
Ви знаєте, що ви виявите, коли ви потрапите в пекло? Ви виявите, що «всі ухилилися з путі, негідні всі до одного; нема того, хто чинить добро, нема жодного». Ви виявите, що «всі згрішили і позбавлені слави Божої». Ось що ви виявите. Так, ви здивуєтеся, істинна правда, про це я і кажу. Я говорю про потрясіння, які чекають на вас, коли ви потрапите в пекло. Ви здивуєтеся, виявивши там безліч хороших людей. Я розмовляв з одним хлопцем пару днів тому, я говорив з ним вже чотири або п’ять разів. Але цього разу, замість того, щоб витрачати час на розмови з ним, я просто, прямо-таки схопив його, я вхопився за нього: «Пітерсе, ви ще не були в церкві?» Він відповів: «Ні, я не був у церкві». Він – німець. Я сказав тоді: «Скільки ви вже в цій країні?» Він жив у цій країні вже близько 12 або 15 років. «Ви хочете сказати, що ви живете в цій країні 12 або 15 років і ніколи не були в баптистській церкви? Що ж ви тоді знаєте, приятелю?»
Ось, які вони розумні, як вони про себе думають. Ви так і не побували скрізь. Якщо ви не були ніколи в баптистській церкві до 27 років, то ви ніде не були! Це було нове знання для мене! У 27 років, з університетською освітою! У цього хлопця не було навіть університетської освіти. Він сказав: «Ну, я ніколи там не був». Я запитав: «Чому?» Він відповів: «Я не люблю, коли мені кажуть, що я поганий, бо я не поганий, я – хороша людина». Я сказав: «У вас немає жодних гріхів?» Він відповів: «Ні, жодних гріхів». Я запитав: «У вас не буває поганих думок?» Він відповів: «Ні, жодних поганих думок». Я сказав: «Ви кращий за мене! Якби я мав відповісти за усе, про що я думав останні 24 години, я б кулею полетів у пекло!» Тоді він же сказав: «О, ні-ні, це не так».
Вони завжди стараються… коли вони про це говорять, вони завжди намагаються відчути себе хорошими. Розумієте, що я маю на увазі? Не вам казати мені про засудження, хлопче! Я знаю свої гріхи. Вони, моя особиста власність. Я отримую дуже велике задоволення через те, що вони мої, а не ваші! Ви запитуєте: «Чому?» Бо через мої гріхи я спасенний! Христос помер за мої гріхи. Якби в мене зовсім не було гріхів, я б не прийшов до Христа! Я знаю, що вони в мене є, хлопче, не морочте мене. І він сказав: «Ну, я ніколи не зробив нічого поганого». Я відповів: Гаразд! «Всі згрішили і позбавлені слави Божої». «Ну, я – хороша людина. Я не бачу жодної користі від відвідування церкви, якщо ви прийшли додому і погано себе почуваєте». Вам знайома уся ця нісенітниця. Ох, вже, цей бідний кретин, він був гордий як сам диявол. Гордість – ось, що проклинає людей. А саме: «Я – хороша людина». Господь каже – ні! «Так!» Ні! «Ракмане, це лише ваша думка». Ні. Це лише факт! Ви кажете: «Ну, це лише ваші погляди на це». Я ні на що не дивлюся! Це Бог сказав. «Всі ухилилися з путі, негідні всі до одного; нема того, хто чинить добро, нема жодного». Жодного!
«Всяка людина у своєму найкращому стані – повна метушня і гріх». Я нічого не вигадую, це просто – істина. Мені, особисто, ця істина не подобається. Якби я писав цю книгу, я б дещо це змінив: «Всяка людина, окрім Пітера Ракмана, у своєму найкращому стані – повна метушня». Знаєте, чому людина не писала Біблію? Бо вона принижує її. Тоді як людина каже: «Я вірю в людину». Людям подобається це чути. Знаєте, кому подобається це чути? Людям, які вірять у себе. Знаєте, хто усі ці гуманісти? Лише егоцентричні телепні! Вони закохані в себе. «Я вірю в людину». Якщо ви вірите в себе, вам подобається чути це, чи не так, адже ви людина. «Я вірю в людину. Людина – основа усього».
