З початком Великого посту можна в черговий раз задуматися над тим, для чого взагалі потрібен піст? Якщо стисло, то піст потрібен задля нашого блага: як тілесного, так і духовного. І недаремно ми поставили тілесну користь на перше місце, адже зазвичай саме в цій площині люди спочатку відчувають корисність посту. Чого не скажеш про духовну площину, тут ситуація досить часто набуває діаметрально протилежного характеру: люди стають дратівливими, у них просинаються, здавалося б, давно забуті кривди та обіди стосовно ближніх, звідкись невідомо (хоча, ясна річ, відомо звідки) з’являється розчарування в житті, у власних силах та оточуючих людях, а також виникає ще багато-багато негативних явищ і асоціацій. Тому не дивно чому насправді не так багато людей вдаються до посту.
Хоча, чесно кажучи, із згаданими негативними духовними явищами стикаються не всі люди, які хоча б раз у житті спробували серйозно вдатися до постових вправ. А все через те, що вони насправді постувати і не починали, їх піст був лише різновидом дієти, що, звісно, теж приносить неабияку користь організму (але не душі), зрозуміло, за умови мудрого ставлення до постування. Чому не душі? – Бо люди взагалі не беруть її в розрахунок, а почуття легкості та піднесення, які часто відчувають люди під час такого «постування» – це лише їх суб’єктивні відчуття породжені очищенням організму. Що, ясна річ, теж не погано, але зовсім не є першопричиною посту – а першопричиною посту є наше духовне вдосконалення, яке просто неможливе без всіх тих негативних відчуттів і явищ, які супроводжують людей під час проходження терену посту. Саме так, і ніяк інакше.
Звичайно, багатьом усе щойно написане-сказане явно буде не до вподоби, але нічого не поробиш, особистісні стосунки з Богом будуються саме за таким принципом: людина повинна відчути (відчувати) потребу в Богові і мати бажання ставати все кращою, бо без цієї потреби і без цього бажання стосунки з Богом рано чи пізно зійдуть нанівець. Як про це попереджав Господь наш Ісус Христос в Одкровенні: «Знаю твої діла; ти ні холодний, ні гарячий; о, якби ти був холодний або гарячий! Але оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то викину тебе з уст Моїх. Бо ти говориш: я багатий, розбагатів і ні в чому не маю потреби; а не знаєш, що ти нещасний і жалюгідний, і вбогий, і сліпий, і голий… Кого Я люблю, тих викриваю і караю. Отже, будь ревним і покайся» (Одкр. 3:15-17,19).
За бажання кожен з нас може знайти ознаки цього відпадання від Бога, адже більшість людей так чи інакше протягом своїх стосунків з Богом потрапляють у пастку так званої «власної досконалості», з якої найлегше вибратися саме за допомогою посту і молитви. Так що не варто зневірятися і опускати руки, а тим більше вважати себе «верхом досконалості», а краще приступати до важкого і складного шляху просування постом. Насправді, це куди краще і приємніше (нехай не відразу, лише згодом), ніж простувати широкою дорогою чуттєвих насолод до вічної погибелі.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Для чого потрібен піст?
