«Будь же ти проклятий на віки», – останнім часом все частіше з вуст людей злітають ось такі слова. І це й не дивно, бо це справедлива реакція українців і людей по всьому світі, які обурюються на ті жахливі події, які ми бачимо та переживаємо протягом усіх цих довгих місяців війни. Коли ми чуємо такі слова, у деяких виникає запитання: «Чи завжди прокляття є чимось поганим та негативним чи ні?»
У Святому Письмі з одного боку ми дійсно бачимо, що є такі прокляття, які Бог забороняє робити. Але разом з тим ми читаємо багато текстів з Біблії, в яких прокляття – це щось позитивне з погляду справедливості. Тобто Святе Письмо нам говорить про два види проклять: перші – несправедливі, несанкціоновані Богом та другі – справедливі та санкціоновані Богом прокляття. Про це йде мова в багатьох Псалмах.
Зараз звернемося до Притч Соломонових розділ 26, в яких є такий вірш: «Як горобець спурхне, як ластівка полетить, так незаслужене прокляття не збудеться». Наголос у цьому вірші можна поставити на тому факті, що безпідставне прокляття дійсно не справджується. І як висновок, якщо є підстава, то справедливе прокляття сповниться. Хто виконує це прокляття? У контексті Біблії – звичайно Бог.
Пропоную розглянути одну цікаву історію, в якій йде мова про одного хитромудрого Авімелеха та його ганебну смерть з книги Суддів. Він вважав, що ницістю, підступністю, вбивством, можна розв’язувати всі питання, захопити владу, і вбивати кого заманеться.
Спочатку все начебто йшло за його планом! Пропагандисти-популісти підготували ґрунт суспільної думки, спонсори надали грошей, щоб замовити найманців з так званої ПВК (приватної військової компанії), ну а далі, вони ліквідували майже усіх його опонентів.
Ціль була вже майже досягнута, усе йшло за його планом. Авимелех впевнено вважав, що такий підхід працює та приносить гешефт, але в якийсь момент в його житті щось пішло не так. Виникла проблема і назва цієї проблеми – Бог. Так, саме Бог – справедливий і караючий.
Далі Господь робить так, що в Авимелеха і його компанії починаються серйозні суперечки, внутрішні чвари, і за законом Божого бумерангу, його ще й зраджують. Починається війна тепер вже серед колишніх союзників. Спочатку здається, що фортуна знову, нібито, на боці Авимелеха, бо йому вдається спалити вогнем близько тисячі своїх опонентів.
Потім стається те, що йому й не гадалося. Одна жіночка кинула йому на голову шматок жорнового каменю і проломила череп. Навіть у ті часи, це було неймовірне соромище – загинути ось так безславно. Тому він наказує слузі, щоб той добив його мечем. Слуга виконує наказ, і Авимелех помирає, втративши все. Ось такою ганебною смертю закінчується ганебне життя людини, яка нахабно вважала, що можна чинити як завгодно і ніхто тобі нічого не зробить.
У контексті нашого сьогодення, ми можемо побачити деякі паралелі, на підставі яких ми можемо вже робити прогнози та висновки: «Яким би хтось не був хитромудрим, і як би він не вважав, що може плювати на Бога і людей, рано чи пізно, буде Господня відплата, бо санкціоноване Боже прокляття неодмінно справдиться». Так було, так є, і так буде. Це Божа аксіома.
Автор: Сергій Накул
