Щороку 1 квітня багато хто відзначає день сміху, або день усіх дурнів, намагаючись цього дня над кимсь пожартувати чи когось прямо надурити. Втім, багато людей намагаються дурити інших цілий рік, навіть без вихідних, але ми відійшли трохи від теми… А тема цього допису загалом присвячена дурням, адже недаремно згадали їх день.
І розпочату цю тему хотілося б з наступного біблійного уривка: «Отже, всякого, хто слухає ці слова Мої і виконує їх, уподібню мужеві мудрому, який збудував будинок свій на камені; І пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і ринули на будинок той, і він не впав, бо був збудований на камені. А всякий, хто слухає ці слова Мої і не виконує їх, уподібниться мужеві нерозумному, який збудував будинок свій на піску; І пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і налягли на будинок той; і він упав, і руйнування його було велике» (Мф. 7:24-27), – отже, нерозумним, дурним є той, хто слухає Христові слова, але їх не виконує.
Далі пригадується багач з Христової притчі, який отримавши багатий урожай, заявив: «Скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись» (Лк. 12:19). От лише Бог такий погляд на життя вважає відверто дурним: «Нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував? Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє» (Лк. 12:20,21). Отже, знову повертаємося до людей, які не виконують повелінь Господніх, хоча знають про них.
І третя згадка. І знову притча Господня: «Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч женихові. П’ять з них були мудрі, а п’ять – нерозумні. Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи…» (Мф. 25:1-3). І знову нерозумними, прямо кажучи – дурними, виступають персонажі, які знаючи волю Господні, не виконують її. І судячи з подальших подій Христової притчі, Бога мало цікавить наступна доля таких, м’яко кажучи, недалеких людей (див. Мф. 25:12).
Отже, що маємо в підсумку? У Господніх очах нерозумним (вважайте, дурнем) є той, хто знаючи волю Божу, не виконує її. Втім, небажання дізнаватися волю Божу прирівнюється до дурості, адже Господь залишив для нас Своє Слово, Біблію, і якщо хтось відмовляється її вивчати – це його труднощі. Нині не 13-те століття, коли було мало писемних людей, а Біблія коштувала захмарних грошей, сьогодні в цьому плані справи йдуть куди краще, і тому коли людина відмовляється вивчати Біблію – це її свідомий вибір з усіма відповідними наслідками (див. Гал. 6:7,8). Ну, а якщо людина читає Біблію, вивчає її, але в чомусь не згодна з нею, не хоче виконувати повелінь Господніх… то тепер ви знаєте, якої думки стосовно неї Бог.
І так, це її особисті труднощі, ніхто насильно її затягувати до вічних небесних осель не буде: для тих, хто не хоче ставати мудрим, завжди знайдеться місце в пітьмі непроглядній, де «буде плач і скрегіт зубів» (Мф. 25:30).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Про нерозумних