Що означає просити: «Нехай прийде Царство Твоє»? Адже так учив нас молитися Христос. Це друге прохання в молитві «Отче наш».
Це прохання має величезне значення, і тому так важливо, щоб ми правильно розуміли, про що молимося, коли кажемо: «Нехай прийде Царство Твоє».
Перше, на що нам слід звернути увагу, це те, що Боже царство ще не проявилося на землі. Тому, кажучи: «Нехай прийде Царство Твоє», я визнаю, що є інше царство, інша сила, яка опирається Царству Божому і Його владі. Я бачу, що в цьому світі панує незаконний цар, бог віку цього. Тому моє бажання як чада Божого має бути спрямоване до того, щоб Царство Боже було встановлене тут, на землі.
Старий Завіт повний обіцянь про прийдешнє Царство Боже. На зорі нової ери Іоанн Хреститель проповідував і казав: «Покайтеся, наблизилось бо Царство Небесне» (Мф. 3:2). І коли Сам Спаситель почав проповідувати, то Він теж казав: «Покайтеся, наблизилося бо Царство Небесне» (Мф. 4:17). Під час Свого служіння Ісус, виганяючи бісів, сказав: «Коли ж Я Духом Божим виганяю бісів, то настало для вас Царство Боже» (Мф. 12:28). Це Він говорив про Себе. От чому можна сказати, що в певному значенні Царство Небесне вже прийшло на цю землю із з’явленням Ісуса Христа. Він прийшов для того, щоб закласти основу для цього Царства. Воно почалося лише з декількох послідовників Ісуса Христа. Це і був зародок Царства Божого, уподібнений Самим Господом гірчичному зерну, яке, хоча і менше з усього насіння, але якщо посіяне, сходить і стає більшим за усі злаки і навіть досягає розмірів дерева.
Це прохання: «Нехай прийде Царство Твоє» – здійснювалося століттями і продовжує здійснюватися до цього дня. Кожна душа, яка підкоряється Христу, яка народжується знову, є відповіддю на це друге прохання молитви Господньої. У наших серцях має палахкотіти бажання, щоб Царство Боже розширювалося, щоб Блага Звістка поширювалася все ширше і ширше і мала успіх і силу в серцях ще невідроджених людей. «Нехай прийде Царство Твоє» – це місіонерська молитва.
Але ми отримуємо часткову відповідь на неї. Ми ще не бачимо, щоб усе було підкорено Господові, як каже Апостол Павло, що «Сам Син (Божий) підкориться Тому, Хто впокорив Йому все, щоб Бог був у всьому все» (1Кор. 15:28). Це здійсниться в майбутньому, і тому прохання «Нехай прийде Царство Твоє» є вираженням жадання і бажання пришестя дня Божого. Це прохання – останній крик Церкви: «Так, гряди, Господи Ісусе!» О, славний день, коли на цю молитву в усій повноті буде дана відповідь, і тоді, як сказано в книзі Одкровення, настане «спасіння, і сила, і царство Бога нашого і влада Христа Його» бо скинутий князь світу цього, диявол, і «царство світу стало царством Господа нашого і Христа Його, і буде царювати повік» (Одкр. 11:15; 12:10). Слава і дяка Йому!
Дорогі друзі, молитвою «Отче наш» Господь учить нас, щоб перед тим, як просити про свої особисті потреби, у нас горіло бажання про здійснення і розширення Його Царства.
Подумаємо тепер про те, що насправді означає прихід Царства Божого в індивідуальному сенсі? Як зрозуміти прихід Царства Божого в житті кожної окремо взятої душі? З цього боку і слід підходити до цього питання, бо я не можу стати членом Царства Божого в колективному його аспекті до тих пір, поки воно не встановлене в моєму серці. Першим питанням, на яке ми повинні знайти правильну відповідь, є питання про значення самого поняття «Царство Боже». Ви можете заперечити, вважаючи його зайвим, проте це не так. Народ, до якого був посланий Христос із звісткою про Царство Боже, думав, що знає його значення. Згадайте ті пасхальні дні, коли збуджений очікуванням натовп, зустрічаючи Христа, в один голос співав: «Осанна! Благословен, Хто гряде в ім’я Господнє! Благословенне Царство отця нашого Давида, що гряде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх!» (Мк. 11:9,10). Настрій усього народу був урочистий і радісний – нарешті довгожданий Цар прийшов і скоро відновить Своє Царство! Про що ж вони співають? Що означає слово «осанна»? Це прохання або благання до Бога, буквально означає: «спаси нас». Таким чином, вони просять, щоб Христос став їх Царем, щоб Він їх спас – зараз же, негайно!
