Днями я потрапив у пастку розчарування. Я пару днів ходив у роздратуванні і раз у раз промовляв: «Як вони могли так зі мною вчинити. Я і наша церква багато що зробили для цих людей, а вони в найскладніший момент нас не підтримали». Я був, м’яко кажучи, засмучений. Але мені допомогли декілька порад і я, нарешті заспокоївся.
Друзі мої, хочу поставити вам декілька питань: Ви розчаровувалися колись у комусь? Можливо, у своїх друзях або в близькій людині? Можливо в собі самому? Чи в Богу? У вірі в справедливість? У пасторові або в начальнику на роботі? Погодьтеся, це жахливий стан?
Сьогодні я хочу проповідувати на цю тему: «Як не потрапити в пастку розчарування».
Коли людина розчарована, приходить смуток, відчай, апатія, образа, і навіть іноді глибока депресія.
Розчаровані люди перестають чинити опір обставинам і на усе дивляться в негативному ракурсі. Вони починають робити помилкові заяви і рішення, що зрештою, робить їх становище ще гіршим, ніж було.
Кожен з нас, хоч би раз у житті відчував подібне почуття. На жаль, навколо так багато обставин, які буквально підштовхують нас у пастку розчарування. Але ж ми не на небесах живемо, чи не так? Тоді чому ж людина, все-таки піддається цим гнітючим думкам і почуттям?
Щоб у цьому розібратися, давайте поглянемо в книгу пророка Іони. Хочу нагадати вам, що цей Божий чоловік, не хотів йти в місто Ниневію. Причиною тому було величезне бажання Божого суду над цим ворожим народом. Іона, м’яко кажучи, недолюблював цих язичників і не хотів мати з ними щось спільне!
Коли він все ж пішов (чи поплив) і проповідував їм покаяння, вони узяли і покаялися, а Бог узяв і помилував їх. Це ніяк не входило в плани Божого глашатая! Він жадав помсти. Він дуже хотів, щоб кара Господня спіткала усіх цих нечестивих людей, які так багато принесли зла Ізраїльтянам.
Коли ж Бог сказав, що пощадить цей мільйонний народ, той настрій Іони сильно погіршав! Чи можете ви собі таке уявити? Він був украй розчарований і розсерджений.
Ось що каже нам Писання: «Іона сильно засмутився цим і був роздратований. І молився він Господу і сказав: о, Господи! чи не це говорив я, коли ще був у країні моїй? Тому я і побіг у Фарсис, бо знав, що Ти Бог благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкуєш щодо нещастя. І нині, Господи, візьми душу мою від мене, бо краще мені померти, ніж жити» (Іони 4:1-3)
Серце цього чоловіка Божого наповнилося розчаруванням. А найголовніше, що він засмутився не від поганих новин, а унаслідок того, що сталося не так, як він чекав!
У цьому і криється секрет розчарування: Чим більше наше очікування, тим сильнішим буде розчарування, якщо воно не виконається. Помилкові очікування – найнебезпечніші!
Соломон казав: «Надія, яка довго не збувається, мучить серце» (Пр.13:12).
Наша душа, як маятник – якщо ми безмежно чимось зачаровані, то є ризик, що незабаром нас понесе в іншу крайність, і ми будемо цим вже украй розчаровані.
Не можна розчаруватися тільки в Самому Богові. Але при цьому можна обманутися власними очікуваннями отримати щось від Нього. Наприклад, людина може хотіти від Бога виконання не Його волі, а своєї власної. Чи заздалегідь уявляти ЯК, КОЛИ і ЧЕРЕЗ КОГО Господь зробить Свою справу. Але я хочу щоб ми запам’ятали, що Бог завжди діє згідно зі Своєю Святою волею!
Подивіться на інший уривок Писання, який це чудово ілюструє: «Неєман, воєначальник царя Сирійського, був великою людиною у господаря свого і шанованою, тому що через нього дав Господь перемогу сиріянам; і людина ця була відмінним воїном, але прокаженим» (4Цар. 5:1)
«І прибув Неєман на конях своїх і на колісниці своїй, і зупинився біля входу в дім Єлисєїв. І вислав до нього Єлисей слугу сказати: піди, омийся сім разів у Йордані, й оновиться тіло твоє у тебе, і будеш чистий. І розгнівався Неєман, і пішов, і сказав: ось, я думав, що він вийде, стане і закличе ім’я Господа Бога свого, і покладе руку свою на те місце і зніме проказу; хіба Авана і Фарфар, ріки дамаські, не кращі за всі води ізраїльські? хіба я не міг би омитися в них і очиститися? І повернувся і відійшов у гніві» (4Цар. 5:9-12).
Неєман чекав абсолютно іншого перебігу, і не захотів приймати Божого. Слава Богу, що, врешті-решт, друзі умовили Неємана послухатися пророка, і він зцілився.
Подібних небезпек розчаруватися множина. Іноді доходить просто до смішного:
Деякі жінки, виходячи заміж, сподіваються, що їх чоловіки рано чи пізно все одно зміняться, чоловіки ж мріють, що їх молода і красива дружина назавжди залишиться такою ж.
