Епіграфом до цього невеличкого допису хотілося б взяти відоме питання-відповідь:
– Чи довго треба чекати змін?
– Якщо чекати, то довго.
А тепер до суті справи. Нині багато людей, які вважають себе віруючими, скептично ставляться до духовного пробудження в Україні. І як можна здогадатися з епіграфу, вони власне для цього духовного пробудження нічого не роблять, чи роблять майже нічого. Зважаючи на це, не треба дивуватися факту, що з духовним пробудженням в Україні не все гаразд.
Звісно, тут можна навести безліч причин, що перешкоджають духовному розвитку України, але замість того, щоб гаяти час на ці причини (їх всі можна подолати з Божою допомогою), слід зосередитися лише на одній: відверте небажання багатьох (якщо не переважної більшості) вірних трудитися на благо Царства Божого. І якщо цього бажання немає, тоді всі згадані причини, що перешкоджають духовному розвитку України, набувають просто циклопічних розмірів, які, ясна річ, не під силу здолати жодній людині. А якщо благословенне бажання послужити на славу Божу є, тоді в житті цієї людини почне діяти біблійний принцип: «Якщо Бог за нас, то хто проти нас?» (Рим. 8:31).
Проте більшість вірних (якщо не переважна більшість), воліє не згадувати цього принципу, а «милуватися» грандіозністю причин, що перешкоджають духовному розвитку України, заспокоюючи власне сумління, що це особисто їм явно не під силу… Але завершити ці роздуми хотілося одним біблійним прикладом, який буде не дуже до вподоби більшості вірним, звісно, якщо вони збагнуть, що це попередження стосується і їх: «Коли зійшла зоря, ангели почали прискорювати Лота, говорячи: встань, візьми дружину твою і двох дочок твоїх, які в тебе, щоб не загинути тобі за беззаконня міста. І оскільки він барився, то мужі ті [ангели], з милости до нього Господньої, взяли за руку його і дружину його, і двох дочок його, і вивели його і поставили його за містом» (Бут.19:15,16).
Зауважте, ангели виводили із Содому за руку не лише дружину Лотову, якій це все одно не допомогло (див. Бут. 19:26), але й самого Лота, праведність якого, між іншим, у Біблії ставлять нам у приклад (див. 2Пет. 2:7,8). І якщо такого праведника цей грішний світ міг так полонити, то що вже казати про багатьох вірних (якщо не більшість), які зайвий раз і пальцем не поворухнуть заради поширення Царства Божого?
Отже, підсумовуючи написане, можна лише додати наступне: усе в наших руках, саме від нас залежить чи відбудеться в Україні духовне пробудження чи вона в черговий раз впаде в духовний летаргічний сон. От лише в ситуації другого випадку виникають великі сумніви, що Господь пошле Своїх ангелів виводити за руку тих ледачих вірних, які в силу тих чи інших обставин не захотіли приймати участь у пробудженні України.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Духовне пробудження України: чи воно можливе?