«В одній із синагог Він (Христос) навчав у суботу. Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випростатись…» (Лк. 13:10,11). 18 років – цілий пласт життя, протягом якого нещасна жінка не могла фактично нічого не робити. Вона навіть жити в повній мірі не могла… І Господь зціляє її саме суботнього дня, що викликало шквал обурення зі сторони начальника синагоги: «Є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день суботній» (в. 14), – для релігійного лицеміра дотримання ритуалу було куди важливішим, ніж фізичне (втім, як і емоційне) здоров’я одноплемінниці. Але не будемо зосереджувати на ньому увагу, краще поміркуємо над випадками з Біблії, коли люди отримували зцілення після тривалої хвороби.
А таких випадків у Біблії безліч. Зокрема в Євангелії від Луки ми зустрічаємось із зціленням кровоточивої жінки, яка у свою чергу страждала на недугу 12 років (див. Лк. 8:43,44). Втім, інші випадки зцілення Спасителем і Його апостолами людей, де не йде мова про тривалість хвороби, зовсім не означають, що перебіг тих хвороб мав нетривкий період часу. Скільки, наприклад, тривали біснування людей, чиї рідні зверталися до Спасителя або Його учнів за допомогою? Мова, більш за все, йшла про роки. А скільки саме років страждав біснуватий з Гадаринського краю (див. Лк. 8:27)? Нам нічого не відомо з цього приводу.
Здається, у давні часи люди взагалі по іншому ставилися до питання страждань, ніж це прийнято зараз: люди обурюються, коли особисто їм чи їх близьким доводиться терпіти, зазнавати якогось дискомфорту або ж тим більше страждань. У біблійні часи в людей з цього приводу не було вибору, у них навіть не було хоча б якихось анальгетиків щоб притишити біль. Власне знеболювальні медичні препарати з’явилися в людства лише півтора століття тому, а до того часу людям доводилося терпіти… або ж помирати в муках від відсутності звичних для нас ліків. А хтось був приречений на багаторічні страждання, як вже згадана скорчена жінка, яка 18 років страждала на свою недугу.
Чому Господь зцілив її саме після такого тривалого періоду часу, як дав зцілення кровоточивій жінці лише після 12 років хвороби? З цього приводу можна висувати різні припущення, як, наприклад, навести Христову відповідь на питання учнів про сліпонародженого: «Хто згрішив, – він чи батьки його, що сліпим народився?» – «Ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі» (Ін. 9:2,3). Когось, можливо, така відповідь і задовольнить, але в багато кого можуть виникнути наступні запитання: А чому Господь «зволікав» стільки років? Хіба Він не міг раніше зцілити цих людей чи взагалі не допустити хвороб і страждань всього людства?
Подібних питань може бути безліч, але навряд чи в цьому списку ви знайдете наступні питання: А власне чому Господь допомагає нам? Чому Він, хай і через стільки років зцілив тих та інших людей? Хіба Він був зобов’язаний це робити? Чому Він, попри все переступи і злочини людства, продовжує його милувати: наприклад, допоміг людям винайти знеболювальні ліки, щоб нам було легше переносити фізичні страждання? – Погодьтеся, подібні питання рідко можна почути, але саме ці питання, не побоїмося назвати їх правильними питаннями, допоможуть відкрити нам просту біблійну істину: ми, люди, Богу не байдужі, і Він готовий допомогти кожному. Навіть і незрозумілим для нас способом і в «невідповідний» час.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Правильні питання