Знаєте, гуманістам подобається слухати цю нісенітницю. І знаєте, чому? Бо вони – люди! Вони закохані в себе. У пеклі ви знайдете багато хороших людей. Там їх буде повнісінько. І настане година, коли ви опинитеся там, і ви виявите, що вони намагатимуться знайти винного, намагатимуться зрозуміти, чому вони там. І вони не зможуть знайти винного. Якщо ви йдете в пекло, дозвольте вас про дещо запитати. Кого ви звинувачуватимете, коли потрапите туди? Адже самі себе ви не звинуватите, ви – хороший! Ви не звинуватите себе ні в чому, ви – хороший хлопець, правда? Коли ви потрапите в пекло, кого ви звинуватите? Мене? Ви не можете звинуватити проповідника, він не хотів, щоб ви пішли в пекло. Ви не можете звинуватити Церкву, тіло Христове не хотіло, щоб ви пішли в пекло. Кого ви звинуватите? Бога? Він послав Свого Сина померти за вас! Кого ви звинуватите? Свою сім’ю? Ваша сім’я не хоче, щоб ви йшли в пекло. Кого ви звинуватите, друзів? Ваші друзі не хочуть, щоб ви йшли в пекло. Послухайте, ні ваші друзі, ні сім’я, ні Христос, ні проповідники – вони не хотіли б, щоб ви йшли в пекло. Бог не хотів би, щоб ви йшли в пекло, Христос не хотів би… Хто хоче, щоб ви якимсь чином пішли в пекло? Тільки диявол. Але і він не може змусити вас. Він не може змусити вас. Кого ви звинуватите, коли потрапите туди? «Я – хороший». Але чому ж ви горите там, якщо ви – такий хороший?
Ви потрапите в пекло, знаєте чому ви здивуєтеся? Ви здивуєтеся, виявивши, що там – хороші люди, там багато хороших людей. Зрозуміло там будуть і негідники. Скажімо, дуже і дуже погані люди. Ви гадаєте, якщо ви не один з них, то все гаразд? Як цей хлопець, Пітерсон. Він гадає, що з ним все гаразд, бо він не такий бридкий, як деякі люди, про яких він читав. Ви читаєте про цих зіпсованих людей і гадаєте, що в порівнянні з ними у вас все гаразд. Чому ви не читаєте про Ісуса Христа і не порівнюєте себе з Ним? Багато років тому в цій країні жив чоловік на ім’я Блек Джек Кетчел. Блек Джек Кетчел, народився в 1866 і був повішений у 1901 році. І Блек Джек Кетчел став для мене втіленням абсолютно поганої людини. У нього не до чого було чіплятися, приятелю. Його заарештували за вбивство і грабіж. І до цього дня ніхто не знає точно, чи був він винен у грабежі. Ох, вбивство. Знали, що він винен у грабежі, але ніхто не міг довести, що він дійсно когось убив, але він убив пару людей. І він, природно, до кінця прикидався невинним, але він з тих, хто дійсно убив би. Але, як би то не було, його повісили.
Цього приятеля повісили, його підготували і запитали перед повішенням: «Вам покликати священика?» Він сказав: «Ні, я не хочу ніякого кристально чистого священика». Він ні про що не хотів говорити із жодним священиком. Його запитали: «Яка ваша остання воля перед смертю?» Він відповів: «Моє останнє бажання, що б хтось грав на скрипці, коли мене вішатимуть». Він піднявся сходами, щоб бути повішеним, він зійшов на вершину сходів і запитав: «Навіщо ви поставили навколо огорожу?» Йому відповіли: «Щоб не було глядачів». Він сказав: «Приберіть її! Нехай бачать, як вішають хлопця, який жодного разу в житті не убив людину». Він зійшов і потім сказав: «О’кей, хлопці, давай повний хід! Я буду в пеклі, перш ніж ви поснідаєте. Давай повний хід, хлопці, я буду в пеклі, перш ніж…». АП, вони вибили підставку і неправильно розрахували противагу і це відірвало голову від тулуба. Яка нещасна людина. Ви говорите про риси, там є одна: «Давай повний хід!» Хід був повний, друже! Тіло звалилося, противага була неправильна, повний хід! Голова, що висить вгорі, і тіло шльопнулося на поміст. Це погана людина, поганий хлопець, приятелю. І хтось з вас, люди, думає: «Ну, я не такий…» Що ж ви тоді робите в подібній компанії в пеклі? Хіба це відповідна компанія для хорошої людини? Ви, мабуть, жахливий грішник якщо ви там опинилися! Тільки ми цього не знаємо, бо туди поміщає їх Бог.

