Істина, яка не вміщується в наш розум, поміщена Творцем у наші серця. Вічність знайома нашому серцю. Вона народжується в кожній людині. Тому сказано: «Сказав безумний у серці своїм: “Бога нема”» (Псалом 13:1). Зверніть увагу, Писання не каже: «Сказав безумний у своєму розумі». Багато атеїстів, що несамовито відкидають існування Бога, у серці знають, що Він є, бо це знання вкладене в серце. Їх серце ще не запекле до міри повної деградації.
У мене є друг, який багато років тому вважав себе переконаним атеїстом. Він не дозволяв, щоб хтось заводив з ним розмову про Бога, одного разу він навіть вирвав Біблію з рук свого колеги, шпурнув її на підлогу і почав топтати, проклинаючи колегу і Біблію. Він звинувачував цього християнина в слабкості і недоумстві.
Через багато років переконаний атеїст, став відчувати страшні болі в грудях. Лікарі розкрили йому грудну клітку, щоб з’ясувати причину, і тут же закрили її, повідомивши, що йому залишилося жити не більше двадцяти чотирьох годин.
Вночі, лежачи на лікарняному ліжку, він зрозумів, що прямує у вічні обителі, туди, де йому зовсім не хотілося б опинитися. Звідки він міг знати про це, якщо ніколи нікому не дозволяв говорити про те, що сказано в Писанні? Може, вічність була в його серці, бо Писання каже про усе людство: «Бо, що можна знати про Бога, явне для них, тому що Бог явив їм» (Рим. 1:19).
У ту ніч серце мого друга зупинилося. Він вийшов з тіла і став занурюватися в глибоку пітьму. Пітьма була настільки щільною, що йому здавалося, ніби він оповитий нею; не було видно жодного проблиску світла. Падаючи в пітьму досить довгий час, він почув страхітливі крики мучених душ. Потужна сила тягнула його прямо до воріт пекла, коли він раптом повернувся у своє тіло. Він повернувся до життя.
Наступного ранку він зателефонував єдиному вірному, якого знав. Його друг приїхав і проповідував про спасіння через Ісуса Христа. Щойно він прийняв Ісуса Христа у своє життя Господом і Спасителем, його знайомий помолився за зцілення. Через три тижні цей чоловік вийшов з лікарні і зараз, коли я пишу цю книгу, все ще живий і здоровий. Це справжнє диво.
Будучи атеїстом, він проголошував, що Бога немає, проте вічність жила в його серці. Божевільною є та людина, яка відкидає Бога не просто в розумі, але протистоїть Йому в серці на рівні совісті. До такої людини неможливо достукатися. Одна справа бути переконаним у чомусь на рівні розуму, оскільки це можливо змінити, але зовсім інше, коли людина робить жорстоким серце. Новий Біблійний словник Юнгера дає таке визначення: «У Писанні божевільний – у першу чергу людина, що відкидає Божий страх, що мислить і чинить так, як ніби вона може безкарно нехтувати вічними принципами Божої праведності»[1].
Насправді божевільний може подумки визнавати Бога, але відкидати Його існування в серці, що виражається в образі його життя. Страх Божий – ось що зберігає наші серця в досяжності для Духа Святого, за його втрати для нас не залишається жодної надії. Павло сказав: «Мужі-браття, сини роду Авраамового і всі між вами, хто боїться Бога! Вам послано слово спасіння цього» (Діяння 13:26). Тільки ті, хто має страх Божий, здатні чути Слова вічного життя.
Визначення вічності
Попри те, що вічність неможливо осмислити розумом, вона була поміщена в наші серця. Даючи визначення вічності, я прошу вас слухати серцем, це необхідно, щоб отримати користь з усієї книги. Як це зробити? Передусім треба визнати свою потребу в допомозі Духа Святого і попросити Його про це. Він говоритиме вашій внутрішній людині, а не розуму. По-друге, зупиняйтеся для роздуму, коли вашого серця торкається істина. Читаючи цю книгу, не кваптеся. Користь від читання буде невеликою, якщо читати похапки. Щоб пережити повний вплив вічного Божого Слова, застосовуйте ці два правила і будете навіки змінені. Давид каже: «Слово Твоє заховав я в серці моїм, щоб не згрішити перед Тобою» (Псалом 118:11). Читайте не лише розумом, бо в цьому випадку прочитане легко забувається або втрачається, але дозвольте Його слову проникнути в серце через молитву і вивчення.
