- «[Він] що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих». Тита 2:14
У серці Християнства лежить істина, що ми прощені і прийняті Богом не через те, що ми чинили добрі діла, а щоб зробити нас здатними на це і щоб ми були старанними в цьому. Біблія каже: «[Бог] нас спас … не за наші діла» (2 Тимофія 1:9). Добрі діла є не основою нашого прийняття, а його плодом. Христос страждав і помер не тому, що ми представили Йому свої добрі діла, а помер, щоб «очистити Собі людей … у добрих ділах запопадливих» (Тита 2:14).
У цьому значення благодаті. Ми не можемо отримати право стояти перед Богом через наші діла. Воно має бути дароване нам. Ми можемо прийняти його тільки вірою, цінуючи як свій найкоштовніший скарб. Ось чому Біблія каже: «Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився» (Ефесян 2:8-9). Христос страждав і помер, щоб добрі діла були наслідком, а не причиною нашого прийняття.
Тоді не дивно, що в наступному реченні сказано: «Бо ми … створені в Христі Ісусі на добрі діла» (Ефесян 2:10)? Тобто, ми спасенні для добрих діл, а не через добрі діла. А метою Христа було дати нам не просто здатність їх робити, але й завзяття робити їх. Ось чому в Біблії вжито слово «запопадливі». Христос помер, щоб зробити нас «запопадливими в добрих ділах». Запопадливість означає завзяття. Христос помирав не за те, щоб добрі діла були можливими, чи щоб дати нам напівготовність їх робити. Він помирав, щоб виробити в нас завзяття до добрих діл. Християнська чистота – це не просто відсутність злого, а прагнення доброго.
Існують певні причини, чому Ісус заплатив таку високу ціну, щоб дати нам завзяття до добрих діл. Основні причини цього Він висловив у наступних словах: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Матвія 5:16). Бог прославлений через добрі діла християн. Заради цієї слави страждав і помирав Христос.
Коли Боже прощення і прийняття звільнило нас від страху, гордості і жадібності, ми наповнились стремлінням любити інших так, як люблять нас. Ми ризикуємо своїм майном і власним життям, відколи стали безпечними в Христі. Коли ми так любимо інших, наша поведінка контрастує зі звичною людською поведінкою самозвеличення і самодемонстрації. Таким чином вся увага прив’язана до нашого Скарбу, який змінив наше життя, і до Захисту, а саме, до Бога.
Що ж є цими «добрими ділами»? Не обмежуючи їхній обсяг, Біблія в основному має на увазі допомогу людям у нагальних потребах, особливо тим, хто має мало, а потерпає багато. Наприклад, Біблія каже: «Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах» (Тита 3:14). Христос помирав, щоб зробити нас такими: завзятими в допомозі бідним та тим, хто котиться до своєї загибелі. І таке життя найкраще, чого б воно нам не коштувало в цьому світі: люди отримують допомогу, ми – радість, а Бог – славу.
