Подоба сьома
Про те, що ті, що каються, повинні приносити плоди, достойні покаяння
Після кількох днів я зустрів пастиря на тому полі, на якому раніше бачив пастухів, і він запитав мене:
– Чого ти шукаєш?
– Я прийшов, господарю, просити тебе, щоб ти наказав віддалитися з мого дому пастирю, приставленому для покарання, бо він сильно мене уражає.
Він сказав мені у відповідь:
– Тобі необхідно пережити біди і скорботи, бо так заповідав тобі той славний ангел, який хоче випробувати тебе.
– Яке ж зло, господарю, я зробив, що відданий цьому ангелу?
– Слухай, – сказав він. Ти маєш дуже багато гріхів, та не настільки, що варто було тебе віддати цьому ангелу; але твої домочадці скоїли великі гріхи і злочини, і той славний ангел прогнівався на їхні діла і повелів понести тобі покарання певний час, щоб і вони покаялися у своїх гріхах і очистилися від всякої скверни цього віку. І коли вони покаються і очистяться, тоді віддалиться від тебе ангел покарання.
Я сказав йому:
– Господарю, якщо вони так поводили себе, що розсердили славного ангела, у чому ж моя провина?
Він відповідав:
– Вони не можуть бути покарані, якщо ти, глава всього дому, не будеш підданий покаранню. Бо все, що зазнаєш ти, неминуче зазнають і вони, а при твоєму благополуччі вони не зможуть відчути ніяких мук.
– Але тепер, господарю, – сказав я, – вони вже покаялися від щирого свого серця.
– Знаю, що вони покаялися від щирого серця. Але хіба ти думаєш, що гріхи тих, хто покаявся, відразу відпускаються? Ні, той, що кається, повинен помучити свою душу, смиритися у всякому своєму ділі і перенести багато різних страждань. І коли він все перенесе, що йому призначене, тоді, зввсно, Той, Який все сотворив і утвердив, прийде до нього і Своєю милістю та щедротами дасть йому спасительні ліки, і тільки тоді, коли побачить, що його серце покаялось та чисте від всяких злих діл. А тобі і сімейству твоєму тепер постраждати корисно. Потрібно постраждати так, як повелів той ангел Господній, який мені віддав тебе. А ти краще дякуй Господу за те, що Він удостоїв наперед відкрити тобі покарання, щоб, заздалегідь знаючи про нього, ти стійко переніс його.
І я просив його:
– Господарю, будь зі мною, і я легко перенесу всяку біду.
– Я буду з тобою і навіть попрошу ангела покарання, щоб він легше уражав тебе; втім, ти ще не довго терпітимеш біду і знову повернешся у своє благополуччя, тільки перебувай у смиренномудреності і корися Господу від чистого серця. Нехай і діти твої, і весь дім твій живуть за заповідями, які я тобі передав, – і покаяння ваше може стати твердим і чистим. І якщо ти зі своєю сім’єю дотримаєшся моїх заповідей, то віддалиться від тебе всяка біда; і від усіх тих, які дотримуватимуться цих заповідей, віддалиться всяка біда.
Подоба восьма
Багато є родів вибраних і тих, що каються в гріхах, але всі матимуть нагороду за мірою покаяння і своїх добрих діл
І
Пастир показав мені зарослі верби, що покрили поля і гори, в тінь яких покликані всі призвані в ім’я Господнє. І поряд з цією вербою стояв славний дуже високий ангел[1], він великим серпом зрізав з верби вітки і роздавав їх народу. Після того, як всі отримали вітки, ангел поклав серп, але дерево залишилося таким же цілим, яким я бачив його раніше. Я дуже здивувався цьому, але пастир сказав:
– Не дивуйся, що дерево залишилося неушкодженим після того, як було зрізано з нього стільки віток. Почекай, що буде далі, і тобі стане все зрозумілим.
Ангел, що роздавав вітки, захотів повернути їх назад. Він кликав людей, вони підходили в тому ж порядку, в якому отримували, і повертали вітки. Ангел Господній приймав їх і розглядав. Від деяких він отримував сухі вітки, немов би роз’їдені міллю, і тим він наказував стати окремо; ті, які повернули вітки сухими, але не зачеплені міллю, теж стали окремо. Окремо стали і ті, хто приніс вітки напівсухі і з тріщинами, і ті, чиї вітки були наполовину сухі, наполовину зелені. Деякі повертали вітки на дві третини сухими, а деякі – на третину зеленими; а хтось – навпаки: на дві третини зеленими і на третину – сухими. Ангел їх також поставив окремо. Інші подавали вітки повністю зелені, і лише мала їхня частина, сама верхівка, була сухою, і вони були потріскані. А в інших вітках було зовсім мало зеленого. А в більшості людей були такі ж зелені вітки, якими вони їх і отримали; ангел дуже радів їм. Інші віддавали вітки зеленими і з молодими паростками, ангел приймав їх також з великою радістю. У деяких зелені вітки були і з новими паростками, і з плодами на них. Мужі, що повертали таке віття, приходили дуже задоволеними, і сам ангел був вельми веселий, і пастир теж радів.
