«29 лютого – 60-й день року. Буває лише у високосних роках. Останній день лютого у високосний рік», – от так стисло повідомляє нам про цей день електронна енциклопедія. Певно, більшість з нас так само мало що зможе сказати про цей день, хіба що, що він випадає раз у чотири роки… Чотири роки, а ви пам’ятаєте, що було в країні, з кожним з нас чотири роки тому?
Між іншим, 29 лютого 2020 року була субота, тоді ще мало хто знав щось достеменно про COVID-19, втім, і зараз знають про нього не так вже багато, не було загальнодержавного карантину і істерії, пов’язаної з ним (це станеться в березні того ж року, буквально за два тижні), і, що найголовніше, тоді ще не було війни… Точніше, війна була, тривала вона вже шість років, от лише її формат був не такий масштабний, що дозволяло багатьом людям не помічати її.
Уявіть собі: не війни, не ковідного карантину, здавалося б, живи та тішся умовно безхмарному небу… А от чи тішилися, а от чи дякували Богові за всі Його численні благодіяння? – А хто як: хто тішився і дякував, а хто і нарікав, а хтось вважав, що Бог повівся з ним (з нею) несправедливо… От цікаво, ця остання група людей змінила свою думку з цього приводу? – Втім, це їх особиста справа.
Нині ж, 29 лютого 2024 року, четвер, більше, ніж два роки, триває кровопролитна війна, про карантин і його обмеження більшість людей якось призабули, їх куди більше хвилює інше питання: що ж буде далі? Два роки тому ми надіялися, що війна буде недовгою, рік тому великі надії покладали на контрнаступ, який начебто мав розв’язати все наші проблеми і покінчити з війною. Надії не виправдалися, війна триває далі, а в багатьох людей опустилися руки…
І зараз самий час, коли впали всі (чи майже всі) підвалини людських сподівань, звернутися за допомогою до Живого Бога: «Благослови, душе моя, Господа і, вся істото моя, ім’я святеє Його. Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його. Він очищає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої. Він звільняє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами. Він виконує благі бажання твої: оновиться, подібно орляті, юність твоя» (Пс. 102:1-5). Ну, а кому замало цих біблійних запевнень, пропонуємо наступні слова митрополита Андрея Шептицького:
Пророцтво для України
Наша Церква буде знищена, розгромлена більшовиками. Але ви держіться, не відступайте від віри, від святої Вселенської Церкви. Тяжкий досвід, який впаде на нашу Церкву, є хвилевий.
Я бачу відродження нашої Церкви. Вона буде гарніша, величніша від давньої та буде обіймати цілий наш народ. Україна двигнеться зі свого упадку та стане Державою могутньою, з’єднаною, величавою, яка буде дорівнювати іншим високорозвиненим державам.
Мир, добробут, щастя, висока культура, взаємна любов і згода будуть панувати в ній. Все те буде, як я кажу, тільки треба молитися, щоби Господь Бог і Мати Божа опікувалися нашим бідним, змученим народом, який стільки витерпів, і щоб ця опіка тривала вічно.
Прощаюсь з Вами. Будьте сильні і стійкі у вірі, витривалі і ревні в служінні Господу Богу! І більше мойого голосу не почуєте – аж на Страшному Суді!
1.11.1944 р.Б.
Праведний Митрополит Андрей Шептицький
1944 рік теж був високосним роком, шостий рік тривала страшна, кровопролитна війна, і здавалося б, нічого доброго не очікувало попереду на український народ, проте народ вистояв. З Божою опікою вистоїть і нині. Звісно, якщо будемо благати про неї.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Під Божою опікою