Одного разу Авраам вийшов зі свого намету погрітися на сонці. Раптом він помітив, як здалеку наближаються троє чоловіків в одязі кольорів веселки. Він подумав: «Хто ці благородні мандрівники?» Це були три небесних ангели. Вони мали принести Авраамові звістку, тому зодягнулися в повітря й світло. Авраам пішов їм назустріч. І чим ближче він підходив до них, тим дивнішим ставало те, що він бачив. Їхня неперевершена краса заполонила всю його душу. Він побожно їм вклонився і сказав: «Ласкаво прошу в мій будинок! Будьте моїми гостями!» Вони, не змовляючись, кивнули на знак подяки. Коли Авраам проходив з ними повз деревце, воно схилило в привітанні свої гілки до самої землі. Авраам зауважив, що троє чоловіків рухаються по землі абсолютно беззвучно, у той час як їхні голоси звучать як музика.
Він сів з ними за стіл, що стояв під деревами. Здавалося, що гості їдять, але їжі на столі при цьому менше не стає. Раптом середній з небесних гостей підняв руку й урочисто оголосив: «Аврааме, через рік твоя дружина Capa, народить сина, який принесе тобі багато радості». Capa на той час була всередині намету. Вона почула ці слова й засміялася. Capa подумала: «Я вже стара. Якщо в мене не було дітей, поки я була молодою, то в старості цього тим більше не може трапитися». Один з гостей запитав Авраама: «Чому Capa засміялася? Чи є щось неможливе для Бога?» Донісши добру звістку, мужі піднялися, щоб вирушити в дорогу.
Прощаючись, один з них сказав: «Далі ми підемо в місто Содом. Багато людей там живуть у злобі та безбожництві. Їхні злодіяння підносяться до небес як отруйний сморід. Вони паплюжать і висміюють Боже слово. О, горе, горе! Содом дочекається кари!» Авраам був глибоко засмучений цією звісткою. Він думав про те, що там живе і Лот, який, без сумніву, провадив життя праведне.
Через рік пророцтва трьох чоловіків справдилися. Capa народила сина. Авраам назвав його Ісаком. Усім на загал стало відомо про те, що пророцтво сповнилося. Це дозволило продовжитися роду Авраамовому.
