Покладатися на Божий характер

Ворог намагається спотворити наше сприйняття і розуміння Божого характеру. Це один із способів підривання довіри Богові. Він зробив це в Едемському саду з Євою, коли запитав: «Чи дійсно сказав Бог: не їжте ні від якого дерева в раю?» (Буття 3:1). Він перекрутив Божу заповідь для того, щоб спотворити Божий характер.

Бог сказав: «Від усякого дерева в саду ти будеш їсти («ти можеш вільно їсти», – дослівно з англійської), а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш» (Буття 2:16-17).

По суті, змій казав Єві: «Бог утримує від вас усе добре». Бог же робив Свій наголос ось на чому: «Ти можеш вільно їсти усе, окрім…» Бог дав для насолоди людству увесь сад і дозволив їсти усі плоди, за винятком одного.

Змій спотворив розуміння Євою Бога такими словами: «Бог, насправді, не піклується про вас. Подивіться тільки, яку добру річ Він утримує від вас! Він, мабуть, не любить вас так, як ви собі це уявляєте. Він, мабуть, не хороший Бог!» Єва була обдурена і повірила брехні про Божий характер. Після цього виникло бажання згрішити, тому що Боже слово не було більше життям, воно стало для неї законом. А «сила гріха – закон» (1Кор. 15:56). Ворог діє так і сьогодні. Він перекручує характер Бога Отця в очах Його дітей. Над усіма нами здійснювалася певна влада в особі батьків, учителів, начальників або директорів. Деякі з них були егоїстичні, злі або не любили нас. Оскільки ці люди перебували при владі, нам легко провести паралель між їх характером і характером Бога, як вищої влади. Ворог майстерно спотворив характер Отця, перекрутивши образ наших земних батьків. Бог каже, що перед поверненням Ісуса серця батьків будуть навернені до дітей їх (Мал. 4:6). Характер і природа Господа будуть проглядатися в Його лідерах, і це буде каталізатором для зцілення.

Коли ви знаєте, що Бог ніколи не робитиме щось з метою завдати вам шкоди або знищити вас, і все те, що Він робить або не робить у вашому житті призначено для вашого найвищого блага, – тоді ви вільно присвячуєте себе Йому. Ви з радістю станете тією людиною, яка покладе душу свою за Господа.

Якщо ви повністю віддали себе Ісусу і перебуваєте під Його опікою, ви не зможете спокушатися і ображатися, бо ви не свої. Скривджені і розчаровані люди – це ті, хто прийшов до Ісуса заради того, що Він може зробити для них, а не через те, Ким Він є.

Коли в нас таке ставлення, ми легко розчаровуватимемося. Зосередженість на собі робить нас короткозорими. Через це ми стаємо нездатними дивитися на наші поточні обставини очима віри. Коли наші життя дійсно приховані в Ісусі, ми знаємо Його характер і розділяємо Його радість. Ми тоді не коливатимемося або не зазнаємо кораблетрощі. Дуже легко стати скривдженими, коли ми судимо про щось на підставі обставин. Таке розуміння не є баченням очима Духа. Часто Бог не відповідає мені очікуваним чином або в той період часу, коли відповідь мені здається абсолютно необхідною. Але коли я озираюся назад на кожну прожиту мною ситуацію, я розумію усе і можу в усьому бачити Його мудрість. Іноді наші діти не розуміють методів і логіки їх виховання. Ми намагаємося пояснити все старшим дітям, щоб вони могли отримати користь з нашої мудрості. Але іноді вони можуть не розуміти або не погоджуватися з нами через свою незрілість; хоча вони зрозуміють це пізніше. Чи, можливо, причина, за якою ми з ними так чинимо, у тому, що ми хочемо перевірити їх послух, любов і зрілість. Те ж саме стосується наших стосунків з Небесним Отцем. У таких ситуаціях віра каже: «Я довіряю Тобі, хоча і не розумію».

