- «Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе». Ефесян 5:25
Божий задум щодо шлюбу в Біблії малює чоловіка, який любить свою дружину так, як Христос полюбив Своїх, віруючих у Нього, людей, і дружину, яка відповідає своєму чоловікові так, як Христовий народ має відповідати Йому. Ця картина була в задумі Бога, коли Він послав Христа в цей світ. Христос прийшов за Своєю нареченою і помер за неї, щоб показати, яким був задуманий шлюб.
Ні, аналогія в нашому випадку не зводиться до того, що чоловіки мають постраждати від рук своїх дружин. Так, у певному сенсі саме це сталося з Ісусом. Він постраждав за те, щоб привести людей, наречену, до життя, і саме ці люди були серед тих, хто завдав Йому страждань. Найбільше смутку Йому завдало те, що Його покинули Його ж учні (Матвія 26:56). Але суть нашої аналогії зводиться до того, що Ісус полюбив їх аж до смерті, і не відкинув їх.
Союзу Адама і Єви та приходу Христа передував Божий задум щодо шлюбу. Ми знаємо це з того, що коли апостол Христа пояснював таємницю шлюбу, він звертався до початку Біблії і цитував Буття 2:24: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом». У наступному реченні він тлумачив те, що щойно було процитовано: «Ця таємниця велика, а я говорю про Христа та про Церкву» (Ефесян 5:31-32).
Це означає, що за Божим задумом шлюб був створений на самому початку, щоб зобразити відносини Христа з Його людьми. Причина, чому шлюб названо «таємницею», полягає в тому, що дана мета для шлюбу не буде повністю розкрита, аж до приходу Христа. Тепер ми бачимо, що шлюб задуманий для того, щоб Христова любов до Його людей була більш видима для цього світу.
Оскільки таким був Божий задум з самого початку, то й Христос думав про це, коли йшов на смерть. Він знав, що одним з наслідків Його страждання буде наступне: зробити найглибше значення шлюбу зрозумілим. Всі Його страждання були задумані як послання до чоловіків: Ось як повинен кожен чоловік любити свою дружину.
І хоча Бог з самого початку не мав на меті, щоб шлюб був нещасним, багато шлюбів є такими. І це зробив гріх. Він змушує нас погано ставитися одне до одного. Христос постраждав і помер, щоб це змінити. У цій переміні жінки мають свої обов’язки. Але Христос і чоловікам дав окремі обов’язки. Тому Біблія і каже: «Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе» (Ефесян 5:25).
Чоловіки не є Христом. Але вони покликані бути такими, як Він. А окремим пунктом їхньої схожості з Христом є готовність постраждати заради добра дружини, не погрожуючи їй і не ображаючи. Це включає в себе страждання, щоб захистити її від усіх зовнішніх сил, які можуть їй зашкодити, а також страждання від непорозумінь чи розчарувань, і навіть образ від неї. Така любов можлива, тому що Христос помирав і за чоловіків, і за жінок. Їхні гріхи прощені. І немає потреби змушувати іншого страждати за гріхи. Христос вже постраждав за нас, і тепер ми, як двоє грішних і прощених людей, можемо відплатити за зло добром.
