Надихнула, так би мовити, на написання цього допису книга під назвою «Роль бізнесмена в Царстві Божому». І відразу слід зауважити, що надихнула саме назва книги, а зовсім не її зміст. Так що не чекайте на її рецензію. А що чекайте, так це підняття доволі болючої теми фінансів і церковного життя.
Далеко не секрет, що для підтримання життя певної парафії потрібні кошти, яких, за якимсь «дивовижним» збігом, завжди бракує. Особливо в ті моменти, коли кошти вкрай необхідні. І багато вірних і настоятелів мріють про багатих спонсорів, які б закрили щедрими фінансовими вливаннями цю потребу. Але не так сталося, як гадалося… І через те багато людей, особливо молодих (якщо не тілом, то вже душею), починають мріяти, а хтось і Бога просити, про матеріальне багатство для себе, щоб потім спрямувати фінансові потоки в потрібне русло. Але і тут відбувається не все як хотілося, про що щиро ділиться пастор Даг Хьард-Мілс:
«Багато років тому я розповів Богові про свої плани, як я зібрався служити Йому. Я вирішив, що піду і зароблю багато грошей для того, щоб спонсорувати Його працю. Я повідомив Богу про те, що хочу стати дуже багатою людиною, яка вкладатиме тисячі доларів у Боже Царство.
Я не єдиний, у кого виникала така ідея. Мені довелося зустріти багато людей, в яких були подібні плани. Проте цікаво зауважити те, що лише деякі, якщо взагалі є хтось, хто вкладає великі гроші в Царство Боже. Я пастор, і мені відомо, як чинять люди в церкві. Більшість з тих багачів, яких я знаю, не вельми багато вкладають у Царство Боже. Як факт, ви повинні їх мало не благати, щоб вони кинули в кошик з пожертвуваннями хоч би жменьку своїх золотих монет.
Можу я бути з вами відвертим? Я вважаю, що якби я пішов тим шляхом (який був моїм шляхом, а не Божим), я б теж не робив великих вкладів у Царство Боже. Мені здається, я б теж став критикувати пасторів і церкви за те, як вони грошима розпоряджаються. Господи, помилуй!
Як бачите, Богові відомо більше, ніж нам. І коли Бог призвав мене присвятити себе повністю на служіння, Він знав, що Він робив. Я чітко пам’ятаю, як наприкінці 1990 року Господь повелів мені повністю зайнятися служінням, і припинити всяку іншу діяльність. Хоча я гадав, що даватиму Богу гроші, і тим самим змушу Його мовчати. Боже, прости мене!»
Це стосовно мріянь. А стосовно використання грошей, то Спаситель радить нам у притчі про неправедного управителя: «Здобувайте собі друзів з багатства неправедного, щоб вони, як станете вбогими, прийняли вас у вічні обителі. Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому. Отже, якщо ви у неправедному багатстві не були вірні, хто ж довірить вам істинне?» (Лк. 16:9-11). Тобто Господь прямо радить нам вкладати наявні кошти в розповсюдження Царства Божого на землі. Радить усім, а не тільки тим, кого люди вважають багатими.
І здається, якщо більшість вірних почне послуговуватися цією Божою порадою, то багато фінансових питань у церковних парафіях будуть вирішені якимсь «дивовижним» чином, і вже не доведеться шукати багатих спонсорів чи благати Бога, щоб Він зробив з нас багатих спонсорів. Бо ми і так ними станемо.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Багаті спонсори