Додаток: Кесарів дім

Брав участь у тріумвіраті з Помпеєм і Красом з 78 р. до Р. Х.
Повернувся в Рим після успішно проведених військових дій. Став головою тріумвірату.
Убитий Брутом і Касієм у 44 р. до Р. Х. з метою порятунку республіки від зростаючої єдиновладності Юлія.
Через чотири місяці після його смерті, під час ігор, що проводилися на його честь, у небі з’явилася комета. Люди вирішили, що він став богом, і назвали його «Божественним Юлієм».

Брав участь у тріумвіраті з Антонієм і Лепідом, поки не досяг переваги в битві при Акціумі в 31 р. до Р. Х.
Прийомний син Юлія.
Спробував повернути владу сенату. За наполяганням своїх друзів почав називати себе Августом (титул, який зазвичай давався богам). Починаючи з його, імператори стали називати себе божественними. З 27 р. до Р. Х. став називати себе імператором; ця дата вважається початком імперії (донині Рим був республікою).
Зазвичай його вважають справедливим керівником, хорошим адміністратором і дипломатом. Був стурбований відсутністю моральності серед людей. Помер у віці 76 років у 14 р. Р. Х.

Син Августа. Позбавлений здібностей до керівництва, які мав його батько.
Правив під час Іоанна Хрестителя і Ісуса. Призначив Пилата прокуратором Іудеї. За переказами, був настільки стурбований повідомленням Пилата про смерть Ісуса і «уявним» воскресінням, що запропонував сенату ухвалити закон, що проголошує Ісуса офіційно римським божеством і включає Його в пантеон.
Север, пізніший імператор (222 р.) мав пантеон, в якому були бюсти Авраама і Христа.

Психічнохворий племінник Тиберія. Насаджував ідею про свою божественну суть. Зробив свого коня членом кабінету. Намагався змусити юдеїв спорудити свою статую в єрусалимському храмі.
Убитий своєю охороною.

Дядько Калігули. Намагався бути справедливим правителем. Друг дитинства Ірода Агриппи I, якого зробив правителем Іудеї і Самарії.
Вигнав юдеїв з Риму в 49 р. Светоній стверджував, що причиною вигнання були безлади серед юдеїв, що відбувалися «за підбурюванням якогось Хреста».
Отруєний своєю четвертою дружиною, Агрипиною, яка хотіла, щоб її син Нерон (усиновлений Клавдієм) став імператором.

Коли був убитий вітчим, йому було лише сімнадцять років. Реальна влада знаходилася в руках його радників, серед яких був його учитель Сенека, молодший брат Галліона, проконсула Ахаї. Перші роки був помірним правителем.
Пізніше став безумним тираном. Отруїв свою матір; забив ногами до смерті свою дружину Октавію, що чекала дитини; змусив Сенеку покінчити життя самогубством; примушував людей – які навіть займали високі посади – ставити непристойні п’єси, в яких сам іноді брав участь; управляв своєю колісницею на скачках.
Спалив Рим у 64 р. Виношував план перебудувати його і назвати «Нерополем». У пожежі звинуватив християн і розв’язав на них гоніння. Покінчив життя самогубством у 68 р.

Звитяжний воєначальник. Відкликаний з театру військових дій проти повсталих юдеїв в Єрусалимі в 69 р. і обраний четвертим імператором після смерті Нерона, з моменту якої минув лише один рік. Командувати військами при облозі Єрусалиму залишив свого сина Тита.
Відбудував Рим після періоду занепаду, що почався після правління Тиберія. До комплексу будов увійшли Колізей і Арка Тита.

Досяг перемоги над юдеями при облозі Єрусалиму в 70 р. Ця подія увічнена Аркою Тита в Римі.

Молодший брат Тита.
Жорстокий тиран, що відкрито заявляв про свою божественність. Вбивав юдеїв, християн і членів власної сім’ї.