«А Савл нищив Церкву; ходив по домах, тягнув чоловіків та жінок і віддавав їх до в’язниці. Ті ж, що розсіялися, ходили і благовістили слово» (Діян. 8:3,4). – У багатьох людей світу цього може виникнути питання: а для чого люди благовістили слово? Люди, які безпосередньо постраждали через це слово. Людям зовнішнім до церкви навіть може здатися, що дехто це робив навмисно, за принципом: я постраждав за слово, нехай тепер інші за нього постраждають. Між іншим, таке бувало в історії Церкви, наприклад, про такий випадок згадує апостол Павло: «Одні з суперництва проповідують Христа не чисто, думаючи збільшити тягар кайданів моїх, а інші – з любови, знаючи, що я поставлений захищати благовістя. Але що до того? Як би не проповідували Христа, удавано або щиро, я й тому радію і радітиму» (Флп. 1:16-18).
Але благовістя, щоб нанести шкоду іншим, це звісно, окремий випадок, а у випадку першої єрусалимської церкви, все ж таки слід вважати, що люди ділилися Благою Звісткою про Христа з оточуючими все ж таки з добрих спонукань, про що зокрема свідчить діяльність диякона Филипа в розповсюдженні Благої Звістки серед самарян, про яку дізнаємося з того самого 8-го розділу Книги діянь святих апостолів. Але Филип був одним з багатьох, які свідчили оточуючим про милосердя Боже, адже саме милосердя Боже складає суть Благої Звістки.
І про яке ж милосердя Боже мова йти мова, коли ці самі люди постраждали: багатьох вигнали з власних домівок, а когось з них ув’язнили? – Так мислять люди, які не пізнали радості спілкування з Богом, не дізналися на власному досвіді, що таке Боже прощення і Божа розрада. А також Божа допомога в скрутну хвилину, бо Господь завжди поруч з тими, хто страждає за ім’я Христове, чи ви гадаєте, Христові мученики змогли самотужки перенести страшні тортури, яких вони зазнавали за відмову зректися віри в благого Бога? На те Бог і благий, що допомагає всім вірним у скрутному становищі. А пізнавши це, вірні всім оточуючим свідчать істину, яка свого часу відкрилася царю Давиду: «Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього» (Пс. 33:9).
