У єврейській сім’ї Амрама було двоє дітей – хлопчик Аарон і дівчинка Міріам. Дружина Амрама чекала дитину. Так сталося, що його поява на світ збіглася з прийняттям наказу фараона вбивати немовлят-хлопчиків. І, як на гріх, народився хлопчик. Коли мати вперше приклала немовля до своїх грудей, вона помітила ніжне сяйво навколо його крихітного тільця. Вона вирішила, що будь-яким способом врятує своє дитя.
Три місяці їй вдавалося приховувати дитину. Але воїнам фараона було наказано знову і знову обходити всі будинки, щоб убивати новонароджених. І мати придумала, як відвести біду від свого малюка. Вона сплела з очерету кошик, обмазала його смолою так, щоб у нього не могла просочитися вода, і поклала туди дитину. Кошик вона сховала на березі Нілу, а її дочка Міріам причаїлася неподалік. Був дуже спекотний день. У цей час Біф’я, дочка фараона, вирушила зі своїми дівчатами на берег Нілу купатися. Увійшовши у воду в маленькій затоці, вона помітила серед очерету кошик і наказала одній з дівчат принести його.
Коли та відкрила кошик, то побачила крихітного хлопчика. Він прокинувся й заплакав. Біф’я схилилася над кошиком. Хлопчик посміхнувся і потягнув до принцеси ручки. «О, горе, – сказала вона, – це, напевно, єврейська дитина, яку повинні були вбити». Вона взяла малюка на руки і замилувалася ним. Непомітно підійшла Міріам і запитала в Біф’ї: «Покликати єврейку, яка може його нагодувати?» «Звичайно, – відповіла принцеса, – малюк такий милий!» Тоді Міріам поспішно вирушила за своєю матір’ю й привела її. Коли вони обидві підійшли до принцеси, та була оточена подругами.
Вона бавилася з хлопчиком і говорила: «Це може бути моя жива іграшка. Я хочу його зберегти для себе! Він повинен називатися Мойсей». По-єгипетські це слово позначає «той, кого витягли з води». Єврейці вона сказала: «Ця дитина знаходиться під моїм захистом. Візьми її додому. Уже сьогодні ти отримаєш охоронну грамоту для цієї дитини. Час від часу принось його до мене до палацу, щоб я ним милувалася і могла з ним гратися. Кожен день я буду давати тобі один срібняк».
Все сталося так, як сказала Біф’я, адже батько виконував будь-яке її бажання. Які щасливі були мати й Міріам! Мойсей був врятований: на охоронній грамоті стояла печатка фараона. Коли хлопчикові виповнилося два роки, принцеса Біф’я заявила: «Відтепер я хочу, щоб він постійно був зі мною в палаці». Міріам і матері було дозволено час від часу приходити до Мойсея й говорити з ним по-єврейськи. Біф’я говорила з ним по-єгипетські. Вона все ще не здогадувалася, що Міріам була сестрою Мойсея, а годувальниця – його матір’ю.