II
Потім ангел Господній звелів принести вінці. І були принесені вінці, немов сплетені з пальмового листя, і ангел надів їх на тих мужів, вітки яких були з паростками і плодами, і велів їм йти у вежу; і інших мужів, вітки яких були зелені і з паростками, але без плодів, послав туди ж, давши їм печать. На всіх, що входили в вежу, був одяг, білий як сніг. У ту ж вежу послав він і тих, які повернули свої вітки такими ж зеленими, як прийняли, давши їм печать і білий одяг. Після закінчення цього він звернувся до пастиря:
– Я піду, а ти впусти їх всередину стін, на те місце, якого кожен заслужив, але насамперед розглянь уважно їхнє віття; стеж, щоб хтось не минув тебе; якщо ж хто пройде повз тебе, я викрию їх перед вівтарем.
Він віддалився, після чого пастир сказав мені:
– Візьмемо в них віття і посадимо їх у землю, можливо, деякі з них зазеленіють знову.
Я здивувався:
– Господарю, яким чином можуть знову зазеленіти вітки, які вже засохли?
Він відповів мені:
– Це верба, а вона завжди любить життя: тому якщо ці вітки будуть посаджені і отримають трохи вологи, дуже багато хто з них знову зазеленіє. Спробую полити їх водою, і якщо якась з них зможе ожити, радітиму за неї; якщо ж ні, принаймні, буде видно, що я не був недбайливий.
Потім пастир наказав мені покликати їх у тому ж порядку, в якому вони стояли; вони підійшли і передавали свої вітки. Отримавши їх, пастир кожну посадив за порядком. І, розсадивши, так безперервно поливав їх водою, що вода повністю покрила їх. Поливши, він сказав:
– Підемо, а через кілька днів повернемось і подивимось на них. Бо Той, Хто сотворив це дерево, хоче, щоб були живі всі вітки, які проросли від нього. А я сподіваюся, що після того, як ці вітки були залиті водою, дуже багато з них оживуть.
III
Я запитав:
– Господарю, поясни мені, що означає це дерево; я дивуюся, чому воно залишається цілим: адже зрізано з нього стільки віток, але не видно, щоб воно зменшилось.
– Слухай, – сказав він. Це велике дерево, що покриває поля і гори, і всю землю, означає закон Божий, даний всьому світу; законом цим є Син Божий, про Якого проповідують у всіх кінцях землі. Люди, що стоять під покровом його, означають тих, які почули проповідь і увірували в Нього. Величний і сильний ангел – це Михаїл, який має владу над цим народом і управляє ним: він насаджує закон у серцях віруючих і стежить за тими, яким дав закон, чи вони дотримуються його. У кожного є вітка: вітки означають також закон Господній. Бачиш, багато хто з них стали непридатними, і ти впізнаєш всіх тих, які не дотримались закону, і побачиш місце кожного з них.
– Чому ж, господарю, одних Він відіслав у вежу, а інших залишив тут, при тобі?
– Ті, які порушили закон, від Нього прийнятий, залишені в моїй владі, щоб покаялися у своїх злочинах; а ті, які догодили закону і дотримались його, перебувають під власною Його владою.
– Хто ж, господарю, ті, які увінчані і увійшли до вежі?
Він відповів:
– Це ті, які вели боротьбу з дияволом і перемогли його; ті, які, дотримуючись закону, постраждали за нього; інші, які повернули вітки зеленими і з паростками, але без плодів, – це ті, які хоч і терпіли муки за цей закон, але не зазнали смерті і не зреклися свого закону; ті ж, які повернули вітки зеленими, якими і взяли – це смиренні і праведні, які жили з чистим серцем і дотримувались заповідей Божих. Останнє ти дізнаєшся після того, як переглянеш вітки, які я посадив в землю і полив.
[1] Високий ангел – архангел Михаїл, опікуванню якого вони ввірені.
