Нам необхідно повернутися до розмови про переміщення Божого міста, але давайте поговоримо про події, які стануться до цього. На закінчення віку Церкви настане семирічна скорбота. Відкриється антихрист, людина беззаконня, і введе багатьох в оману. Він звеличить і поставить себе вище званого Богом, переслідуватиме святих і введе багато країн у морок бунту проти Бога.
У цей період Господь прийде за Своїми святими. Деякі вірять у те, що це станеться до початку семирічної скорботи, другі – у середині, треті – наприкінці. Я не обговорюватиму цю тему в цій книзі. Важливо, чи готові ми до цього.
Кілька разів Павло зачіпає тему вознесіння в Новому Завіті. В одному з таких місць сказано: «Тому що сам Господь у час сповіщення, при голосі архангела і сурми Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніш; потім ми, що лишились живими, разом з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господеві у повітря і так завжди з Господом будемо. Отже, втішайте один одного цими словами» (1Сол. 4:16-18).
Це не друге пришестя Христове, бо Він не спуститься на землю, а зустріне Своїх святих на хмарах. Друге пришестя станеться на закінчення семирічної скорботи, коли Ісус повернеться на білому коні, очолюючи небесне воїнство, в якому будуть мільйони святих (див. Іуди 14).
Антихрист, лжепророк, світові лідери і армії усіх народів зберуться разом для битви з Господом і Його армією. Ісус уразить їх Своїм мечем у день битви, і птаха небесні клюватимуть їх трупи. Цю битву зазвичай називають Армагеддон, бо вона станеться в долині Мегіддо, що тягнеться від гори Карміл на південний схід від Єрусалиму (див. Одкровення 16:16; 19:11-21).
По всьому світу знайдуться люди, які не дали обіцянки вірності антихристові і не протистоятимуть Господові в цій битві. Багато теологів вірять, що ці люди залишаться в живих, щоб жити в наступному столітті, яке зазвичай називають тисячолітнім царством Христовим. Вони залишаться жити і підкорятимуться всесвітньому правлінню Христовому. У них будуть природні тіла, і вони зможуть продовжувати поповнення населення землі.
По суті, на землі житимуть два типи людей – ті, хто залишився в живих після Армагеддону, і святі, що повернулися разом з Ісусом. У святих будуть прославлені тіла, подібні Царю Ісусу. Разом з Ним вони правитимуть на землі. Неважко уявити, що ці дві групи спілкуватимуться між собою точно так, як і Ісус спілкувався з учнями після Свого воскресіння. Прославлені святі розмовлятимуть, ходитимуть, живитимуться і спілкуватимуться з тими, у кого звичайні тіла.
Писання каже, що настане загальний мир, оскільки сатана і його послідовники будуть зв’язані впродовж тисячі років. Через велике навернення усіх народів до Бога війн, зради, ненависті, сорому, злочинності, хвороб не буде. Пророк Михей каже:
«І буде в останні дні: гора дому Господнього поставлена буде на чолі гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї народи. І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню й у дім Бога Якова, і Він навчить нас шляхів Своїх, і будемо ходити стежками Його, бо від Сиону вийде закон і слово Господнє – з Єрусалима. І буде Він судити багато народів, і викриє багато племен у далеких країнах; і перекують вони мечі свої на орала і списи свої – на серпи; не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати. Але кожен буде сидіти під своєю виноградною лозою і під своєю смоковницею, і ніхто не буде лякати їх, бо вуста Господа Саваофа вирекли це» (Мих. 4:1-4).
Настане загальне процвітання і безпечні фінансові системи, коли усі народи житимуть згідно із законом Божим. Це буде дивний час!
Великий білий престол Суду
Після тисячі років ув’язнення сатана на короткий час буде звільнений зі своєї темниці. Йому буде дозволено вийти і обдурити народи. Це стосується не святих у прославлених тілах, але до тих, хто залишився в живих після Армагеддонської битви, або тих, хто народився впродовж тисячолітнього царства.
Бунтарі зберуться разом і оточать Єрусалим, і тоді Бог пошле з неба вогонь, який поглине їх. Диявол буде кинутий в «озеро вогненне» на муки день і ніч, довіку і ніколи більше не буде звільнений (див. Одкр. 20:7-10).
Відразу після цього станеться великий білий престол Суду. Пекло віддасть усіх мертвих від Адама до цієї останньої битви. Усі люди, що не увійшли до заповіту з Ягве за часів Старого Завіту або не підкоряються пануванню Ісуса в наступні часи, з’являться перед Царем і дадуть звіт. Всякий, чиє ім’я не записане в Книзі Життя, буде навіки кинутий в озеро вогненне разом з дияволом і його послідовниками.
Нове небо і нова земля
Щойно вогонь поглине колишню землю і небо (див. 2Пет. 3:10-13), з’являться нові небеса і нова земля. Апостол Іоанн пише: «І побачив я нове небо і нову землю, бо перше небо і перша земля минули, і моря вже нема» (Одкр. 21:1).