Один пастор сказав так: «Я одружився на своїх очікуваннях і тому був розчарований».
Приходячи в церкву, деякі люди хочуть бачити християн, немов янгеликів, з німбами, що світяться. А коли бачать інше, вони кажуть: «Гаразд, я такий, але вони-то вірні!»!
Друзі, люди в церкві не ідеальні, а тим більше поза церквою. Глибоко розуміючи це, нам легше буде любити людей, а не мати завищених очікувань відносно їх. Тільки зрозумівши це, нам легше буде прощати, і ставитися з розумінням до помилок інших.
Живучи в плоті, нам звичніше оцінювати себе за намірами, а інших – за вчинками.
Якщо МИ з кимсь не привіталися, то напевно вже не спеціально. Будь-кому ж має бути ясно, що МИ просто замислилися. Якщо ж не привіталися з нами (о, жах, який!), то це не просто так. «Як це можна МЕНЕ і не помітити? Зрозуміло, що він (вона) спеціально це зробили».
Знайомий хід думок? Скільки разів ми стикалися з подібними міркуваннями, якщо не в собі, то в наших друзях. Як бачите можна спіткнутися на рівному місці.
Ну а що ж говорити, коли насправді відносно нас, близькі нам люди вчинили нечестиво? А коли ми самі робимо непоправні помилки?
Багато можна говорити на цю тему, але я хочу сьогодні дати вам декілька порад, яким і сам навчився від Господа, від інших людей і через свої помилки:
- Постарайтеся поглянути на речі так само, як дивиться на них Сам Господь!
Задайтеся питаннями. Бог дивиться на проблему, так само як і ви? Вона така ж нерозв’язна для Нього, як і для вас? У Нього таке ж ставлення до людини, в якій ви розчаровані? (А може бути це ви?) Не забувайте, що Господь ЛЮБИТЬ усіх людей! Згадуйте Іону і жителів Ниневії.
- Будьте великодушними і поблажливими до людей.
В одного християнського страждальника під час комуністичного режиму виробилося життєве кредо: «Будь строгий до себе і милостивий до інших!». Живучи так, ми захистимо своє серце від гіркоти.
- Пам’ятайте, що людям властиво помилятися.
Будь-яка людина робить помилки. Я особисто не вірю, що є такі люди, які ніколи не помиляються. Розуміючи це, нам буде набагато легше бути великодушними і терплячими. Навчіться виправдовувати людей, а не засуджувати. Тоді важко буде розчаруватися.
- Про багато речей не можна судити завчасно.
Багато що нам може бути незрозумілим – це не причина для розчарування! Іноді, що відбувається в нашому житті стає зрозумілим з часом, іноді на це йдуть навіть роки. Одного разу нам відкривається сенс події з нами, але ДО ЦЬОГО, нам здається, що «усе неправильно і що Бог нас залишив, або ж, не любить нас».
Дочекайтеся свого часу. Не судіть раніше, ніж потрібно. Не розчаровуйтеся.
- Не потрібно мати завищених очікувань відносно людей, обставин, самого себе або навіть Бога.
Не потрібно бути ні песимістом, не романтиком. Найкраще залишатися позитивно налаштованим реалістом. Кажіть собі наступне: «Не усі досконалі, не усе відразу, люди роблять помилки і навіть дурниці, я не виключення, буває важко, життя іноді несправедливе, АЛЕ БОГ БЛАГИЙ! У результаті усе зі мною буде гаразд!». З таким настроєм ви далеко підете!
- Прощайте!
Образа завжди приносить розчарування. Багато про це не говоритиму, лише нагадаю написане в Біблії: «Будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам» (Еф. 4:32).
- Покайтеся перед Богом – Ви не змогли зберегти своє серце.
Якщо ви відкрили його для образи, гіркоти і розчарування, то покайтеся і прийміть Боже прощення і розраду. Біблія повеліває нам: «Більше за все бережене зберігай серце твоє, тому що з нього джерела життя» (Пр. 4:23).
- Якщо Бог Вас простив, то і ви себе простите.
Покаявшись, прийміть прощення від Господа і простіть себе. Не займайтеся самобичуванням.
Невже Ви більш суворі за Господа або розумніші за Нього? Не думаю. Якщо Він простив, то перестаньте займатися самоосудом! Минуле не повернеш, а ось у майбутнє нам треба йти з чистим серцем.
Життя триває! Живіть вірою! Посміхніться сподіваючись на Господа, бо Він благий! Бог проведе нас через скрутні часи і зі всякої долини смертної тіні завжди виведе нас на світло.
Отже, оберігайте себе від гіркоти, розчарування і образ. Не майте завищених очікувань, і довіряйте Господові. Він має добрі плани про кожного з вас.
Не дозвольте обставинам штовхнути вас у пастку розчарування. Хапайтеся за Божу руку і піднімайтеся звідти. І пам’ятайте, ваше місце поряд з Ним!
За матеріалом сайту https://kifaplus.com
