
«Бо відплата за гріх – смерть, а дар Божий – життя вічне у Христі Ісусі, Господі нашому» (Рим. 6:23). – багатьом людям не до вподоби, що Біблія – книга контрастів. З одного боку вона розповідає про фактично безмежне милосердя Боже, а з другого – про Господнє покарання для тих, хто не слухняний Йому. Через це багато людей воліє, щоб у них замість цих двох, був третій шлях, шлях, в якому немає місцю для Бога…
І здається, що люди знаходять для себе цей шлях, проте Ісус стосовно цього має зовсім іншу думку: «Входьте вузькими воротами, бо просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі, і багато хто йде ними. А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх» (Мф. 7:13,14). Отже, все таки існує два шляхи: з Богом і без Нього, а милосердя і покарання Господні це дві сторони одного шляху. Шляху слідування за Господом, до Господа і простування разом з Ним. Як таке може бути? Усе просто, якщо вчитатися в біблійні слова:
Слідування за Господом: «І, покликавши народ з учениками Своїми, сказав їм: хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде. Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її; а хто погубить душу свою заради Мене і Євангелія, той спасе її. Бо яка користь людині, коли вона придбає ввесь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Мк. 8:34-37), – отже, слідування за Господом повне небезпек і поневірянь, проте це слідування набуває сенсу у вимірі вічності.
Слідування до Господа: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим; бо ярмо Моє – благо, і тягар Мій легкий» (Мф. 11:28-30), – тут же Спаситель обіцяє дати особисту допомогу усім, хто приєднається до Нього (прикличе в молитві) на життєвому терені. Зокрема, у слідуванні за Ним заради здобуття вічної нагороди.
Простування разом з Ним: «І, наблизившись, Ісус сказав їм (учням): дана Мені всяка влада на небі і на землі. Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам; і ось Я з вами по всі дні, до кінця віку» (Мф. 28:18-20), – тут же Христос обіцяє перебувати завжди поруч з тими, хто готовий благовістити про Нього всьому світу.
Як можна здогадатися, у житті вірного відбуваються всі три види слідування: за Господом, до Господа і разом з Ним. Ясна річ, що під час цього не оминути усіляких випробовувань і поневірянь, проте на цьому шляху вже точно не буде нудно, адже вірні мають поруч із собою такого дивовижного Попутника! Навіть у тому випадку, коли до кінця не усвідомлюють, Хто саме перебуває поруч з ними (див. Лк. 24:13-31). Чи ви вважали, що завжди відчуватиме під час цього слідування присутність Божу? Якби ж то! Єдине в чому можна бути впевненим у слідуванні за Христом, це те, що Він ніколи не покине, проте в нас буде багато сумнівів стосовно цього…
Одним словом, Бога не можна пізнати до кінця, коли слідуєш за Ним, до Нього і разом з Ним… і коли відбувається усе це одночасно.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
За Господом, до Нього і разом з Ним
Ваш коментар: