Навчи нас так обчисляти дні наші… Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам. Псалом 89:12,17
Більшість людей хотіли б прожити своє життя не даремно. Це правильне прагнення, що походить від Бога. Про це просив Мойсей у молитві, наведеній вище. Багато що із загубленого в житті можна відновити, проте неправильно згаяний час ніколи вже не повернути. Щойно сонце зайшло за горизонт, день йде у вічність.
Мойсей молиться про те, щоб Бог зробив наші праці успішними. Ці слова повторюються двічі. Навіщо? Мойсей не страждав поганою пам’яттю або безграмотною мовою. Навпаки, тут він демонструє певний стиль, прийнятий в єврейській мові. Бажаючи виділити щось в українській або англійській мові, ми користуємося декількома способами, наприклад, використовуємо жирний шрифт, курсив, ПРОПИСНІ БУКВИ або ставимо знак оклику! Усе це робиться для того, щоб привернути увагу читача на найважливіше. Проте в єврейській мові слово або фразу написали б двічі, щоб поставити на ній наголос. І це до того ж, що єврейські автори завжди дуже обережні у вираженні емоцій. Те, що в Писанні двічі повторюються слова, свідчить про те, що Божа воля полягає не лише в тому, щоб ми мали успіх, але і в тому, що Він пристрасно бажає його для нас. Ось чому Він поставив наголос на цих словах.
Ми створені бути успішними. Бог бажає, щоб наше життя було значущим! Спочатку це було Боже бажання, а не наше. Він відкриває це через Писання. Дозвольте мені навести два такі уривки: «З надлишком дасть тобі Господь Бог твій успіх у всякій справі рук твоїх» (Втор. 30:9). Зверніть увагу, сказано у всякій справі, а не в деяких! І знову ми читаємо: «Нехай не відходить ця книга закону від вуст твоїх; але повчайся в ній день і ніч, щоб ретельно виконувати усе, що в ній написано: тоді ти будеш мати успіх в путях твоїх і будеш чинити розсудливо» (Іс. Нав. 1:8).
Щоб насолоджуватися успіхом, потрібна божественну мудрість. Писання стверджує: «Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто спостерігає розважливість, той знаходить благо» (Притчі 19:8). Мудрість дає нам знання і здатність приймати правильні рішення у відповідний момент часу. Мудрість дається не особливо обдарованим, вона доступна усім, хто боїться Господа і відкривається в Христі. Для того, щоб прожити життя, що має вічну значущість, потрібна божественна мудрість, і про це, власне, уся ця книга.
Від мудрості народжується успіх, який приносить задоволення і нагороди: «Якщо ти мудрий, твоя мудрість винагородить тебе» (Притчі 9:12, суч. пер.). Бог бажає тобі не лише успіху, але Він бажає нагородити тебе. Знову ми читаємо: «День за днем Бог спостерігає за добрими справами праведних і дає їм вічну нагороду» (Псалом 36:18, англ. пер.).
Останніми роками багато церков правильно акцентували увагу на тому факті, що Бог бажає, щоб ми були успішними. Проте частенько успіх розглядається більше в тому сенсі, як його визначає суспільство, ніж у тому, як бачить його Бог.
Успіх вимірюють тимчасовими категоріями, а не вічними. Це створює неясність у розумінні, що, у свою чергу, призводить до неправильних цілей і прагнень. Одного разу ми усі стоятимемо перед Суддею всесвіту, Ісусом Христом, і якщо ми прожили життя, засноване на божественній мудрості, то отримаємо вічну нагороду.
Якщо ж ми були спонукувані неправильними прагненнями, то будемо покарані або переживемо вічну втрату. Тому важливо витратити декілька годин, щоб з’ясувати, чого ж шукає Він.
Мета і сенс цієї книги – допомогти прожити життя, що має значення не лише сьогодні, але і у вічності. У Біблії ясно сказано, як це зробити. І якщо ми хочемо орієнтуватися на вічність, давайте постараємося зрозуміти, що це таке.
Вічність
Уважно прочитайте наступні два уривки з Писання:
- «Ніхто не може розуміти вічність» (Іова 36:26, переклад з англ.).
- «Він також вклав усвідомлення вічності в людські серця» (Еккл. 3:11, суч. пер.).
Вічність. Що це? Яке визначення можна їй дати? Як її зрозуміти? В одному тлумачному словнику вона визначається як нескінченний час[1], а в другому – як стан поза часом[2]. Чому одне джерело визначає вічність як існування в часі, а друге – як існування поза ним? І чому ці визначення залишаються без питань? Хіба не викликала б сумніву одна з двох наукових книг, якби вони давали абсолютно протилежні визначення чомусь існуючому в нашому світі? Допустимо, в одній з книг давалося визначення риби як істоти, що мешкає у воді, а в другій книзі стверджувалося б, що риби мешкають на суші. Ми негайно дійшли б висновку, що в одній з книг міститься помилка, і викинули її. Так чому ж ми не ставимо під сумнів і не викидаємо з голови одне з визначень вічності?
Істина в тому, що вічність неможливо зрозуміти розумом. Наш розум обмежений у розумінні вічних концепцій і принципів.
Дозвольте навести таку ілюстрацію. Спробуйте уявити кінець всесвіту. Уявіть його зовнішню межу. Якщо вам вдається, як ви уявляєте собі цю межу? Що це? Стіна? З чого вона? Яка її товщина? Чи є зовнішня сторона цієї стіни точкою закінчення усього всесвітом? Якщо так, тоді що знаходиться за стіною? Ще простір? Хіба він не є продовженням всесвіту? Де ж кінець? Чи може вашу свідомість охопити нескінченність всесвіту? Замисліться над цим.
А бездонна яма, наприклад? Чи можете ви уявити собі нескінченне падіння? Ви ніколи не досягнете і навіть не побачите дна, просто падатимете і падатимете. Дві речі, а не одна, атакують наш здоровий глузд: по-перше, бездонність, по-друге, нескінченність падіння. Це неможливо зрозуміти, і звучить це як наукова вигадка, проте таке місце згадується в Писанні сім разів.
А що щодо Самого Бога, Творця людини? Замисліться на хвилину про Його початок або, вірніше, про те, що Він «без початку». Писання стверджує, що Він «від вічності до вічності». Якщо Він не був народжений, якщо ніхто не створив Його, тоді як Він почав бути Тим, Ким є? Як Він розвивався?
Істина в тому, що Він не став Богом, як і проголошує Біблія: «Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, – од віку й до віку Ти єси» (Псалом 89:3). Замисліться над цим. Почавши роздумувати, ви виявите, що це не вміщується в розуміння, як і писав Іов: «Ніхто не може зрозуміти вічність».
[1] Енциклопедичний словник Вебстера (Нью-Йорк: Gramercy, 1993), «вічність».
[2] Словник Американський спадок англійської мови, 4-е видання (New York: Houghton Mifflin, 2000), «вічність». Вічність: стан чи якість бути вічним; вічний: що існує поза часом; стан існування поза часом.
