Прості кроки для тих, хто переживає розчарування

Ми всі стикаємося з розчаруваннями в різних сферах нашого життя. Це серйозна проблема в житті більшості людей, і християни не є винятком у цьому питанні. Але так не має бути. Як нам навчитися долати їх і зберігати свої серця націленими на Господа?

Що б не було причиною наших розчарувань, – Бог, ми самі або інші люди – ми повинні навчитися справлятися з ними і знаходити зцілення в Бога. Якщо причиною своїх розчарувань ми вважаємо Бога, нам необхідно покаятися в своєму помилковому судженні, адже Бог – бездоганний.

Ці прості кроки можуть допомогти нам зустрітися з болем, управляти нашими почуттями і продовжувати слідувати за Ісусом, нашим Спасителем і нашою любов’ю.

1 Визнання болю

Розчарування ранить. Не треба приховувати цього і вдавати, що нічого не відбувається. Краще визнати, що ти розчарований і дати відсіч болю, адже в іншому випадку розчарування почне пускати коріння.

Будь чесним із Богом та іншими людьми. У цей період нам як ніколи потрібна допомога наших друзів, духівників і Самого Бога, тож дозволь їм почути крик твоєї душі. Ти відчуєш себе краще, вивільнивши свої емоції, і Господь зцілить твоє серце. Визнання болю і його вивільнення – це ключовий крок.

2 Визнай будь-які нереалістичні очікування

Найбільші розчарування зароджуються з нереальних очікувань, як від нас самих, так і від інших людей, і від Бога. Ми щось запланували, але цього не сталося. Ми молилися, але Бог не відповів так, як ми очікували. Ми поставили собі за мету, але не досягли її. Або хтось порушив дану нам обіцянку.

Ми живемо в недосконалому світі. І ми теж – недосконалі. Навіть віруючи, ми знаємо почасти «ніби у тьмяному дзеркалі, тоді ж віч-на-віч; тепер я знаю частинно, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний» (1Кор. 13:12). Це означає, що, наприклад, пророче слово, якого ми дотримувалися, на яке орієнтувалися є істиною, та як і коли воно здійсниться, залежить від Бога, а не від наших тлумачень.

Навіть ті люди, які не хотіли розчаровувати нас, наприклад, наші батьки або чоловік, іноді роблять це. Можливо, вони не знали, що завдають нам болю, але гріх є частиною людської натури. Ніхто, навіть ми самі, не можемо постійно виправдовувати всі очікування.

Усвідомлення цієї істини і визнання наших нереалістичних очікувань допоможе нам стати вільними.

І пам’ятай, коли відбувається щось не так, завжди легше звинувачувати інших і думати, що праві саме ми. Але ми знайдемо свободу тоді, коли вивчимо мотиви і очікування свого серця замість того, щоб звинувачувати інших. Навіть коли люди грішать проти нас свідомо, ми все одно стикаємося з вибором пробачити їх чи ні. І це приводить нас до наступного кроку.

3 Прости інших – і самого себе

Прощення – звільняє. Воно робить нас вільними.

У Матфея 18 Ісус розповів про це притчу. У ній Він порівнює нас зі слугою, в якого був величезний борг, і він не міг оплатити його. Цар по милості своєї прощає йому борг. Але відразу після цього слуга знаходить свого товариша, який винен йому суму значно меншу, ніж його власний борг, і починає вимагати негайної виплати його. За те, що той не зміг сплатити боргу, він кидає його до в’язниці.

«Тоді господар покликав його і каже: рабе лукавий! Весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене. Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе? І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу» (Мф. 18:32-34).

Це покарання тривали б все його життя через розмір боргу – це суворе попередження про вічні наслідки непрощення.

Закінчуючи притчу, Ісус говорить такі слова: «Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його» (Мф. 18:35).

У чому ж полягає послання для нас? Якщо ти йдеш за Ісусом і отримав прощення гріхів, про яке непрощення інших може йти мова? Ти можеш бути зранений або розчарований, але ти повинен навчитися прощати інших людей від усього серця.

Корисні поради для прощення:

  • Це вибір, і часто це процес. Ми можемо прийняти рішення прощати, тому що ми самі були прощені, і просити про Божу благодать, щоб дотримуватися свого рішення цілком і повністю. Можливо, нам знадобиться час, щоб вщухли спогади і заподіяний біль.
  • Іноді пробачити самого себе – складніше за все. Нам, наприклад, може бути важко прийняти те, як ми вчинили, і ми не перестаємо думати про те, як ми „повинні були“ вчинити. Якщо це твій випадок, будь ласка, поговори зі своїм духівником чи кимсь, кому довіряєш. Вони можуть допомогти тобі перевірити, наскільки реальними є твої очікування щодо самого себе.
  • Не будь найгіршим критиком або ворогом самому собі, навіть якщо це здається тобі нормальним. Бо тоді перебуваєш у партнерстві з дияволом, який зводить наклеп на нас перед Богом день і ніч: «І почув я гучний голос на небі, який промовляв: нині настало спасіння, і сила, і царство Бога нашого і влада Христа Його, тому що скинутий наклепник братів наших, який зводив наклепи на них перед Богом нашим день і ніч» (Одкр. 12:10). Краще шукай Ісуса, Який заступається за тебе в благодаті перед Його престолом, «тому й може завжди спасати тих, які приходять через Нього до Бога, будучи завжди живим, щоб заступатися за них» (Євр. 7:25).

4 Вернись до своєї першої любові

Так само, як слуга в притчі з 18-го розділу Євангелія від Матфея, ми не можемо відпрацювати свій борг. «Бог же Свою любов до нас доводить тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим. 5:8). Так як ми врятовані благодаттю через віру, то нам необхідно повернутися до «Ісуса Христа, Який є свідок вірний, первісток з мертвих і владика царів земних. Йому, Який полюбив нас і омив нас від гріхів наших кров’ю Своєю» (Одкр. 1:5). Спасіння починається і закінчується Богом; Він Начальник і Виконавець віри, «Який замість радости, яка Йому належала, витерпів хрест, зневаживши посоромлення, і сів праворуч престолу Божого» (Євр. 12:2).

Господь не просто очікує від нас більше добрих справ, які за своєю суттю є марною спробою „сплатити“ наші борги, але обіцяє прийняти: «Жертва Богові – це дух упокорений, серцем скор­ботним і смиренним Ти не погордуєш» (Пс. 51:19). Тільки оновлене і обмите Його милостивою любов’ю серце буде природним чином здійснювати добрі справи.

Божі милості оновлюються щоранку: «Милости Господа … не зникли, бо милосердя Його не виснажилося. Воно оновлюється кожного ранку» (Пл. Єремії 3:22-23). Печаль може тривати ніч, день, місяць, але Господь пообіцяв нам радість. Замість того, щоб перебувати в розчаруванні, прийди до Ісуса, Який обіцяє прийняти нас з розпростертими обіймами: «Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть» (Ін. 6:37).

Підготувала Наталія Павлишин

Попередній запис

Як не потрапити в пастку розчарування

Днями я потрапив у пастку розчарування. Я пару днів ходив у роздратуванні і раз у раз промовляв: «Як вони могли ... Читати далі

Наступний запис

Марні шукання

Сьогодні хотілося сказати пару слів (точніше написати пару рядків) стосовно того, як люди через небажання виконувати волю Божу в підсумку ... Читати далі