Буває, що людина довгий час не може простити якусь давнішню образу. Іноді люди тримають образу на ворогів або на своїх родичів, яких вже немає в живих!
Це дуже небезпечно! Які ж існують ознаки того, що в серці людини довгий час живе непрощенне?
- Злість
Згідно з Ефесян 4:31, одна з ознак непрощення – злість (злоба): «…І лихослів’я з усякою злобою нехай будуть знищені у вас».
Згідно із словарним визначенням, злість – це почуття гнівного роздратування, недоброзичливості проти когось.
Якщо брат І. робить щось погане братові К, і в брата К. виникає сильне бажання помститися братові І., завдати йому шкоди, це називають злістю. Таке жадання помсти свідчить про те, що брат К. не простив кривдника. Коли ми по-справжньому прощаємо, у нас немає бажання помститися кривдникові. Невже ви гадаєте, що Бог хоче завдати йому шкоди? Уявіть тільки, що сталося б, якби Господь дійсно колись вирішив завдати комусь шкоди.
Якщо в дружини є таємне бажання завдати шкоди чоловікові, покарати його, тоді вона носить злість у душі. Іноді дружини карають своїх чоловіків за якусь провину, відмовляючи їм у сексі. Деякі жінки не можуть зайнятися любов’ю з чоловіками, бо ті чимось образили їх. Я чув такі скарги: «Я не можу змусити себе роздягтися і робити «це» з ним. Я збожеволію, якщо знову пересплю з ним!»
Якщо жінка відчуває щось подібне, то вона не простила свого чоловіка.
Ще одна ознака непрощення – якщо людина відчуває незручність, коли згадують ім’я кривдника. Але коли людина каже: «Господи, я відпускаю його» або: «Бог потурбується про це», злість йде з серця. Якщо ж людина проклинає винного, бажає йому зла або планує помсту, злість ще не минула.
Ми можемо скільки завгодно скаржитися і дивуватися, чому люди так часто нас кривдять. Але це не розв’яже проблему! Бо Господь чекає від нас, щоб ми прощали інших. Злість повинна покинути наше серце!
- Гнів
Словник дає таке визначення слову «гнів»: почуття сильного лютого обурення.
Одного разу до мене в церковний офіс прийшла жінка зі своїм чоловіком. Чоловік сказав щось не зовсім утішне на адресу дружини, у відповідь на що та буквально вибухнула. Ворожість настільки впадала у вічі, а поведінка жінки була настільки поганою, що чоловік зробив їй зауваження. «От як ти розмовляєш? Так, значить, ти шануєш пастора?» – запитав він її.
Я відчув, що чоловік і дружина перебувають у ворожих стосунках через непрощення.
Якщо людина проявляє сильне почуття ворожості стосовно свого кривдника, значить, в її серці живе непрощення.
- Лють
Одне з визначень слова «лють» – крайня міра гніву.
Одна з ознак крайньої міри гніву – коли людина починає буйствувати, і її поведінка стає некерованою.
Один чоловік так розсердився, що шпурнув тарілку зі сніданком об стіну. Пізніше, коли він заспокоївся, то ледве відчистив заляпану стіну (гнів може штовхати людей на такі дурниці)!
Крайня міра гніву, або лють – ознака того, що в серці людини все ще є непрощення.
- Лайка
Словник дає таке визначення слову «лайка»: грубі лайливі слова, шумні вимоги або невдоволення.
Як можна приходити в церкву бездоганно одягненим, виглядати милим і благочестивим, а, повернувшись додому, скандалити з усіма підряд?
Якби сусід записав гучну лайку такого вірного на диктофон і потім приніс запис пасторові церкви, пастор був би дуже здивований поведінкою свого парафіянина. Я вважаю, що християнин за жодних обставин не має поводитися шумно і непристойно. Крик або гучна лайка – також ознаки образи, що не минає.
- Лихослів’я або наклеп
Слово «зводити наклеп» означає «поширювати свідомо хибні звинувачення або чутки, що ганьблять когось».
Коли людина лихословить когось, то, як правило, бреше. Часто той, хто лихословить або зводить наклеп, бажає сильно нашкодити іншій людині. Треба бути обережними з тими, хто зводить наклеп на свого чоловіка (дружину). Такі люди частенько повні гіркоти. Причина невдоволення може дійсно мати місце, але якщо невдоволення не минає, то такий чоловік (дружина) глибоко в серці затаїв непрощенну образу.
Один чоловік якось скаржився мені: «Пасторе, у мене дуже зла дружина. Та вона просто відьма! Якщо ви колись бачили відьом, то розумієте, про що я».
Я відповів: «Значить, ви чаклун, раз одружилися на ній!»
Я звертаю особливу увагу на людей, які лихословлять інших. Я чув, як пастори необережно і негативно висловлюються про інших служителів, іноді навіть про людей, з якими, як вони стверджують, у них добрі взаємини. Я звертаю особливу увагу на таких служителів.