Вічність нескінченна. Проте йдеться не про час, оскільки вічність не підпорядкована йому. Вічність перевершує час. Міркувати про вічність категоріями тільки нескінченної тривалості – означає пропустити її повне значення. Щоб краще зрозуміти вічність, ми повинні дивитися на Самого Бога. Він не обмежений ні в силі, ні в знанні, ні в мудрості, ні в розумінні, ні в славі. Він Сущий, вічно був і вічно буде Богом. Його звуть «Отець вічности» (Ісаї 9:6). Його ім’я «Цар віків» (див. 1Тим. 1:17). Усе вічне перебуває в Ньому. Усе, що поза Ним, – тимчасове і схильне до змін. Не має значення, наскільки добрим, значущим, могутнім або довговічнім щось виглядає, врешті-решт усе зникне. Зміняться навіть земля і всесвіт, але не Він: «На початку Ти, Господи, заснував землю, і небеса – діло рук Твоїх; вони загинуть, а Ти перебуваєш, і всі постаріють, як риза, і як одяг згорнеш їх, і зміняться; але Ти Той самий, і літа Твої не скінчаться» (Євр. 1:10-12).
Він не лише не перестане існувати, але і навіки не зміниться. Писання проголошує: «Бо всяка плоть як трава, і всяка слава людська як цвіт на траві; як засохне трава, і цвіт її одпаде; Слово ж Господнє перебуває повік; а це є те Слово, яке проповідане вам» (1Пет. 1:24,25).
Він вічний, і тому слова Його вічні. Бог не може брехати, і Його слово непорушне. Якби це було не так, усе рухнуло б у зовнішню пітьму, бо Він є світло і усе тримає силою Свого Слова. Сказане Їм не може змінитися, інакше Він не був би вічним. Це тверда основа, на якій ми можемо зводити своє життя.
Вічні суди
Сьогодні багато замість того, щоб зводити своє життя на вічній основі, на Божому Слові, зводять його на культурних традиціях, на власних висновках про те, Ким є Бог, або на емоційних переживаннях. Це стосується не лише невіруючих, але і багатьох віруючих християн. Жахливо вірити в щось тимчасове, вважаючи це вічною істиною. Основа такої людини нестійка і приречена на падіння. Перебуваючи в помилці, вона віритиме в брехню.
Я приголомшений тим, скільки мені зустрічається людей, які вірять у те, що невічне. Деякі з них розповідають мені про свою віру в Бога і Його Сина, але сповідуваний ними абсолютно не Той, Хто відкривається нам у Писанні. Ця помилка проникає досить глибоко. Яким чином людина по-справжньому вірить у звичайні уявлення свого розуму, що сформовані суспільством і суперечать Божій природі? Ісус сказав: «…Хто від Мене відмовляється і не приймає слів Моїх, має собі суддю: слово, яке Я сказав, – воно судитиме його в останній день. Бо Я говорив не від Себе; а Отець, Який послав Мене, Він дав Мені заповідь, що маю сказати і що говорити» (Ін. 12:48,49).
Судний День був призначений від основи світу (див. Діяння 17:31). Цей день не принесе нове одкровення істини, навпаки, усе вимірюватиметься словами, сказаними раніше. У цей останній день нас судитиме Його Слово, яким ми зараз володіємо. Вічне. Остаточне. Немає жодних виключень, обмовок і змін. Чи не краще отримати користь зі знання Його Слова і жити тим, що Воно каже, ніж перебувати в помилці, припускаючи, що ж Бог сказав?
Суди, які відбудуться того дня, називаються вічними (див. Євр. 6:2). Іншими словами, рішення, прийняті відповідно до того, зводили ми своє життя за Його Словом чи ні, визначатимуть, як ми проведемо усю вічність! Ці рішення не можуть бути схильними до жодних змін, тому вони і названі вічними судами.
Багато вірних, подібно до невіруючих, проявляють байдужість до призначених судів, що наближаються. Вони покладаються на помилкові концепції, далекі від біблійних. Дехто вважає, що Бог виявить до них прихильність, коли побачить, що кількість їх добрих справ більша, ніж злих. Інші вірні будуть здивовані більше за усіх: адже їх учили, що вони не з’являться перед Суддею Ісусом, оскільки Він є їх Спасителем. Є і такі, хто гадає, що усе саме собою улагодиться. Вони сподіваються на небіблійну милість.
Новий Завіт не учить жодної з цих концепцій. Ці і багато інших теорій, народжених у розумі людей, тимчасові, не є вічними і не зможуть встояти в день суду. Багато чоловіків і жінок – особисто я вірю, що більшість з них будуть вірними, ті, хто називає себе християнами, – у Судний день переживуть шок.
[1] Меріл Ф. Юнгер, Новий Біблійний словник Юнгера, вид. Р. К. Харрісон (Чикаго: Муді, 1998), BibleSoft PCStudyBible Version 4.
