Часто навіть християнам, новим творінням у Христі, важко прощати, бо ранять іноді якраз ті люди, від яких найменше цього чекаєш. Буває, люди вірять, що їх може образити хто завгодно, тільки не ця людина.
Іноді кращі друзі стають злими ворогами. Навіть подружжя може стати непримиренними суперниками. Найближча людина, яка запевняла, що любитиме і піклуватиметься про вас, може стати гіршим ворогом.
Як новим творінням у Христі Ісусі, нам треба пам’ятати, що Бог простив нам багато жахливих гріхів.
Як приклад Ісус розповів притчу про злопам’ятного слугу. Він порівняв Царство Боже з царем, який вирішив розрахуватися з усіма своїми слугами. Один з них був винен цареві 10000 талантів. У слуги не було таких грошей, щоб заплатити цареві, і цар вирішив продати його самого, його дружину і усе його майно. Але слуга почав благати про милість.
«…Господарю, потерпи мені… Господар змилосердився над рабом тим, простив його і борг відпустив йому». Мф. 18:26-27
Проте, тут же цей слуга знайшов свого товариша, який був винен йому лише 100 динаріїв, і влаштував скандал. Попри те, що його товариш благав зачекати, поки він збере гроші, злий слуга ув’язнив свого товариша, поки той не віддасть йому увесь борг. Про це дізнався Цар.
«Тоді господар… каже: рабе лукавий! Весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене. Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе? І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу. Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його». Мф. 18:32-35
Таланти могли бути золотими або срібними.
Один золотий талант на сьогоднішні гроші прирівнюється приблизно до 29085-и доларів США. Один срібний талант еквівалентний 1920-ти доларам.
10000 золотих талантів – це двісті дев’яносто мільйонів вісімсот п’ятдесят тисяч доларів ($290 850 000).
Стільки заборгував цареві цей молодий слуга.
Бог простив нам борг у $290 850 000, а нам треба простити друзям лише сотню доларів!
Можливо, ви думаєте, що до увірування були не такими вже поганими людьми. Напевно ви не були викрадачами алмазів або наркоторговцями, і тому гадаєте, що до вас ця притча стосунку не має. Проте вона стосується усіх, хто був грішником. Навіть не вимовивши ні слова і не скоївши жодного вчинку, людина вже зіпсована, бо таке її серце (див. Єр. 17:9).
Іноді, говорячи про те, що нам зробила та чи інша людина, ми забуваємо, яке зло ми заподіяли Богові і людям у минулому. З Божого погляду, дивно, що християнин не уміє прощати.
Бог простить вбивство, брехню, розпусту, перелюб, чаклунство. Але Він не простить нас, якщо ми маємо зуб на когось. У такому разі Бог перестає нас прощати.
«…Прощайте, …щоб і Отець ваш Небесний відпустив вам гріхи ваші» Марка 11:25.
Для злопам’ятної людини наслідки дуже серйозні. Її невміння прощати свідчить про те, що, ймовірно, ця людина не відроджена, або просто прикидається, називаючи себе християнином.
З часом я дійшов висновку (і переконаний у цьому), що непрощення – єдиний гріх, який Бог не може простити. Відмінність між прощенням і непрощенням подібна до різниці між життям і смертю. Більше того, для мене гріх непрощення навіть небезпечніший, ніж розпуста.
І оскільки непрощення не можна побачити, часто в християн виникає почуття, ніби цей гріх може зійти їм з рук. Проте, нерозкритий гріх непрощення в серці може бути смертельно небезпечний для людини. Бог не слухатиме її молитви і не благословить, і не посприяє успіху, поки така людина тримає в серці зло на будь-кого.
Господь гніватиметься на таку людину, адже Він простив її, а та – навпаки, тримає зло на інших! Пам’ятайте, що в біблійній притчі государ розгнівався на слугу, бо той не простив свого товариша. Мало того, у Біблії написано, що людину, яка не простила брата свого, віддадуть мучителям.
Багато християн не можуть зрозуміти, чому на їх долю випадає стільки страждань. Причиною цьому може бути непрощення.
Іноді ми коїмо один і той же гріх знову і знову. Потім приходимо до Господа, чекаючи, що Він простить нас.
Бог дивиться на безліч наших гріхів і каже: «Гаразд, Я прощаю тебе». Але ми йдемо і коїмо той самий гріх, і знову приходимо до Господа – і Він прощає нас.
При цьому, якщо ми відмовляємося прощати так само своїх братів, чи не думаєте ви, що Бог не гніватиметься на нас?
