Чому ж людям так важко прощати? Часто скривдженим людям буває важко простити, бо вони не можуть повірити, що кривдник – та сама людина, якій вони так сильно довіряли. Це може пояснити небажання одного з подружжя прощати чоловіка (дружину), якщо той (та) зраджує.
Іноді душевний біль, який відчуває людина, стає майже нестерпним, і забути образу стає зовсім непросто. Але, хоча іноді нам дуже важко прощати, Господь каже, що дуже важливо простити людину, незалежно від того, наскільки сильний біль вона нам завдала.
Є п’ять кроків, завдяки яким легше прощати людей.
- Проаналізуйте поведінку вашого кривдника.
Так, треба дуже добре зрозуміти поведінку вашого кривдника, тобто людину, яка нанесла вам рану.
У Луки 23:34 наведений приклад, коли Ісус аналізує дії Своїх катів. Він каже: «…Отче, прости їм, бо не відають, що чинять».
Тоді як люди розпинали Його, Він подивився на них і сказав: «Отче, прости їм».
Ісус не лише Сам прощав їх. Він пішов далі, попросивши декого іншого простити людей за те зло, яке вони спричинили Йому.
Син Божий навіть пояснив, чому їх треба простити: бо вони «не відають, що чинять».
Якщо ви проаналізуєте дії кривдника, то зрозумієте, що хоч він і нашкодив вам, він міг не зовсім розуміти наслідки своїх дій. Чим швидше ви проведете такий аналіз, тим швидше це допоможе вам ставитися добре до будь-якої людини, яка колись образила вас.
Дозвольте поділитися особистим досвідом. Одного разу молодший пастор з моєї церкви був украй грубий зі мною в розмові. Він говорив у неналежній манері – принаймні, зі мною. Він кричав і погрожував мені. Біля мене сидів один з наших старших пасторів.
Молодший пастор усе кричав і кричав, а я подивився на нього і сказав подумки: «Він не знає, що робить».
Він продовжував цю виставу, поводячись абсолютно неналежним чином, і я подумав: «Та вже, точно, він не знає, що робить. Напевно, він збитий з пантелику або сильно засмучений чимось».
Пізніше старший пастор зізнався мені, що він гадав, я негайно вижену молодшого пастора, бо його поведінка була жахливою.
Проте, я знайшов для нього виправдання: він не знав, що робив, або поводився так з якоїсь причини. Це допомогло мені спілкуватися з ним далі.
Навчіться знаходити виправдання для людей. Ісус знайшов виправдання для власних катів! Можливо, ваш кривдник хворий, не володіє усією інформацією чи просто розгублений.
Якщо ви можете проаналізувати поведінку вашого кривдника, то зможете і простити його. Аналізуючи його поведінку таким чином, ви виявите усередині себе здатність простити людину.
Аналіз допомагає нам зрозуміти, чому людина поводиться певним чином. Інакше, ви ніколи не зможете простити.
- Проаналізуйте свої минулі гріхи.
Коли людина згадує свої минулі гріхи, то розуміє, що не повинна квапитися судити будь-кого.
Можливо, тому, що вона сама коїла щось подібне (або навіть гірше). Можливо, вона поводилася б таким самим чином, опинися в подібній ситуації.
Біблія попереджає:
«…Якщо і впаде людина в якийсь гріх, ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідности, пильнуючи кожний себе, щоб і ти не був спокушений» Галатів 6:1
Коли людина обмірковує свою поведінку, то вона більш схильна прощати. Аналізуючи свої гріхи, людина розуміє, що вона сама анітрохи не краще.
Одного разу люди, які почували себе «святішими», привели до Ісуса жінку, спійману в перелюбі. Вони хотіли побити її камінням. Ісус же, розуміючи принцип розбору минулих помилок, попросив будь-яку людину без гріха кинути в неї перший камінь. І ніхто не наважився це зробити, бо усі пам’ятали, що теж грішили.
Коли людина займається самоаналізом, вона розуміє, що не може поспішно судити інших людей.
Нам, як вірним, що народилися згори, треба бути великодушними, особливо стосовно невіруючих. Нам треба згадати, що ми робили, коли самі були невіруючими.
Коли б не Христос, ми, можливо, чинили б ще гірше!
Ісус сказав: «Отче, прости (невіруючих), бо не відають, що чинять».
Тому, якщо вам важко простити ближнього, просто розміркуйте над своїм минулим.
- Проаналізуйте результат ситуації.
Через заздрість і ненависть брати Йосифа продали його в рабство. Через тридцять років Господь вивів Йосифа з темниці, щоб той став прем’єр-міністром Єгипту.
Не підозрюючи про того, ким став Йосиф, його брати прийшли до нього за допомогою під час великого голоду. Пізніше, коли Йосиф відкрив їм, хто він, вони з розкаянням пали перед ним і благали про милість.
Йосиф простив їх, проаналізувавши, чим обернувся їх злочин.
«…Але тепер не засмучуйтеся і не шкодуйте про те, що ви продали мене сюди, тому що Бог послав мене перед вами для збереження вашого життя… щоб залишити вас на землі і зберегти ваше життя великим визволенням. Отже, не ви послали мене сюди, але Бог…» Буття 45:5,7-8
Іноді легше прощати, якщо обдумати, як обернулася або могла обернутися та чи інша ситуація.
