Не так давно в українському медійному просторі з’явився термін «ждун», що описує людей, які чекають чи то на прихід «русского мира» (рос.), чи то повернення старих радянських часів, чи ще чогось, що обіцяє російська пропаганда або ж вони навигадували собі самі. І недаремно цей термін пішов саме від російського дієслова «ждать», українською «чекати». Але слід зауважити, що в Україні достатньо людей, які у свою чергу чекають усіляких покращень у своєму житті вже із боку Заходу. Зважаючи на це, їх можна назвати «чекунами».
Так, звучить дещо зневажливо, але подібний стан очікування не можна по іншому сприймати. Кожна людина, кожен народ – творці власної долі, власного щастя. І ніхто не зобов’язаний працювати, намагатися щось робити задля нашого добробуту і щастя. Тому здається дивним очікування деяких людей, які переконані, що умовний Захід обов’язково допоможе Україні в її розбудові. Насправді розбудова України – це справа самої України, і ніхто за неї цього питання не вирішить.
А тепер перейдемо із земної площини в площину духовну, адже таких «чекунів», які щось чекають від Бога, теж більш ніж достатньо. І здавалося б, саме до такого чекання закликає людей Біблія, чого тільки вартують слова: «Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас» (1Пет. 5:7), – проте, тільки покладання на Бога і відсутність докладання зі свого боку зусиль задля досягнення бажаного результату, перетворює будь-якого вірного на типового «чекуна».
І для цього твердження є біблійне підґрунтя: «Віра – коли не має діл, сама по собі мертва. Але скаже хто-небудь: “Ти маєш віру, а я маю діла; покажи мені віру твою без діл твоїх, а я покажу тобі віру мою в ділах моїх”» (Як. 2:17,18). Отже, віра і сподівання на Бога зовсім не скасовують реальних справ. Через те виникає ситуація, що «ждунів» і «чекунів» є набагато більше, ніж вірних. Адже «ждати» і «чекати» куди легше, ніж преображати цей світ на краще, як це заповідав Господь Ісус Христос.
Між іншим, про преображення світу, до якого покликані всі вірні, знає не так вже багато тих самих вірних: «Ви – світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори. І не запалюють світильник, щоб поставити його під посудину, але на свічник, – і світить всім у домі. Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:14-16). Але, ясна річ, такий Божий заклик багатьом людям не до вподоби, через те вони намагаються не звертати на нього надто уваги, обмежуючись використанням біблійних цитат, в яких не йде мова про творення добрих справ задля прославлення імені Господнього.
Звісно, такий підхід до Біблії аж ніяк не спростовує сказаного в ній, зокрема, таких слів: «Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось інше робите, все робіть на славу Божу» (1Кор. 10:31), тобто все своє життя, всі свої зусилля ми повинні присвятити задля слави Господньої, прославлення святого імені Божого. «І все, що робите, робіть від душі, як для Господа, а не для людей, знаючи, що в нагороду від Господа одержите спадок, бо ви служите Господу Христу» (Кол. 3:23,24), – а от вам і біблійна відповідь заради чого треба робити ці добрі справи. Повірте, від цього буде вам значно більше користі, ніж від марного очікування чогось кращого від умовного Заходу, вже не кажучи від «русского мира».
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Задля слави Господньої
Ваш коментар:
