Примноження через молитву

Ще один шлях примноження – це молитва. Подібно до дару, через молитви за окремих людей, сім’ї, церкви, міста і народи ми можемо навіки доторкнутися до життя людей, яких зустрінемо тільки на небесах. Молячись за служителів, ми теж можемо торкатися до життя людей. У нашому служінні є як фінансові, так і молитовні партнери. Молитовний партнер присвячує себе щоденним молитвам за служіння «Міжнародний посланець».

До мене часто підходять люди і кажуть: «Я молюся за вас щодня». Я завжди можу точно сказати, чи дійсно вони роблять це або просто кажуть. Тим, хто щиро молиться, я відповідаю: «Це найбільша допомога нашому служінню!» Це правда! Коли хтось молиться, життя великої кількості людей можуть бути змінені. За молитвою Бог спонукає і розташовує серця давати на Його роботу, тому якби мені треба було вибирати між молитовним і фінансовим партнером, я б спочатку вибрав молитовного партнера. Проте необхідність є і в тому і в другому.

Важливе ставлення

Ставлення до служіння, про яке ми говорили раніше, є важливою частиною, що визначає нашу нагороду. Зараховуються не лише наші справи, але мотиви, з якими вони здійснювалися, і ставлення, що впливає на наші мотиви. Бог каже: «Якщо захочете і послухаєтеся, то будете споживати блага землі» (Іс. 1:19).

Я згадую час, коли переживав період посухи в стосунках з Богом. Здавалося, що я нічого не отримую на служіннях у церкві, особливо з проповіді свого пастора. Певним чином я не процвітав.

Працюючи в штаті восьмитисячної церкви під безпосереднім керівництвом пастора, я ставав все більш критичнішим стосовно нього. Одного разу уранці в молитві Бог промовив до мене: «Проблема не в пасторові, проблема в тобі».

Я остовпів: «У чому моя проблема?»

Господь запитав мене про те, що написано в Книзі пророка Ісаї (1:19). Я повторив цей вірш, бо знав його напам’ять. Потім Він сказав: «У цьому твоя проблема. Ти постійно кажеш, що не отримуєш їжу, і це вірно, бо ти не куштуєш блага землі».

Я тут же заперечив: «Я слухняний, я роблю усе, що пастор просить мене!»

Господь відповів: «Я не сказав, якщо ти будеш слухняний – куштуватимеш блага землі. Я сказав: «Якщо захочеш і послухаєшся…»»

Ще Він сказав: «Послух пов’язаний з твоїми вчинками, а бажання – з твоїм ставленням, а твоє ставлення видає сморід!»

Господь продовжував відкривати, якими були мій послух і уявне упокорювання, тоді як ставлення залишалося критичним і засуджуючим, і це впливало на мотиви мого служіння.

Я тут же покаявся, і в наступне служіння небеса відкрилися для мене, я знову став отримувати з неба. Поки пастор проповідував, я обливався сльозами, думаючи про те, скільки усього я пропустив через своє ставлення. Незабаром після цього слова Павла, натхненні Духом Святим, стали зрозумілими для мене: «Я пишу вам для того, щоб перевірити ваше ставлення і побачити, чи витримуєте ви перевірку, чи слухняні ви і чи усі задоволені [наслідуючи мої вказівки] в усьому» (2Кор. 2:9, Розширений переклад).

Я усвідомив, що Бог випробовуватиме наше ставлення в підпорядкуванні Його волі для нас. Я не говорю зараз про терпимість, яку намагається нав’язувати нам диявол. За звільнення від такого ставлення Ісус заплатив ціну. Ми повинні твердо протистояти дияволові через молитву, віру і сповідання Слова Божого. Я говорю про ставлення до шляху, яким Бог хоче, щоб ми йшли. Павло каже: «Бо у вас повинні бути ті самі почування, як і в Христі Ісусі» (Флп. 2:5). Ісус не лише пив з чаші, приготованої Йому Отцем, але Він зробив це з готовністю. Тому Павло каже нам «постійно оновлюватися духом розуму» (Еф. 4:23, Розширений переклад).

Чому? Бо ставлення чинить вплив на мотиви, а на суді ми отримуватимемо нагороду не лише за свої справи, але і за мотиви, що стоять за ними. Давайте ще раз прочитаємо Павлові слова:

«…Бо усім нам треба з’явитися перед судом Христовим, щоб кожному отримати [відповідно до того], що він робив, живучи в тілі, добре або погане [враховуючи мету, мотиви і досягнення, а також його справи, увагу і присвячення тим цілям, які він досягав]» (2Кор. 5:10, Розширений переклад).

Я засмучуюся, коли бачу, як люди наповнюються гіркотою, служачи Богові. Продовжуючи працювати у виснаженому стані, вони втрачають з поля зору вічну перспективу, і мотивами їх служіння стають заздрість і особиста вигода. На мою думку, це більш ніж усе інше є причиною, чому сповнені щирим прагненням до Бога із самого початку люди закінчують не дуже добре. Ось чому нам дане попередження: «Пильнуйте, щоб хто не позбувся благодаті Божої, щоб якийсь гіркий корінь, що виріс, не завдав шкоди і щоб ним багато хто не осквернився» (Євр. 12:15).

Зверніть увагу, що сказано «багато хто» можуть осквернитися. Упродовж двадцяти років служіння я знову і знову ставав свідком, як поширювався гіркий корінь, що завжди розбивало моє серце. У Розширеному перекладі Біблії є натхнення: «Вправляйтеся в передбаченні і спостерігайте (один за одним)». Ми повинні казати один одному такі слова, щоб запобігти ситуаціям, коли наші улюблені падають або зазнають поразки, не отримуючи своєї повної нагороди тільки через гіркий корінь, який вчасно не був видалений.

Зберігаючи правильне ставлення, ми можемо примножити свої мини і отримати відмінний кінцевий результат. Бог будує Свою будівлю, і в нас є привілей бути Його співробітниками. Отже, не має значення, наскільки незначною виглядає ваша частина роботи, пам’ятайте про те, що кожна частина важлива, а бути ефективним або неефективним – вибирати вам самим. Я виражаю свою надію про вас словами апостола Іоанна: «Пильнуйте себе, щоб нам не загубити того, над чим ми трудились, але щоб одержати повну нагороду» (2Ін. 8).

Попередній запис

Партнерство

Наші дари, особливо тим людям, які не можуть відплатити нам, приносять нагороду і в цьому житті, і на Суді. Що ... Читати далі

Наступний запис

Особистий вплив

Але ти знаєш... як я живу і знаєш мету мого життя. Ти знаєш мою віру і мої страждання. Ти знаєш ... Читати далі