
Багато хто вважає віруючих людей консерваторами. І то в кращому випадку, бо дехто вважає їх взагалі малоосвіченими, відсталими людьми. Але мова зараз не про міфи, вигадки та відверті маніпуляції світу цього, а про прихильність багатьох вірних сталим традиціям, що власне і є консерватизмом.
Загалом у консерватизмі немає нічого такого поганого, але це твердження вірне лише до того моменту, доки консерватизм не заважатиме подальшому розвитку: певної людини, групи людей, суспільства в цілому. Але де саме пролягають межі консерватизму, де закінчується данина традиціям, шанобливе ставлення до минулого і спроби завадити розвитку, творенню чогось нового? – А на це запитання відповідь треба шукати кожному особисто, шукати, щоб правильно виставити в житті межі і пріоритети.
У цьому дописі ви не знайдете відповіді на це вкрай важливе запитання, а можете знайти лише невеличку біблійну пораду: «Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрости, нехай просить у Бога, Який дає всім просто й без докорів, – і дасться йому» (Як. 1:5), а також заклик шукати в усьому Божого водійства, Його волю: «Не уподібнюйтеся світові цьому, а змінюйтесь оновленням вашого розуму, щоб ви пізнавали, що є воля Божа, блага, угодна і довершена» (Рим. 12:2). За цих умов питання меж консерватизму і розвитку не стоятиме перед вами, а що стоятиме… так це прагнення набути гармонії і миру з Богом і людьми, зокрема із самими собою.
Не факт, що це відразу відбудеться з вами, точніше за земного життя це мало кому вдасться, проте на нас чекає вічність разом з Богом, де всі ми зможемо добре повправлятися в любові до Бога і до ближніх, тим самим виконуючи заповідь Господню: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого – як самого себе» (Лк. 10:27). Але, ясна річ, починати це треба тут, ще за земного життя, і тоді питання про межі консерватизму відійдуть на такий далекий план, що згодом про це питання ми взагалі забудемо.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Межі консерватизму

