути негайним, щоб залишилося для них місце у вежі. А перед тими, які не розкаються, перебуваючи у своїх задоволеннях, скоро предстане смерть.
X
Ті, які подали вітки зеленими, за винятком їхніх сухих верхівок, і з тріщинами, ті завжди були добрими, вірними і славними в Бога, але згрішили кілька разів внаслідок невеликих задоволень і дрібних незгод, які мали між собою. Почувши мої слова, дуже багато хто відразу покаявся, і їхнє місце стало у вежі. Деякі з них прийшли в сумнів, а деякі, понад те, чинили великий розбрат. Для таких є надія на покаяння, бо завжди були добрими, і навряд чи хто з них помре. Ті ж, які подали сухі вітки із зеленими верхівками, вони тільки увірували в Бога, але творили беззаконня; втім, вони ніколи не відступали від Бога, але завжди охоче носили Його ім’я і з любов’ю приймали рабів Божих у свої оселі. Почувши про покаяння, вони негайно покаялися і роблять всяку чесноту і правду. Деякі з них зазнали смерті, а інші охоче перенесли нещастя, пам’ятаючи про свої діла, – всім таким буде місце у вежі.
XI
Закінчивши пояснення всіх віток, він повелів мені:
– Піди і скажи всім, щоб покаялися і жили для Бога, тому що Господь зі Свого милосердя послав мене дати всім покаяння, навіть і тим, які у своїх ділах не заслуговують спасіння. Але терплячий Господь хоче, щоб спаслися покликані Його Сином.
– Надіюся, господарю, – відповів я, – що кожен, хто почує це, покається. Бо я переконаний, що всякий звернеться до покаяння, пізнавши свої діла і убоявшись Бога.
– Всі ті, які від щирого серця покаються і очистяться від всіх неправедних діл, про які йшлося раніше, і не примножать ще чим-небудь свої злочини, отримають від Господа прощення своїх минулих гріхів, якщо не засумніваються в цих заповідях моїх і житимуть з Богом. І ти ходи в цих заповідях – і житимеш з Богом; і всі, хто тільки вірно виконуватиме їх, житимуть з Богом. Показавши мені все це, він пообіцяв:
– Інше я покажу тобі через кілька днів.
