Коли місіонер-єзуїт Матео Річчі в XVI столітті вирушив у Китай, він привіз туди різні твори мистецтва, що ілюструють історію християнства. Китайці легко сприйняли портрети Діви Марії з Немовлям на руках, але коли Річчі представив зображення розп’яття і спробував пояснити, що Божественне Немовля виросло тільки для того, щоб зазнати страту, публіка відреагувала відразою і жахом. Для китайців набагато прийнятнішою була Діва, і вони наполягали на поклонінні їй, а не розіпнутому Богові.
Перебираючи стопку різдвяних листівок, я зрозумів, що ми в християнських країнах багато в чому чинимо так же. Ми відзначаємо приємне, сімейне свято, позбавлене будь-якого відтінку скандальності. І в першу чергу ми вичищаємо з нього будь-яке нагадування про те, як історія, що узяла початок у Віфлеємі, закінчилася на Голгофі.
В описах Різдва в Луки і Матвія, судячи з усього, тільки одна людина уловила таємничу природу процесу, приведеного в дію Богом, і це – старець Симен, який розпізнав у Немовляті Месію та інтуїтивно зрозумів, що незабаром обов’язково відбудеться конфлікт. «Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання», – сказав він, а потім передбачив, що і самій Марії душу прошиє меч. Якимсь чином Симен відчув, що, хоча зовні мало що змінилося, у невидимому світі сталися радикальні зміни. З’явилася нова сила, щоб підірвати владні засади цього світу.
Спочатку Ісус навряд чи здавався загрозою для них. Він народився при кесарі Августі в той час, коли Римською імперією промайнув вітер надії. Саме Август першим запозичив грецьке слово «євангеліє», що перекладається як «блага звістка», щоб позначити новий світовий лад, який втілюється його правлінням. Багато хто вірив, що його режим, який несе просвіту і стабільність, триватиме вічно, як остаточне рішення проблеми державного управління.
Між тим, народження немовляти на ім’я Ісус у глухому куточку безкрайньої імперії Августа залишилося зовсім непоміченим літописцями того часу. Біографи Ісуса теж скористалися словом «Євангеліє», щоб проголосити про новий світовий лад абсолютно іншого роду. Вони згадали про Августа лише раз і те – побіжно, щоб вказати дату перепису, завдяки якому Ісус народився саме у Віфлеємі.
З книги «Ісус, Якого я не знав»