Хіба це не узгоджується з молитвою: «Нехай прийде Царство Твоє»? На перший погляд здається, що якраз про це вони і просять. «Благословен, Хто гряде в ім’я Господнє!» Тут усе неначе гаразд. І проте той же натовп, який цього дня просив про своє спасіння, лише через декілька днів кричав, звертаючись до Пилата і вимагаючи: «Розіпни Його, Розіпни Його! Геть Його, дай нам Варавву! Не хочемо, щоб Він царював над нами».
Так, народ чекав Царства Божого, просив, щоб воно прийшло, і, незважаючи на це, відкинув свого Царя. Чому ж це сталося? Бачите, уся трагедія полягає в тому, що я можу думати, що шукаю Царства Божого і правди Його, але мати помилкове уявлення про нього. І коли воно приходить до мене, я його відкидаю, бо чекав не цього, а чогось іншого. У мене була своя особиста зацікавленість у цьому царстві, але коли воно прийшло, я його не впізнав, бо воно було не таким, яким я його чекав побачити.
Саме в цьому і полягала трагедія єврейського народу. Ці люди чекали земного царства, попри те, що Христос говорив їм, учив їх впродовж трьох років, підкреслюючи: «Царство Моє не від світу цього» (Ін. 18:36). Звичайно, свого часу Він відновить Своє Царство тут, на землі, але спочатку воно має бути встановлене в серцях людей. Це царство затверджується не ідеалами цього світу, воно керується іншими методами і принципами, такими, як: істина і святість. Але якраз цього і не хотіли євреї того часу. Вони не хотіли такого Царя, Який увійде до храму і почне виганяти тих, хто торгує в ньому, не розуміючи, що цей храм символізував їх духовний стан і внутрішнє життя. Їх серце було спаплюжене, і тому вони не хотіли, щоб Христос втручався в їх особисті справи. Вони бажали бачити в Ісусові такого царя, який би забезпечив їх матеріальними благами, насичував хлібом і відновив славу їх минулого царства – державний суверенітет.
Улюблені, Христос ніколи не прийме такий престол. Він ніколи не дозволить запанувати політичним шляхом. «Не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих» (Мф. 4:4). Христос сказав: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф. 6:33).
У самій своїй суті бажання цього народу було неправильним. Воно було егоїстичним. В їх очікуваннях Божого царства не було духовної основи, не було усвідомлення гріха і неправди, не було покаяння і віри. Через те, що в основі їх бажання лежав гріх, вони шукали тільки матеріального, тілесного і скороминущого.
Якщо ми просимо: «Нехай прийде Царство Твоє», то це означає, що ми повинні надати Царю Христу повне право розпоряджатися нашим життям, ми повинні дозволити Йому очистити наше серце від всякої скверни, гріха і вади, і дозволити Господові постійно перебувати в ньому. «Нехай прийде Царство Твоє» – означає просити, щоб Христос повалив усі ідоли з престолу нашого серця, бо в Слові Божому сказано: «Бо ви – храм Бога Живого». І далі Господь каже: «Оселюся в них‚ і ходитиму в них‚ і буду їхнім Богом, і вони будуть Моїм народом». І далі: «І тому вийдіть із середовища їхнього і відлучіться, – говорить Господь, – і не доторкайтесь до нечистого, і Я прийму вас» (2Кор. 6:16-18).
Молитися «Нехай прийде Царство Твоє» – означає просити, щоб Христос відновив у наших серцях святість, чистоту, мир і радість, і це можливо тільки в серці, очищеному Його святою кров’ю. Так, Він готовий це зробити зараз з кожним з нас, якщо ми Йому дозволимо це. Впусти ж Його в храм свого серця не як гостя, а як Спасителя і Хазяїна твого життя, і Він увійде до нього, очистивши і перетворивши його Своєю дивовижною присутністю.
Ви пам’ятаєте, як напередодні страсного тижня Христос вигнав бичем торговців з Божого храму, кажучи: «Дім Мій домом молитви назветься; а ви зробили його вертепом розбійників» (Мф. 21:13).