Пам’ятаю, давно, коли я був ще молодим студентом-медиком і щойно заснував свою церкву, я запросив пастора з однієї великої харизматичної церкви прийти і послужити в моїй церкві.
Цей служитель, який багато місяців проповідував і підтримував нас у нашій невеликій общині в університеті, відповів мені, що «не сіє в терні». На самому початку мого служіння мене несподівано відкинув муж Божий, якого я глибоко шанував.
Я здивувався: «Коли це ми стали терням? Адже він багато місяців проповідував у нашій общині «тернів»!» Я був дуже здивований, бо гадав, що він мій друг.
Але замість цього він підбив мого помічника залишити і мене, і церкву. Це ледь не розвалило нашу зовсім молоду общину. Той служитель порадив моєму помічникові не спілкуватися з тим, хто не «покликаний».
Відхід мого найближчого помічника послужив причиною різних проблем серед членів моєї церкви, які почали обговорювати мене, – покликаний я чи ні.
Це було не просто випробування. Я був немов під перехресним вогнем! Деякі з моїх одногрупників з медичного коледжу ганьбили мене, коли бачили, як я несу барабани та інші інструменти з церкви і в церкву.
«Що це ти раптом вирішив заснувати церкву? Ти хто взагалі такий? Ким ти себе вважаєш?» – запитували вони мене.
Коли я збирався одружуватися, тесть з тещею попросили пастора однієї церкви провести в їх будівлі церемонію одруження.
У міжнародної церкви «Маяк» на той час не було своєї будівлі. Цей пастор сказав їм, що дозволить скористатися будівлею молитовного будинку, якщо ми закриємо свою церкву. Більше в мене не було друзів.
Я запросив на весілля усіх пасторів, яких тільки знав. Хочете вірте, хочете ні – не явився жоден! Я покликав цих пасторів сфотографуватися з весільним кортежем, а вони не прийшли. Мене відкинули як якогось лиходія! Люди відштовхнули мене у відповідальний момент створення нової церкви. У той момент хотілося накласти на себе руки…
Проте тепер я розумію, що Господь хотів, щоб мій душевний стан не залежав від того, чи допоможуть мені і чи оцінять мене люди. Господь хотів, щоб я стояв на своєму, незважаючи на той біль, через який мені треба було пройти, і потім підвівся і приносив плід у Його Царстві.
Сьогодні «маленька знехтувана» церква розрослася настільки, що в неї є дочірні церкви не лише в Гані, але і по всьому світу. Вийшло!
Нещодавно я зустрів тих людей, які відкинули мене тоді, і сказав їм те, що сказав Йосиф своїм братам: «Ви замишляли проти мене зло; але Бог перетворив це на добро» (Буття 50:20). Господь знає, що я не тримаю на них жодного зла. Тепер усі ці люди – мої друзі, бо Бог допоміг мені простити їх.
Коли людина дивиться на результат, вона усвідомлює, що в неї є сили простити!
- Оцініть наслідки непрощення.
Чи є в непрощення погані наслідки? ТАК!
Господь не простить жоден гріх і не відповість на молитву людині, яка не простила іншого. Більше того, диявол її терзатиме.
Сильні мужі Божі можуть покладати на неї руки, але мучителі не відійдуть від неї.
Мені розповідали про дружину одного пастора, яка хворіла на розсіяний склероз. У неї були душевні рани, нанесені вірними і невіруючими. Вона не могла простити тих, хто критикував її чоловіка. (Іноді якраз дружини служителів переймають на себе більшу частину болю і ран своїх чоловіків.)
Коли її чоловік був у від’їзді, Бог допоміг їй простити. Коли вона простила тих людей, які ранили її, то дивовижним чином отримала зцілення. На подив чоловіка, дружина зустрічала його з поїздки в аеропорту. Коли він від’їжджав, вона була прикута до інвалідного візка, а тепер стояла, вільна від своїх образ, і тому зцілена від розсіяного склерозу!
У мучителів є доступ до нашого тіла і нашої душі, тому вони можуть переводити нас хворобами, неміччю, бідністю, сімейними проблемами, поки ми не відпустимо тих, хто образив нас. Розумієте тепер, що заважає нам досягати більшого в житті? Ось ціна, яку люди платять за непрощення.
- Оцініть переваги прощення.
Ода з головних переваг прощення полягає в тому, що прощення робить вас великою людиною! Ви не лише отримаєте відповідь на молитви, але і станете сильнішими духовно, фізично і емоційно. Прощення робить вас великою людиною.
Засновник нової Південноафриканської республіки, президент Нельсон Мандела, вважається визначною людиною, бо він умів прощати.
Влада білих під час режиму апартеїду посадили Манделу у в’язницю на двадцять сім років. Багато років він був відрізаний від сім’ї, дружини і дітей. Він провів кращу частину свого життя у в’язниці. Навіть у звичайних обставинах прощати не просто, а ця людина знайшла в собі сили простити своїх білих гонителів – і потім з ними заснувала уряд примирення. Це зробило Манделу визначним.
Прощаючи, ви стаєте визначними.