Потім апостол Іоанн описує новий Єрусалим, що сходить з неба, щоб навіки затвердитися на новій землі. Це говориться про дружину, або наречену, Агнця, оскільки він буде домом для усіх, кого спокутав Господь, починаючи від Адама до прийнятих у Його славу в другому пришесті. Іоанн дає детальний опис цього нового Єрусалиму:
«І возніс мене в дусі на велику й високу гору, і показав мені велике місто, святий Єрусалим, який сходив з неба від Бога. Він має славу Божу. Світило його подібне до коштовного каменя, ніби каменя яспису кристаловидного. Він має велику і високу стіну, має дванадцять брам і на них дванадцять ангелів; на брамах написані імена дванадцяти колін синів Ізраїлевих: зі сходу три брами, з півночі три брами, з півдня три брами, із заходу три брами. Стіна міста має дванадцять підвалин, і на них імена дванадцяти апостолів Агнця. Той, що говорив зі мною, мав золоту тростину для вимірювання міста, і брам його, і стіни його. Місто розташоване чотирикутником, і довжина його така сама, як і ширина. І виміряв він місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина і ширина і висота його рівні. І стіну його виміряв у сто сорок чотири лікті, мірою людською, яка міра й ангела. Стіна його побудована з яспису, а місто було – чисте золото, подібне до чистого скла. Підвалини стіни міста прикрашені всяким коштовним камінням: підвалина перша яспис, друга сапфір, третя халкидон, четверта смарагд, п’ята сардонікс, шоста сердолік, сьома хризоліт, восьма берил, дев’ята топаз, десята хризопраз, одинадцята гіацинт, дванадцята аметист. А дванадцять брам – дванадцять перлин: кожна брама була з однієї перлини. Вулиця міста – чисте золото, як прозоре скло» (Одкр. 21:10-21).
Місто просто захоплююче! Диво, подібного до якого ми ніколи не бачили на землі. З нього виходитиме багатство, сяйво і світло. Не буде більше жодного тління, оскільки місто абсолютно чисте.
Іоанн продовжує свій опис: «І показав мені чисту ріку води життя, світлу, як кристал, що виходила від престолу Бога і Агнця. Серед вулиці його, і по той і по інший бік річки, – дерево життя, яке дванадцять разів приносить плоди, дає на кожен місяць плід свій; і листя дерева – для зцілення народів. І нічого вже не буде проклятого; але престіл Бога і Агнця буде в ньому, і раби Його будуть служити Йому. І побачать лице Його, й ім’я Його буде на чолах їхніх. І ночі не буде там, і не будуть мати потреби ні у світильнику, ні у світлі сонячному, бо Господь Бог освітлює їх; і будуть царювати на віки віків» (Одкр. 22:1-5).
Зверніть увагу, що Писання ясно говорить про те, що ми побачимо Його обличчя. Нам буде дозволено бачити те, чого так бажав Мойсей і в чому йому було відмовлено. Як це чудово!
Ще зверніть увагу на те, що листя з дерева життя призначене для зцілення народів. Це наштовхує на певні цікаві питання. Хто ці народи, адже в місті житимуть тільки святі? Над ким вони царюватимуть у віки віків? Чи житимуть у цей час люди із звичайними тілами? Ісая дає на це відповідь:
«Бо ось, Я творю нове небо і нову землю, і попередні уже не будуть згадувані і не прийдуть на серце. А ви будете веселитися і радіти повіки за те, що Я творю: бо ось, Я творю Єрусалим веселістю і народ (святих, що спокуті) його радістю. І буду радуватися за Єрусалим і веселитися за народ Мій; і не почуєте у ньому більше голосу плачу і голосу волання» (Ісаї 65:17-19).
Тепер Ісая звертається до людей поза новим Єрусалимом:
«Там не буде більше малолітнього і старця, який не досягнув би повноти днів своїх; бо столітній буде помирати юнаком, але столітній грішник буде проклятим. І буду будувати доми і жити у них, і насаджувати виноградники і їсти плоди їх. Не будуть будувати, щоб інший жив, не будуть насаджувати, щоб інший їв; бо дні народу Мого будуть, як дні дерева, й обрані Мої довго будуть користуватися плодами рук своїх. Не будуть трудитися марно і народжувати дітей на горе; бо будуть сіменем, благословенним від Господа, і нащадки їх з ними. І буде, перше ніж вони будуть взивати, Я відповім; вони ще будуть говорити, і Я уже почую. Вовк і ягня будуть пастися разом, і лев, як віл, буде їсти солому, а для змія порох буде їжею: вони не будуть чинити зла і шкоди на усій святій горі Моїй, – говорить Господь» (Ісаї 65:20-25).
Багато хто неправильно відносить це місце Писання до періоду Христового правління під час тисячолітнього царства, проте тут ясно говориться про століття, коли з’являться нове небо і нова земля. Уважно вивчивши написане Іоанном та Ісаєм, ми бачимо, що будуть люди, які живуть поза містом. Вони побудували свої домівки у вічні часи загального миру і досягнення успіху. Це не може стосуватися святих, що живуть у святому місті, оскільки вони вже мають будинки, приготовані самим Ісусом (див. Іоанна 14:2-4).