Виходячи з власного досвіду, я дійшов висновку, що той, хто говорить вам про інших, скаже іншим про вас.
- Озлоблення
Озлоблення можна визначити як «вироджене непрощення». Я б додав – затяжне вироджене непрощення.
Слово «звиродніння» означає «погіршення, перехід у гірший стан, втрата цінних властивостей». Таким чином, якщо ситуація погіршується, тут доречне слово «звиродніння». Непрощення, яке довгий час живе в серці людському, перероджується в гіркоту, або в озлоблення.
Головна ознака озлоблення – людина починає отруювати життя оточуючим. Біблія попереджає нас, якщо озлобленню дати волю, воно переллється через край і осквернятиме інших.
«…Щоб якийсь гіркий корінь, що виріс, не завдав шкоди і щоб ним багато хто не осквернився…» Євр. 12:15
Я був знайомий з людьми, які буквально дихали ненавистю до своїх дружин (чоловіків), матері, батька або інших родичів.
Стандартний приклад озлобленої людини – жінка, якій чоловік завдав сильної образи.
Сюжети таких історій часто схожі. Хлопець каже дівчині: «Я люблю тебе! Ти найкрасивіша дівчина на світі, я хочу бути з тобою! Побачивши тебе моє серце б’ється сильніше. Я готовий перепливти на інший берег моря, щоб принести тобі морозиво!»
І додає: «Коли я йду морським берегом, то бачу лише один камінчик – І ЦЕ ТИ!»
Дівчина вірить його словам: що він зустрічав багатьох, а вона – особлива. Але вона не знає, що в нього є і інші «камінчики», і іншим дівчатам він розповідає такі самі історії.
До того ж, ця дівчина – діва і хоче залишатися такий до весілля, але хлопець схиляє її віддатися йому, обіцяючи, що вони одружаться за будь-якого випадку. Так, він починає спати з нею. Вона робить зі своїм тілом те, що і уявити не могла. Їй доводиться зробити декілька абортів, оскільки вона ще не готова мати дитину… Потім, в один «чудовий» день хлопець «збиває» її повідомленням, що не може одружитися на ній.
У розпал молодості в цієї жінки було багато прихильників, готових узяти її в дружини, але вона їм відмовляла через «солодкі розмови» того обманщика. А тепер їй тридцять вісім років, і більшість чоловіків оминають її стороною.
В її серці зачаїлася образа на того хлопця. Жінка починає ненавидіти його. Незабаром вона ненавидить його усім серцем – і з часом починає ненавидіти усіх чоловіків.
Вона не може простити того хлопця і зараховує усіх чоловіків без розбору до цієї категорії. Її образа перероджується в один з видів затяжного непрощення – в озлоблення.
Іноді такі жінки починають виправдовувати мотиви озлоблення в собі і оточення. Вони можуть залишитися старими дівами решту життя. Озлоблення може наростати і переродитися в лесбійство. Нерідко лесбіянки – це запеклі жінки; вони скривджені на чоловіків через рани, які ті завдали їм.
Чоловіки також можуть ставати жорстокими проти жінок. Один лондонський таксист розповів мені історію про те, як він присягнувся ніколи не одружуватися.
Колись він декілька років жив з дівчиною, за якою доглядав. Він возив її в школу, оплачував її рахунки, годував її і давав їй усе, що вона бажала. Якщо вона чогось хотіла, їй достатньо було попросити. Вона була йому майже як дружина. Але потім він почав підозрювати її в зраді.
Одного разу він сказав їй, що вирушає у відрядження і повернеться через тиждень. Щоб бути упевненим, що вона повірила йому, він попросив її проводити його на вокзал. Вони разом поїхали на вокзал Кінгс-крос, хлопець сів до потягу і помахав їй рукою на прощання, а на наступній зупинці вийшов з вагону, сів до іншого потягу і повернувся в місто.
Він не пішов прямо додому, але вирішив заглянути в бар, щоб скоротати час до другої години ночі. Потім попрямував додому. Він піднявся на другий поверх, увійшов до спальні – і виявив свою дівчину-дружину в ліжку з іншим чоловіком. Вони обидва були абсолютно голими. Він вигнав її голяком з дому і викликав поліцію.
Після цього він вирішив ніколи не одружуватися і не довіряти жодній жінці. Він не зміг простити ту дівчину і свою образу переніс на усіх інших жінок.
Коли такі образи вироджуються в ненависть, людина стає запеклою. Остерігайтеся, щоб у результаті невдалого досвіду ви не стали запеклими! Слова озлобленої людини завдають шкоди і отруюють інших людей.
Дорогий друже, прочитавши цей розділ, запитай себе: «Чи немає в мені гіркого кореня?»
