Нещодавно потрапив на очі опис одного художнього фільму. Опис, дуже характерний для фільмів певної тематики, а також він добре ілюструє підхід багатьох людей до власного життя. От так звучить сам опис: «Вілсон (як можна здогадатися, головний герой фільму) – літній чоловік, який заробляє на життя як найманий вбивця. Одного разу він прибуває на острів…, щоб виконати останнє завдання, але не виявляє свою ціль. Втомившись від злочинного способу життя, кілер вирішує залишитися на острові і насолодитися спокійною відпусткою. Він безтурботно проводить дні в мальовничому регіоні, зав’язує несподівані зв’язки з місцевими жителями та здобуває справжнього друга в особі барменки Глорії. Однак ідилічні будні на острові очікувано закінчуються, і Вілсон змушений повернутися до своєї професії».
Читаєш такий опис, і мимоволі спадають на думку біблійні слова: «У поті лиця твого будеш їсти хліб…» (Бут. 3:19). Аж шкода стає нещасного кілера: от хоче людина піти від тяжких справ, але колишнє не дає їй цього зробити… Взагалі, це був сарказм стосовно першої половини речення, де йшла мова про тяжкість долі кілера, але стосовно другої частини немає і тіні сарказму. А все через те, що в долі цього кіно «героя», як і в долі таких «героїв» з цілком реального життя простежується біблійний принцип: «Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне» (Гал. 6:7). Тобто, не варто очікувати щось доброго від свого життя, якщо ти в цей світ несеш руйнацію і смерть, до речі, це стосується не в меншій мірі і цілі держави, а не тільки окремих людей, певно, ви зрозуміли яку країну маємо на увазі. Але мова зараз все ж таки про окремих індивідуумів.
І стосується це, звісно, не тільки кілерів чи наркоділків, про них теж зняли багато фільмів за наступним сценарієм: якийсь наркоділок вирішив зав’язати із злочинним минулим, і через те вирішив прокрутити останню оборудку, щоб було за що жити решту життя, але тут щось пішло не так… Так і хочеться голосно заявити: щось пішло не так, коли той ділок почав торгувати зіллям, а не в якомусь окремому випадку. Навіть, якщо той випадок планувався як останній. Але знову трохи відійшли від теми. Цей біблійний принцип «сіяння-жнив» стосується будь-кого, а не лише представників криміналітету, бо в Божих очах ми «всі згрішили і позбавлені слави Божої» (Рим. 3:23). І будь-кому з нас немає виправдання, як немає виправдання кілеру, який начебто вбиває «лише поганців», хоча хто і є тут справжнім поганцем, так це він сам.
Певно, ви здогадалися, опис фільму тут використався лише як вступ, преамбула, для того, щоб підняти доволі нелюбиму тему для людей світу цього, втім, як і для деяких вірних: будь-які наші гріхи мають наслідки, навіть у тому випадку, коли вони були давно скоєні і ми про них банально забули… Але час від часу минуле дає про себе знати, тим самим нагадуючи про неминучі суді Господні, і якщо за цього життя в кожного з нас є можливість ще покаятися та якимсь чином виправити скоєне, то в потойбічному житті такої можливості в нас не буде. Тому, як це банально і надокучливо не звучало, цінуйте «час, бо дні лукаві» (Еф. 5:16), кайтеся, поки маєте таку можливість, не зловживайте Божим довготерпінням, бо воно також має свої межі.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Щось не так