Гаразд, це ще не усе. Ви будете шоковані і здивовані, і приголомшені тим, що ці муки ніколи не закінчаться. Ви наполегливо вірили, що з часом це закінчиться. Погорівши 20 млн. років ви скажете: «Боже мій, невже це триватиме вічно». Знаєте, що ви забули? Ви забули, що коли ви грішили проти Бога, ви грішили проти Того, Хто живе вічно.
Ви думаєте про гріх у людському контексті, як гуманісти. Ви думаєте, як думають гуманісти: «Людина, знаєте, хороша і Бог не робить цього… та і навіщо б Бог робив це, врешті-решт, я б міг зробити це… отже Бог не зробить…» Але ви не Бог! І Бог живе вічно. Якби ви згрішили проти мене, ви могли б окупити це через декілька років. Через 60 або 70, або, принаймні, через 80 років. Я не збираюся жити так довго. Але що ви зробите, якщо згрішите проти Бога? Іов каже, якщо людина грішить проти Бога, хто заступиться за неї, хто висловиться за неї? Ніхто не зможе висловитися на її користь. Ви грішите проти Бога, ви грішите проти Того, Хто живе вічно і якщо ви спокутуватимете свої гріхи, знаєте що ви робитимете? Ви платитимете завжди і завжди і завжди, ВІЧНО! І це буде удар для вас. Знаєте, чим ви будете шоковані? Ви потрапите в пекло і скажете: «Де музика?» Немає музики. «Де сміх?» Немає сміху. «Де маленькі діти?» Немає маленьких дітей. Дозвольте вам сказати, ви потрапили в місце, де немає ні музики, ні сміху, ні маленьких дітей, ви в тяжких умовах.
Коли ви в піхотному бою, там немає нічого подібного, але, випадково, ви почуєте сміх приятелів. Вони жартують. А коли вони відпочивають, ви почуєте, як товариш грає на гармошці, або якусь музику, налаштувавши приймач на хорошу хвилю. Налаштуйтесь на музику. Там ви цього не зробите. Потрапивши туди, ви вже ніколи звідти не вийдете. Ви здивуєтеся. Ви здивуєтеся через те, що це назавжди – назавжди і на віки, на цілу ВІЧНІСТЬ. Люди кажуть: «Ну, це зовсім не любов…» Ви не знаєте, що кажете. Біблія каже, є любов. Ви кажете: «Гаразд, якщо Бог є любов, чому Він робить це?» Бо не гратиметься з людиною. Настане час, коли ви заволаєте і Бог не почує молитви. Знаєте, що сказав багач в Євангелії від Луки, розділ 16? Він змолився: «Отче Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, нехай умочить кінець пальця свого у воду та прохолодить язик мій, бо я мучусь у полум’ї цьому».
Я знаю, що він говорив, коли був на землі. Він казав: «Я не молитимуся. Ви не змусите мене молитися. Я не збираюся молитися». Там у пеклі він передумав. Але коли він потрапив туди, було надто пізно. Ви кажете: «Ракмане, ніколи не пізно». НІКОЛИ? Відкрийте Плач Єремії, розділ 3. Плач Ієремії, розділ 3. Настане час, коли ви піднімете голову до Бога і скажете: «О Господи, – це о Господи, – те о Господи, – щось ще…» І Господь не зверне на вас більше жодної уваги, начебто вас і не було. Плач Ієремії, розділ 3. Тепер я дам вам трохи часу, щоб прочитати. Просвітіться трохи. Прочитайте від 1 до 8 вірша. Плач Ієремії, розділ 3, вірш 1-8. Прочитайте!
Це Писання. Хтось з вас ніколи в житті не бачив цього раніше. Тепер подивіться 8-й вірш. Плач Ієремії 3:8 «Коли я волав і взивав, затримував молитву мою». Знаєте що станеться з кимось з вас, люди? Буде шок. Ви будете приголомшені, потрапивши туди, де волаючи до Бога про допомогу і бачачи муку і страждання, і ридання, і крик, і скрегіт зубів навколо, ви скажете: «Воістину, якби був якийсь Бог, якби був хоч якийсь Бог, Він поклав би край цьому».
Ви колись зупинялися, що б подумати, якими ви станете, провівши 10 млн. років у пеклі? Ви, люди, говорите про любов і вірите в любов, і Бог не зробить цього, і Бог не зробить того. Знаєте, що станеться там з вами через, десь 10 млн. років? Ви будете внизу, у цьому полум’ї, дивлячись вгору, і очима віри ви бачитимете Новий Єрусалим, що ширяє над вашими головами, і чутимете пісні врятованих, які доносяться вниз: «Що може мою провину змити? Ніщо, лише кров Ісуса».
Ви будете внизу, кажучи: «Боже, я ненавиджу Тебе за те, що Ти помістив мене сюди. Я ненавиджу Тебе і ненавиджу себе за те, що я тут. Я ненавиджу людей, які там. Я ненавиджу це місце. Я ненавиджу Тебе. Бо Ти добився Свого, а я – ні. Я хотів діяти по-своєму. Я ненавиджу, ненавиджу, ненавиджу!» От як ви кінчите, милі люди. У Ракмана не дістає любові в його проповідях. Ісая каже: «Тремтіння оволоділо нечестивими» (Іс. 33:14). Бог – любов, наш Бог – вогонь, що винищує. Багач змолився, але потім… Потім, коли доходить до розділення любові, Бог навіть не дає ВОДИ.
У брата Фредеріка з церкви Ное, у Пованії, був дядько в Мічигані. Цей чолов’яга усе своє життя грішив, і він постарів і оселився у своїх рідних. Постарів і повільно помирав. Фредерік приїжджав до нього пару разів, щоб поговорити про його душу. Безрезультатно. Врешті-решт, одного разу він сказав своєму дядькові: «Ти не віриш у пекло?» Той відповів: «Ні, я не вірю в пекло». Тоді він запитав: «Якщо я залишу тобі Біблію, ти її читатимеш і скажеш до чого ти прийшов?» Той відповів: «Так, у мене є час, щоб читати. Я думаю, що прочитаю її». Тоді Фредерік дав йому Біблію. Він дав йому близько року, щоб прочитати її. Одного разу Фредерік приїхав побачити його і запитав: «Ти вже прочитав її?» Дядько відповів: «Так, прочитав». «Що ти думаєш про це? Тепер ти віриш, що є пекло?» «Ну, – сказав він, – Біблія каже, що пекло є». Тоді Фредерік запитав: «Ну, а якщо так, то ти йдеш туди?» Той відповів: «Так, я думаю, що йду туди». І Фредерік сказав: «Ну, і що ти робитимеш з цим?» Знаєте, що відповів той старий? Він відповів: «Ну, я думаю, я просто маю піти в пекло і витримати своє покарання по людські». Ні! Ніхто по людські не витримає опіків третього ступеня по усьому тілу, прогорівши 10 років, або 10 днів, або 10 годин. Вас занурюють в очищаючу ванну і зривають шкіру, а потім намагаються наростити її вам, і вас усього накачують морфієм, що б ви не кричали і не виривалися з ванни. Ось що роблять.
Один хлопець сказав мені одного разу: «Ракмане, – сказав він, – я знаю, чому ви набули спасіння, ви просто боягуз». Він сказав: «Ви врятувалися, бо ви боїтеся піти в пекло». Я у відповідь йому закудкудакав як квочка: «Кво-кво-кво! Кво-кво-кво!». Ви вичислили мене, братику, я спасся саме тому. Ви не побачите мене з опіками третього ступеня десятки мільйонів років. Ніколи, братику!
