- «Я розп’ятий з Христом. І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе». Галатів 2:19-20
У цьому вірші міститься виражений парадокс. «Я розп’ятий», але «я живу тепер». Ви можете сказати: «Це не парадокс, це просто наслідок. Спочатку я помер з Христом; потім воскрес разом з Ним і тепер живу». Правильно. Але як щодо цих ще більш парадоксальних слів: «І живу вже не я», хоча «живу тепер»? То живу я чи не живу?
Парадокс – це не суперечливість. Він просто може так виглядати. Павло мав на увазі, що було «я», яке померло, і тепер сталося інше «я», яке живе. Ось що означає стати Християнином. Наше старе «я» помирає. «Створюється» чи «воскресає» наше нове єство. «Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове» (2 Коринтян 5:17). «І нас, що мертві були через прогріхи, [Бог] оживив разом із Христом… і разом із Ним воскресив» (Ефесян 2:5-6).
Метою смерті Христа було забрати наше «старе я» з Собою в могилу і покінчити з ним. «Знаючи те, що наш давній чоловік розп’ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне» (Римлян 6:6). Якщо ми віримо в Христа, ми об’єднані з Ним, і Бог вважає наше старе «я» померлим з Христом. Мета полягала в воскресінні нового чоловіка.
То хто ж такий цей новий чоловік? Як відрізняються ці два наших «я»? Чи залишаюсь я собою? Вірш на початку цього розділу змальовує нового чоловіка в два способи: перший спосіб практично неможливий; інший дуже простий. Перший спосіб каже, що наше нове «я» – це Христос, Який живе в мені: «І живу вже не я, а Христос проживає в мені». Це підводить до значення, що новий чоловік визначається Христовою присутністю і допомогою в усі часи. Він завжди підтримує в мені життя. Він завжди підкріпляє мене в тих справах, які Він кличе мене виконувати. Ось чому Біблія каже: «Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє» (Филип’ян 4:13). «У тому й працюю я …силою Його, яка сильно діє в мені» (Колосян 1:29). У кінцевому результаті новий чоловік каже: «Бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос» (Римлян 15:18).
У такий перший спосіб у Галатів 2:19-20 сказано про наше нове «я»: «я», в якому проживає Христос, яке підтримується Христом і яке зміцнюється Христом. Щоб це стало реальністю, Христос мав померти. І до цього зводиться Християнство. Інший спосіб, який говорить про нове «я», про нового чоловіка, наступний: Це «я», яке кожен момент живе вірою в Христа. «А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе».
Без цього другого опису нового чоловіка, нового «я», нам було б незрозуміло, яку роль відіграємо ми, відчуваючи щоденну Христову допомогу. Тепер ми маємо відповідь: це віра. Зі сторони божества, Христос проживає в нас і дає нам силу жити так, як навчає Він. Це Його праця. Але з іншого боку, ми досягаємо цього через віру в те, що Він кожен момент з нами і допомагає нам. Доказом того, що Він буде з нами і допомагатиме нам, є той факт, що заради цього Він постраждав і помер.
