Пам’ятаю, як одного разу напередодні Різдва я сидів у красивій залі в центрі Лондона і слухав ораторію Генделя «Месія», де великий хор співає про день, коли «з’явиться слава Господня». Той ранок я провів у музеях, розглядаючи залишки минулої слави Англії: усипана коштовним камінням корона, жезл правителя з щирого золота, позолочена карета лорда-мера. Там мене відвідала думка, що саме такі образи багатства і влади, мабуть, наповнили уми сучасників Ісаї, які вперше почули це обіцяння. Коли євреї читали слова Ісаї, поза всяким сумнівом, вони з гострою ностальгією згадували про славні дні Соломона, коли цар «наскладав в Єрусалимі срібла, мов того каміння».
Проте Месія, що з’явився, був втілений в іншу славу: славу упокорювання. «Бог Великий! – цей клич мусульман є істиною, для пояснення якої людям не потрібно нічого надприродного, – пише отець Невіл Фігіс. – “Бог малий”, – от істина, якій Ісус учив людей». Бог, Який гримів гуркотами грому і рухав цілими арміями та імперіями, як пішаками на шахівниці, – цей Бог став у Палестині немовлям, яке не могло говорити, їсти тверду їжу та контролювати свій сечовий міхур; який повністю залежав від захисту, забезпечення і любові провінційної подружньої пари.
У Лондоні я побачив атрибути типовішого способу пересування правителів по цьому світу: з охоронцями, під звуки фанфар, в яскравому одязі і блискучих прикрасах. Під час недавнього візиту королеви Єлизавети II в США репортери із задоволенням смакували список привезених нею речей. Дві тонни багажу королеви включали серед іншого по два комплекти одягу на будь-який випадок, траурний костюм, якщо раптом хтось помре, 20 літрів плазми крові і білі лайкові чохли для кришки унітазу. Вона привезла із собою персонального перукаря, двох лакеїв і масу іншого обслуговуючого персоналу.
Разюче відрізняючись, Боже відвідування Землі було дуже невибагливим. Він явився в хліву і без всякої прислуги. Новонародженого Царя навіть не знайшлося куди покласти, окрім як в ясла для худоби. На нього запросто міг наступити якийсь мул. «У тиші нічний дар неземний спустився до нас з висот», – співається у відомому різдвяному гімні.
З книги «Ісус, Якого я не знав»
