Як не потрапити в пастку розчарування

Днями я потрапив у пастку розчарування. Я пару днів ходив у роздратуванні і раз у раз промовляв: «Як вони могли так зі мною вчинити. Я і наша церква багато що зробили для цих людей, а вони в найскладніший момент нас не підтримали». Я був, м’яко кажучи, засмучений. Але мені допомогли декілька порад і я, нарешті заспокоївся.

Друзі мої, хочу поставити вам декілька питань: Ви розчаровувалися колись у комусь? Можливо, у своїх друзях або в близькій людині? Можливо в собі самому? Чи в Богу? У вірі в справедливість? У пасторові або в начальнику на роботі? Погодьтеся, це жахливий стан?

Сьогодні я хочу проповідувати на цю тему: «Як не потрапити в пастку розчарування».

Коли людина розчарована, приходить смуток, відчай, апатія, образа, і навіть іноді глибока депресія.

Розчаровані люди перестають чинити опір обставинам і на усе дивляться в негативному ракурсі. Вони починають робити помилкові заяви і рішення, що зрештою, робить їх становище ще гіршим, ніж було.

Кожен з нас, хоч би раз у житті відчував подібне почуття. На жаль, навколо так багато обставин, які буквально підштовхують нас у пастку розчарування. Але ж ми не на небесах живемо, чи не так? Тоді чому ж людина, все-таки піддається цим гнітючим думкам і почуттям?

Щоб у цьому розібратися, давайте поглянемо в книгу пророка Іони. Хочу нагадати вам, що цей Божий чоловік, не хотів йти в місто Ниневію. Причиною тому було величезне бажання Божого суду над цим ворожим народом. Іона, м’яко кажучи, недолюблював цих язичників і не хотів мати з ними щось спільне!

Коли він все ж пішов (чи поплив) і проповідував їм покаяння, вони узяли і покаялися, а Бог узяв і помилував їх. Це ніяк не входило в плани Божого глашатая! Він жадав помсти. Він дуже хотів, щоб кара Господня спіткала усіх цих нечестивих людей, які так багато принесли зла Ізраїльтянам.

Коли ж Бог сказав, що пощадить цей мільйонний народ, той настрій Іони сильно погіршав! Чи можете ви собі таке уявити? Він був украй розчарований і розсерджений.

Ось що каже нам Писання: «Іона сильно засмутився цим і був роздратований. І молився він Господу і сказав: о, Господи! чи не це говорив я, коли ще був у країні моїй? Тому я і побіг у Фарсис, бо знав, що Ти Бог благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкуєш щодо нещастя. І нині, Господи, візьми душу мою від мене, бо краще мені померти, ніж жити» (Іони 4:1-3)

Серце цього чоловіка Божого наповнилося розчаруванням. А найголовніше, що він засмутився не від поганих новин, а унаслідок того, що сталося не так, як він чекав!

У цьому і криється секрет розчарування: Чим більше наше очікування, тим сильнішим буде розчарування, якщо воно не виконається. Помилкові очікування – найнебезпечніші!

Соломон казав: «Надія, яка довго не збувається, мучить серце» (Пр.13:12).

Наша душа, як маятник – якщо ми безмежно чимось зачаровані, то є ризик, що незабаром нас понесе в іншу крайність, і ми будемо цим вже украй розчаровані.

Не можна розчаруватися тільки в Самому Богові. Але при цьому можна обманутися власними очікуваннями отримати щось від Нього. Наприклад, людина може хотіти від Бога виконання не Його волі, а своєї власної. Чи заздалегідь уявляти ЯК, КОЛИ і ЧЕРЕЗ КОГО Господь зробить Свою справу. Але я хочу щоб ми запам’ятали, що Бог завжди діє згідно зі Своєю Святою волею!

Подивіться на інший уривок Писання, який це чудово ілюструє: «Неєман, воєначальник царя Сирійського, був великою людиною у господаря свого і шанованою, тому що через нього дав Господь перемогу сиріянам; і людина ця була відмінним воїном, але прокаженим» (4Цар. 5:1)

«І прибув Неєман на конях своїх і на колісниці своїй, і зупинився біля входу в дім Єлисєїв. І вислав до нього Єлисей слугу сказати: піди, омийся сім разів у Йордані, й оновиться тіло твоє у тебе, і будеш чистий. І розгнівався Неєман, і пішов, і сказав: ось, я думав, що він вийде, стане і закличе ім’я Господа Бога свого, і покладе руку свою на те місце і зніме проказу; хіба Авана і Фарфар, ріки дамаські, не кращі за всі води ізраїльські? хіба я не міг би омитися в них і очиститися? І повернувся і відійшов у гніві» (4Цар. 5:9-12).

Неєман чекав абсолютно іншого перебігу, і не захотів приймати Божого. Слава Богу, що, врешті-решт, друзі умовили Неємана послухатися пророка, і він зцілився.

Подібних небезпек розчаруватися множина. Іноді доходить просто до смішного:

Деякі жінки, виходячи заміж, сподіваються, що їх чоловіки рано чи пізно все одно зміняться, чоловіки ж мріють, що їх молода і красива дружина назавжди залишиться такою ж.

Один пастор сказав так: «Я одружився на своїх очікуваннях і тому був розчарований».

