Бестселер без читачів
Біблія – книга світової літератури, перекладена на більшість мов, є до того ж єдиною книгою, яка з часу першого друкування 500 років тому і понині стабільно значиться в замовленнях найбільших у світі друкарень. Останні двадцять років Біблія або окремі її книги перекладаються новою мовою в середньому кожні два тижні. Проте, Біблію читають мало. Передусім, це стосується країн Європи і Північної Америки, а не Африки і Південної Америки, де поширення і вивчення Священного Писання відбувається одночасно. Чим можна пояснити, що в так званих цивілізованих, та ще християнських країнах бестселер залишається без читачів?
1) Змінилося загальне ставлення до читання. За приблизними даними на десять читачів газет доводиться від одного до двох читачів книг. Кількість тих, хто читає і не читає, приблизно рівне. У Західній Європі найбільше двадцять відсотків населення читає книги (якщо не враховувати спеціальну літературу, яку вивчають через професійну необхідність). А серед любителів читання лише близько трьох відсотків населення наважується читати товсті книги.
2) Біблію неможливо читати як газету або роман. Телебачення, а до певної міри і сучасна література, спокушають людей, привчаючи до духовного комфорту. Від книги чекають захопливості і «легкого засвоєння». Біблія абсолютно не підходить під книги такого розряду. Природно, відкривши Писання навмання, можна наштовхнутися на захоплюючу історію, але, як правило, текст все одно закликає до роздуму. Недосвідчений читач витрачає багато часу, щоб зрозуміти лише декілька віршів. Часто він і не підозрює, що інакше просто не може бути. Слово Боже – це невичерпна духовна глибина. Люди ж частенько взагалі відкладають убік те, що не змогли зрозуміти відразу. Так і Біблію – спочатку купують, а потім закривають у книжковій шафі.
Прочитавши роман, знаєш, про що він. Рідко до якого твору звертаються удруге. Той, хто прочитав усю Біблію в будь-якому випадку осягає далеко не усю мудрість, що міститься в ній. Писання вивчають усе життя, але і до старості не проникають у суть усіх висловлювань. Невичерпність Біблії зачаровує і захоплює, і це теж доказ її божественного походження.
3) Наша мова змінюється все швидше. Вальтер фон дер Фогельвайде співав і складав вірші біля 1200 року середньоверхньонімецькою мовою. У його «фроувелін» не кожен дізнається сучасне слово «фройляйн». Мова Лютера першої половини XVІ ст. звучить зрозуміліше. Проте багато слів і обороти Лютера вже не вживають і розуміють їх з певними труднощами. Через те останнім часом все частіше і частіше Біблія Лютера піддається новому редагуванню. Кожна така редакція – це не якийсь новий переклад, але наближення Писання до сучасної німецької мови і певне «згладжування» тексту для кращого розуміння.
Сьогодні Священне Писання можна придбати легко і дешево, але далеко не так легко зрозуміти його. У наш час читання Біблії не адекватно її поширенню. Що ж, не дуже цінуєш те, що саме йде в руки. Так, зрозуміти Біблію важко, але в ній закладені безцінні скарби!
Біблія сучасною мовою
Можливо, хтось вважає, що мовний бар’єр дуже просто здолати: досить перекласти Біблію сучасною мовою. Це, звичайно, робиться, але усе далеко не так просто.
Переклад – завжди творча праця, про яку б книгу не йшла мова. Перекладач обов’язково повинен зрозуміти думки автора, щоб правильно передати їх іншою мовою. Якби автор мав можливість контролювати свого перекладача, то ідеальним перекладом став би той, про який сам автор сказав би: «Так, це моя книга. Це те, що я хочу сказати!»
Дотримання такої умови обов’язкове для всякого перекладу, але для Біблії – особливо. Треба, щоб Сам Бог зміг би визнати: «Так! Це Моє слово вашою мовою!» Що можливо лише за умови, що перекладач – людина вірна, і не лише добре знає Біблію, але має також ґрунтовні знання мови і відмінне мовне чуття.
Хто вивчав іноземну мову, той знає, як важко іноді перекласти слово або речення рідною мовою. Тут діє принцип: як можна дослівніше, як можна вільніше. Проте і тут думки розходяться: один перекладає занадто вільно і спотворює сенс; другий перекладає занадто буквально, руйнуючи стрункість викладу. При перекладі Біблії також грає роль богословська точка зору перекладача. Вона мимоволі позначається на кінцевому результаті. І якщо говорити про теологічне розуміння, не в усьому співпадаючому із загальним свідоцтвом Біблії, то в подібному випадку справа доходить до спотворення тексту.
У нашому столітті, особливо в останні десятиліття, з’явилася безліч перекладів, автори яких прагнули осучаснити Біблію. «Блага звістка – Біблія сучасною німецькою мовою» мала великий попит. Це полегшена редакція, і читач з готовністю береться за її читання. Її можна порекомендувати тим, хто ледве починає знайомство з Книгою книг. Проте сучасна мова «Благої звістки» не обійшлася даром: у багатьох місцях вона перекладена занадто довільно і не завжди відповідає основному тексту.
Це відноситься і до інших біблійних перекладів останніх років. Щоб серйозно вивчати істини священного Писання слід все-таки звернутися до повного, дослівно вірного перекладу.
Хоча практично кожен переклад має свої недоліки, Євангеліє про спокутування через Ісуса Христа сповіщається досить недвозначно. Там же, де йде мова про тонкощі вчення, слід прибігати до основного тексту. Тому кожен, хто несе Слово Боже людям, зобов’язаний вивчити грецьку, і уміти читати основний текст.
