Проте існує декілька етапів їх відновлення до того, як буде досягнуто те, про що пише Павло. Деякі з тих, хто повернувся в Палестину, будуть невіруючими. Це ясно видно з факту, що Захарія описує їх навернення в землі, коли з’явиться Господь (Зах. 12:9-14; 13:1; див. також Іс. 17:10-11; 28:14-15). У той час вони у своїй невірі побудують храм і прагнутимуть до відновлення жертвопринесень; і таким чином прокладуть шлях для встановлення антихристом мерзоти запустіння у святому місці, про що попереджав Господь Своїх учнів (Мф. 24:15; див. також Одкр. 11:1-2; Іс. 66:1-6). Проте залишиться залишок у середовищі їх невіруючих братів, які будуть вірними Богові, які, не знаючи свого Месію, волатимуть до Господа у відчаї, і будуть збережені від мерзоти, в яку зануриться більша частина нації. Це обраний залишок, доля якого так детально описана в Псалмах і в деяких пророчих книгах.
Відновлення десяти колін станеться після того, як Господь візьме Своє царство. Оскільки вони не брали участь у відкиданні і розп’ятті Христа, хоча вони будуть судимі за їх власні гріхи, вони будуть позбавлені від жахливих і гірких випробувань, через які доведеться пройти їх братам, які прийняли антихриста і служили йому. Тому це не станеться до повернення Христа, що приведе до світла і відновить цю давно втрачену частину Свого народу.
Єзекиїль описує це так: «Живу Я, – говорить Господь Бог: рукою міцною і силою великою і виливом гніву буду панувати над вами. І виведу вас із народів і з країн, по яких ви розсіяні, і зберу вас рукою міцною і силою великою і виливом гніву. І приведу вас у пустелю народів, і там буду судитися із вами лицем до лиця. Як Я судився з батьками вашими у пустелі землі Єгипетської, так буду судитися з вами, – говорить Господь Бог. І проведу вас під жезлом і введу вас в узи завіту. І виділю з вас заколотників і непокірливих Мені. Із землі перебування їх виведу їх, але у землю Ізраїлеву вони не ввійдуть, і пізнаєте, що Я Господь. А ви, доме Ізраїлів, – так говорить Господь Бог, – йдіть кожен до своїх ідолів і служіть їм, якщо Мене не слухаєте, але не оскверняйте більше святого імені Мого дарами вашими й ідолами вашими, тому що на Моїй святій горі, на горі високій Ізраїлевій, – говорить Господь Бог, – там буде служити Мені весь дім Ізраїлів, – весь, скільки є його на землі; там Я з благоволінням прийму їх, і там вимагатиму приношень ваших і начатків ваших з усіма святинями вашими. Прийму вас, як запашне куріння, коли виведу вас із народів і зберу вас із країн, по яких ви розсіяні, і буду святитися у вас перед очима народів. І пізнаєте, що Я Господь, коли введу вас у землю Ізраїлеву, – у землю, яку Я клявся дати батькам вашим, піднявши руку Мою. І згадаєте там про путі ваші і про всі діла ваші, якими ви оскверняли себе, і гребуватимете самими собою за всі злодіяння ваші, які ви робили, І пізнаєте, що Я Господь, коли буду чинити з вами заради імені Мого, не за злими вашими шляхами і вашими ділами розпусними, доме Ізраїлів, – говорить Господь Бог» (Єз. 20:33-44; див. також Єз. 34).
Єремія йде ще далі і описує їх прихід у землю мовою прекрасною і пафосною: «Бо буде день, коли вартові на горі Єфремовій проголосять: “вставайте, і зійдемо на Сион до Господа Бога нашого”. Бо так говорить Господь: радісно співайте про Якова і викликуйте перед главою народів: проголошуйте, славте і говоріть: “спаси, Господи, народ Твій, залишок Ізраїля!” Ось, Я приведу їх із країни північної і зберу їх із країв землі; сліпий і кульгавий, вагітна і породілля разом з ними, – великий сонм повернеться сюди. Вони пішли зі сльозами, а Я поведу їх з утіхою; поведу їх біля потоків вод дорогою рівною, на якій не спіткнуться; бо Я – отець Ізраїля, і Єфрем – первісток Мій. Слухайте слово Господнє, народи, і сповістіть островам віддаленим і скажіть: “Хто розсіяв Ізраїля, Той і збере його, і буде охороняти його, як пастир стадо своє”; бо відкупить Господь Якова і визволить його від руки того, хто був сильнішим за нього. І прийдуть вони, і будуть торжествувати на висотах Сиону; і зберуться до благосердя Господа, до пшениці і вина і єлею, до агнців і волів; і душа їх буде як напоєний водою сад, і вони не будуть уже більше знемагати. Тоді дівчина буде веселитися у хороводі, і юнаки і старці разом; і зміню сум їх на радість і втішу їх, і звеселю їх після скорботи їх. І насичу душу священиків жиром, і народ Мій насититься благами Моїми, – говорить Господь» (Єр. 31:6-14).
Десять колін повернуться додому, так що тепер вони будуть об’єднані разом з Іудою під щасливим і славним пануванням їх Месії. «…І не будуть більше двома народами, і вже не будуть надалі розділятися на два царства» і що «раб Мій Давид буде Царем над ними» (Єз. 37:21-28).
Отже, ми бачимо, що Бог не забув Свій завіт з Авраамом (Бут. 17:4-8); бо хоча Ізраїль був невірний і позбувся всяких прав на претензії стосовно Бога, проте, Він у Своїй вірності Своєму слову, у чудесах Своєї благодаті зробить усе, що Він говорив. І час наближається, коли Ізраїль, ще раз відновлений на власній землі[1], «дасть паросток і розцвіте Ізраїль; і наповниться плодами вселенна» (Іс. 27:6). «Так говорить Господь: якщо завіту Мого про день і ніч і уставів неба і землі Я не утвердив, то і плем’я Якова і Давида, раба Мого, відкину, щоб не брати більше владик з його племені для племені Авраама, Ісаака та Якова; бо поверну їх із полону і помилую їх» (Єр. 33:25-26).
[1] Нагадуємо, що ця книга написана в 70-х роках ХІХ ст.., більш ніж за 70 років відновлення держави Ізраїль.