Приходячи в церкву, деякі люди хочуть бачити християн, немов янгеликів, з німбами, що світяться. А коли бачать інше, вони кажуть: «Гаразд, я такий, але вони-то вірні!»!

Друзі, люди в церкві не ідеальні, а тим більше поза церквою. Глибоко розуміючи це, нам легше буде любити людей, а не мати завищених очікувань відносно їх. Тільки зрозумівши це, нам легше буде прощати, і ставитися з розумінням до помилок інших.

Живучи в плоті, нам звичніше оцінювати себе за намірами, а інших – за вчинками.

Якщо МИ з кимсь не привіталися, то напевно вже не спеціально. Будь-кому ж має бути ясно, що МИ просто замислилися. Якщо ж не привіталися з нами (о, жах, який!), то це не просто так. «Як це можна МЕНЕ і не помітити? Зрозуміло, що він (вона) спеціально це зробили».

Знайомий хід думок? Скільки разів ми стикалися з подібними міркуваннями, якщо не в собі, то в наших друзях. Як бачите можна спіткнутися на рівному місці.

Ну а що ж говорити, коли насправді відносно нас, близькі нам люди вчинили нечестиво? А коли ми самі робимо непоправні помилки?

Багато можна говорити на цю тему, але я хочу сьогодні дати вам декілька порад, яким і сам навчився від Господа, від інших людей і через свої помилки:

  1. Постарайтеся поглянути на речі так само, як дивиться на них Сам Господь!

Задайтеся питаннями. Бог дивиться на проблему, так само як і ви? Вона така ж нерозв’язна для Нього, як і для вас? У Нього таке ж ставлення до людини, в якій ви розчаровані? (А може бути це ви?) Не забувайте, що Господь ЛЮБИТЬ усіх людей! Згадуйте Іону і жителів Ниневії.

  1. Будьте великодушними і поблажливими до людей.

В одного християнського страждальника під час комуністичного режиму виробилося життєве кредо: «Будь строгий до себе і милостивий до інших!». Живучи так, ми захистимо своє серце від гіркоти.

  1. Пам’ятайте, що людям властиво помилятися.

Будь-яка людина робить помилки. Я особисто не вірю, що є такі люди, які ніколи не помиляються. Розуміючи це, нам буде набагато легше бути великодушними і терплячими. Навчіться виправдовувати людей, а не засуджувати. Тоді важко буде розчаруватися.

  1. Про багато речей не можна судити завчасно.

Багато що нам може бути незрозумілим – це не причина для розчарування! Іноді, що відбувається в нашому житті стає зрозумілим з часом, іноді на це йдуть навіть роки. Одного разу нам відкривається сенс події з нами, але ДО ЦЬОГО, нам здається, що «усе неправильно і що Бог нас залишив, або ж, не любить нас».

Дочекайтеся свого часу. Не судіть раніше, ніж потрібно. Не розчаровуйтеся.

  1. Не потрібно мати завищених очікувань відносно людей, обставин, самого себе або навіть Бога.

Не потрібно бути ні песимістом, не романтиком. Найкраще залишатися позитивно налаштованим реалістом. Кажіть собі наступне: «Не усі досконалі, не усе відразу, люди роблять помилки і навіть дурниці, я не виключення, буває важко, життя іноді несправедливе, АЛЕ БОГ БЛАГИЙ! У результаті усе зі мною буде гаразд!». З таким настроєм ви далеко підете!

  1. Прощайте!

Образа завжди приносить розчарування. Багато про це не говоритиму, лише нагадаю написане в Біблії: «Будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам» (Еф. 4:32).

  1. Покайтеся перед Богом – Ви не змогли зберегти своє серце.

Якщо ви відкрили його для образи, гіркоти і розчарування, то покайтеся і прийміть Боже прощення і розраду. Біблія повеліває нам: «Більше за все бережене зберігай серце твоє, тому що з нього джерела життя» (Пр. 4:23).

  1. Якщо Бог Вас простив, то і ви себе простите.

Покаявшись, прийміть прощення від Господа і простіть себе. Не займайтеся самобичуванням.

Невже Ви більш суворі за Господа або розумніші за Нього? Не думаю. Якщо Він простив, то перестаньте займатися самоосудом! Минуле не повернеш, а ось у майбутнє нам треба йти з чистим серцем.

Життя триває! Живіть вірою! Посміхніться сподіваючись на Господа, бо Він благий! Бог проведе нас через скрутні часи і зі всякої долини смертної тіні завжди виведе нас на світло.

Отже, оберігайте себе від гіркоти, розчарування і образ. Не майте завищених очікувань, і довіряйте Господові. Він має добрі плани про кожного з вас.

Не дозвольте обставинам штовхнути вас у пастку розчарування. Хапайтеся за Божу руку і піднімайтеся звідти. І пам’ятайте, ваше місце поряд з Ним!

За матеріалом сайту https://kifaplus.com

Попередній запис

Розчарування, як шлях до виконання волі Божої

Я хочу прочитати з 61-го Псалму 2-й і 3-й вірші: «Тільки в Богові спокій душі моїй, тільки від Нього спасіння ... Читати далі

Наступний запис

Прості кроки для тих, хто переживає розчарування

Ми всі стикаємося з розчаруваннями в різних сферах нашого життя. Це серйозна проблема в житті більшості людей, і християни не ... Читати далі