Ще там будуть діти, народжені від цих людей. Це теж не стосується прославлених святих, оскільки Ісус ясно сказав, що в прославлених тілах ми не народжуватимемо дітей і не одружуватимемося. Ісус сказав: «Бо після воскресіння не женяться, не виходять заміж, а перебувають як ангели Божі на небесах» (Мф. 22:30). Це ще один факт, який підтвердив Джастін після свого відвідування неба.
Ці народи населятимуть нову землю, обробляючи її. Вони розмножаться і наповнять землю так, як мав наповнити її Адам, якби він не згрішив.
Як усе це можна пояснити логічно? Одна з можливостей, про яку можна посперечатися, що з початком тисячолітнього царства життя природної людини буде триваліше, тому що наш ворог, смерть, буде скрушений і знищений (див. 1Кор. 15:26). Ісус зруйнує прокляття смерті духовно і фізично. З цієї причини людство потенційно може жити впродовж тисячолітнього періоду.
Наприкінці тисячолітнього царства для них може бути залишений цей дар навіки, оскільки вони не стали бунтувати проти Бога в період звільнення сатани. Псаломщик пише: «Люди всі вихвалятимуть Тебе і прославлятимуть ім’я Твоє повік віку» (Псалом 44:18). Один із способів зрозуміти таку можливість – це розглядати народи подібними до Адама і Єви до гріхопадіння. Адам був створений не для смерті, а для життя вічного. При гріхопадінні дар вічного життя був загублений, і людина накликала прокляття смерті на себе і своїх нащадків.
Тільки святі спокуті Христом у прославлених тілах мешкатимуть у новому Єрусалимі, проте з Писання видно що люди із звичайними тілами зможуть входити в місто, куштувати плід і поклонятися Господові. Це видно із слів Іоаннових: «Спасенні народи будуть ходити у світлі його, і царі земні принесуть до нього славу і честь свою. Брами його не будуть зачинятися вдень; а ночі там не буде. І принесуть до нього славу і честь народів» (Одкр. 21:24-26).
На самому початку людина піддалася спокусі гріха. Покаранням за гріх стала смерть, фізична і духовна, що призвела до вічної смерті. Проте це не змусило Бога відмовитися від Свого первинного вічного плану для людини на землі.
Чи може Бог змиритися з провалом Свого плану через людський непослух? Ні. Замість цього Він обернув поразку людини в благословення, зібравши з пропащого людства прославлений небесний народ за допомогою спокутування їх Христом, Який врешті-решт на новій землі царюватиме над людством. Це допомагає нам краще зрозуміти слова Ісуса, звернені до вірного керівника: «Гаразд, добрий рабе! За те, що ти у малому був вірний, візьми управління над десятьма містами» (Лк. 19:17). Можливо, це міста в тисячолітньому царстві вічної ери на новій землі?
Якби не сталося гріхопадіння, у Бога не з’явилися б люди прославленого класу, які здатні допомагати Йому в управлінні справами землі і всесвіту у віки віків. Він передбачав це у Своїй вічній мудрості, тому Ісус названий «Агнець, заколений від створіння світу» (див. Одкр. 13:8).
З моменту початку тисячолітнього царства і далі у вічній ері на новій землі первинний Божий план у тому, щоб люди, які живуть вічно, наповнили землю, виконається. Слова Ісуса виконаються буквально: «Нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Мф. 6:10). На землі буде так само, як, за свідченням Джастіна, було на небі. Дивні нові кольори, живі рослини і каміння, що співають славу Богові, досконала архітектура, жива вода та ін. По-справжньому досконалий світ!
Ісая закінчує свою пророчу книгу такими словами про вік нової землі:
«Бо, як нове небо і нова земля, які Я створю, завжди будуть перед лицем Моїм, – говорить Господь, – так буде і сім’я ваше й ім’я ваше. Тоді з місяця у місяць і з суботи у суботу буде приходити усяка плоть перед лице Моє на поклоніння, говорить Господь. І будуть виходити і побачать трупи людей, які відступили від Мене: бо черва їх не помре, і вогонь їх не згасне; і будуть вони мерзотою для усякої плоті» (Ісаї 66:22-24).
Витвережує той факт, що усю вічність ми зможемо приходити в місце, розташоване за межами міста, звідки нам буде видний жахливий кінець сатани, його ангелів і людства, що збунтувалося проти Господа. Можливо, у цьому є Божа мудрість, щоб наслідки гріха і бунту завжди були перед очима творіння. Подумайте от про що: диявол впав у бунт без допомоги спокусника, і якщо Бог залишає у вічності нагадування про покарання, значить, воно має служити хорошим застереженням про жахливий гріх, в який впав Люцифер і його ангели.
Як казалося раніше, прославлені святі мешкатимуть у місті Божому, у новому Єрусалимі. Перш ніж почнеться тисячолітнє царство, під час Суду Христового, яке ми детально вивчимо в наступному розділі, вони отримають свої нагороди і вічні позиції в служінні Вічному Царю.