Чи хочеш, мій друже, щоб Христос очистив твій сердечний дім, твій храм? Він готовий це зробити. У цьому і полягає значення прохання: «Нехай прийде Царство Твоє». Він прийде і видалить гріх і нечистоту і відновить Свій порядок. Подумайте про те, яким був храм після того, як Христос вигнав з нього торговців і перевернув столи міняйл. Це місце було в повному безладі, але, незважаючи на цей хаос, Христос став його новим хазяїном. Основний безлад був усунений відразу, щойно Спаситель вигнав з храму торговців, міняйл валюти і худобу, але після цього знадобився ще певний час, щоб звільнитися також і від недоліків, що залишилися. Те ж відбувається і в нашому житті: коли Христос стає його законним володарем, від найочевидніших гріхів Він звільняє нас відразу, а всю решту видаляє дещо пізніше.
Хтось запитає: «А як могли ці люди допустити таке блюзнірство?» Але хіба ми самі не робимо те ж саме, хіба ми самі у своїх серцях не ведемо торгівлю зі світом, гріхом і дияволом? Храм тих днів просто наочно показував усю картину людського серця, що відвернулося від Бога. Тому до того, як Христос зможе в ньому царювати, Він повинен очистити його від усього неугодного Йому.
Подивіться, що ще відбувається в храмі після того, як Христос знову став його хазяїном. Сказано, що приступили в храм сліпі і криві, і Він зцілив їх, а також діти возносили хвалу Господові. До цього в храмі не було жодних зцілень, не звучало жодних пісень, не було чутно жодних радісних вигуків. Але щойно він був очищений, сталося негайне виявлення Божих благословень. Храм знову почав функціонувати в цілковитій згоді з волею Царя. «Нехай прийде Царство Твоє!»
Чи бажаєш ти, мій друже, щоб Христос став Царем у твоєму храмі, чи бажаєш ти прийняти у своє серце і життя Царя Ісуса з усіма благами Його Царства? Якщо так, то ти повинен віддати усього себе в повне Його розпорядження, ти повинен дозволити Йому очистити усе, що не угодне Йому у твоєму храмі і привести його до ладу, щоб Він міг у ньому встановити Свою владу. Тоді Бог буде прославлений через тебе, і твоє життя буде благословенням для інших. І тоді ця відповідь на прохання «Нехай прийде Царство Твоє» стосуватиметься тебе особисто.
Чи царює Христос у твоєму серці? Це дуже важливе питання, на яке можеш відповісти лише ти один. Чи встановлено в твоєму житті володарювання Христа чи Царство Боже? Ознаки його ми можемо знати із Слова Божого. Воно ясно вказує на них. У своїх Посланнях до Римлян і до Коринф’ян Апостол Павло ясно визначив природу Царства, яке Христос прийшов дарувати людям. Воно має неземний характер, бо влаштоване в серцях тих людей, які мають у собі віру Божу.
Ви пам’ятаєте те питання, яке поставили Апостоли Христу наприкінці Його земного служіння? Воно стосувалося саме Царства Божого. Вони все ще думали про земне царство і тому казали: «Чи не в цей час, Господи, відновлюєш Ти царство Ізраїлеві?»? Ви чули – «царство Ізраїлеві»? І що на це відповів їм Христос? «Не ваша справа знати часи й строки, які поклав Отець у Своїй владі, але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий». (Діян. 1:7-9). Так, саме Дух Святий встановлює в нас Царство Христове. Послухайте, що каже Апостол Павло: «Бо Царство Боже не в слові, а в силі» і «Царство Боже – не їжа і питво, але праведність, і мир, і радість у Святому Духові» (1Кор. 4:20; Рим. 14:17).
Отже основою і принципами Царства Божого є праведність Божа, причасником якої стає кожен християнин. Без праведності Ісуса Христа Царство Боже неможливе, бо там, де людина виправдана і відроджена до нового життя, там завжди буде мир. Дяка Йому!
Бог, за допомогою Ісуса Христа, примирив із Собою усе, «умиротворивши через Нього, Кров’ю хреста Його, і земне, і небесне» (Кол. 1:20). І результатом цього примирення буде невимовна радість про те, що тепер я, що був колись у ворожнечі з Богом, примирений з Ним голгофським подвигом Його Сина. Слава і дяка Йому! Псаломщик каже: «Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем» (Пс. 31:11).
От чим є Царство Боже – праведністю, миром і радістю у Святому Духові.
