«[Боже] навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре» (Пс. 89:12), – не так важко здогадатися про що просить автор 89 (90)-го Псалма в Бога: мудро розпоряджатися своїм часом, не гаяти його на усілякі марні з погляду вічності речі.
«Єдине ж не повинно бути приховане від вас, улюблені, що у Господа один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день. Не зволікає Господь з виконанням обітниці, як деякі вважають те зволіканням; але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння» (1Пет. 3:8,9), – а от у цьому біблійному уривку зазвичай увагу звертають на довготерпіння Боже, проте тут і нині хотілося б звернути вашу увагу саме на Господній підхід до часу: як можна здогадатися, для Бога наше земне поняття часу як таке відсутнє.
Підтвердженням цьому слугує четвертий день Творіння: «І сказав Бог: нехай будуть світила на тверді небесній [для освітлення землі і] для відокремлення дня від ночі, і для знамень, і часу, і днів, і років» (Бут. 1:14). Ну, а до того моменту потреби для відокремлення дня і ночі не виникало, і взагалі, це було створене для живих істот, які далі будуть населяти Землю. І, відповідно, для безтілесних сил земний час поняття дуже-е відносне. Згодні, нині це зрозуміти важко. Але для чого такі міркування? А все через те, що в наших стосунках з Творцем часто виникають труднощі саме з різним сприйняттям часу.
Це хоч в якійсь мірі можна проілюструвати таким прикладом: спробуйте з дітьми, особливо дошкільного віку, вирушити в якусь нудну, довготривалу подорож, і вони вам всі мізки проїдять щохвилинними питаннями, чи довго вам залишилося до кінцевого пункту вашої подорожі. У стосунках з Творцем ми часто-густо виступаємо в ролі таких самих маленьких нетерплячих дітей: ми не можемо дочекатися чи то здійснення Божих обіцянок, чи то скорішого припинення поневірянь, чи то нарешті настання відплати Божої… І у всіх цих випадках Бог через різні обставини промовляє до нас: «Зачекай!»
І дійсно часом треба чимало терпіння, віри і любові, щоб не зневіритися і не почати нарікати. Слід пам’ятати, що Господь завжди дотримується Своїх обіцянок, але виконує їх за Своїм планом, у визначені Ним терміни, а не за нашим бажанням. Робить це завжди вчасно, головне довіритися Йому, «бо Він піклується про вас» (1Пет. 5:7). І горе нам, якщо ми поставимо власні бажання скорішого виконання очікуваного-бажаного вище за плани Господні.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Господнє сприйняття часу