У Євреїв 11:35-39 ми знаходимо опис людей, які так і не дочекалися виконання Божих обіцянь, даних ним; але які все одно твердо перебувають у вірі: «Інші ж замучені були, не прийнявши визволення, щоб одержати краще – воскресіння; інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і в’язниць, були побиті камінням, перепилювані, зазнавали катування, помирали від меча, тинялися в овечих і козячих шкурах, терплячи нестатки, скорботи, озлоблення; ті, яких увесь світ не був достойний, блукали по пустелях і горах, по печерах та ущелинах землі. І всі ці, засвідчені у вірі, не одержали обіцяного».

Вони вирішили, що Бог – це усе, що їм потрібне, яку б не довелося заплатити за це ціну. Вони вірили Йому навіть коли померли, не побачивши виконання обіцянь. Вони не могли образитися або спокуситися!

Ми вкорінені і утверджені, якщо маємо таку ж сильну любов і довіру до Бога. Тоді жодна буря, якою б потужною вона не була, ніколи не зможе поколивати нас. Така здатність приходить не від сильної волі або особи. Це дар благодаті для усіх, хто сподівається на Бога, повністю відмовляється від усякого сподівання на себе. Але для того, щоб цілком покластися на Бога, ви повинні знати Того, Хто тримає ваше життя у Своїх руках.

Благодать дається смиренним

Симон-Петро більше не міг хвалитися своєю величчю. Він позбувся характерної для нього самовпевненості. Він занадто ясно побачив марність своєї сили волі. Він змирився. Тепер він став бездоганним кандидатом для отримання Божої благодаті. Бог дає Свою благодать упокорненим. Упокорювання при цьому є необхідною умовою. Цей урок був зафіксований у свідомості Петра, коли він писав у своєму посланні: «Одягніться у смиренномудрість, бо Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать» (1Пет. 5:5).

Петро був доведений мало не до повного відчаю. Ми дізнаємося про це з того, що сказав ангел Господній Марії Магдалині біля гробниці: «Але йдіть, скажіть ученикам Його і Петрові, що Він буде раніше за вас у Галилеї; там Його побачите, як Він сказав вам» (Мк. 16:7). Ангелу треба було виділити Петра. Петро був на межі краху, але Богом у нього було закладено основу. Вона не зруйнувалася від потрясіння, але стала ще міцнішою.

Ісус не лише простив Петра, але і відновив його. Тепер, будучи «похитнутий», він був підготовлений до того, щоб стати однією з центральних фігур у церкві. Петро хоробро проголошував воскресіння Христове перед тими самими людьми, які були винні в Його розп’ятті. Тепер він був готовий зіткнутися із самим синедріоном лицем до лиця, а не тільки з дівчиною-служницею. Він стояв перед ними втілений владою, сміливістю і відвагою. Історія каже, що Петро був розіп’ятий вниз головою після довгих років вірного служіння. Він наполягав на тому, що негідний померти такою ж смертю, якою помер його Господь, тому його і повісили вниз головою. Він більше не боявся. Він став каменем, покладеним на міцну основу Скелі.

Випробування життя розкриватимуть і показуватимуть істину вашому серці: чи є в ньому образа стосовно Бога або інших. Випробування зроблять вас або озлобленими на Бога і на ближніх, або ще сильнішими. Якщо ви пройдете випробування, наше коріння піде ще глибше, роблячи вас і ваше майбутнє ще стабільнішим. Не пройшовши через випробування, ви стаєте скривдженими, що може призвести до втрати віри.

Попередній запис

Порівняння Іуди з Симоном

Дехто вважає, що Петро був великою базікою і боягузом. Але в саду Гефсиманському, коли прийшла варта, щоб заарештувати Ісуса, він ... Читати далі

Наступний запис

Господи, я служив Тобі, чому ж тоді?..

Коли я був пастором, у нашій молодіжній групі був один дуже здібний чотирнадцятирічний хлопець, якого шанували його друзі і лідери ... Читати далі