Загалом радянські громадяни були «ні до чого» і від них дійсно мало ще залежало, от лише афганцям, які потерпали від радянських військ у власній країні від цього було аж ніяк легше… Але чим закінчилася в підсумку війна в Афганістані? Ганебною втечею радянських військ, яку прикрили заявою, що всі поставлені задачі «було виконано». Якщо «задачі» стояли у вбивстві більше мільйона афганців, то так, вони були виконані, чи навіть перевиконані, як любили «переконувати» плани в радянському союзі. Що, ясна річ, не врятувало його від подальшого розвалу.
«Що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем» (Еккл. 1:9), – запевняє нас Біблія, і якщо довіряти Біблії, а згідно неї, «не буває безсилим у Бога ніяке слово» (Лк. 1:37), то ми повинні чекати такого самого ганебного виводу тепер вже російських військ з території України, і подальшого розвалу чергової недоімперії. Між іншим, про це здогадуються і самі рашисти, тому з усіх сил намагаються затриматися якнайдовше на українській землі – але з цього нічого не вийде, як би вони не намагалися.
Але що буде далі? А подальшу картину найкраще ілюструє Біблія в Одкровенні Іоанна Богослова (лише варто замінити слово «Вавилон» на «росія», «москва» чи щось, з чим ви асоціюєте цю нову недоімперію): «І заплачуть і заридають за нею (Вавилон, велика блудниця) царі земні, які блудодіяли і розкошували з нею, коли побачать дим від пожежі її, стоячи віддалік від страху мук її та кажучи: горе, горе тобі, велике місто Вавилон, місто могутнє! Бо за одну годину прийшов суд твій. І купці земні заплачуть і заридають за нею, тому що товарів їхніх ніхто вже не купує, товарів золотих і срібних, і каменів коштовних та перлів, і висону і порфири, і шовку, і багряниці, і всякого пахучого дерева, і всяких виробів із слонової кістки, і всяких виробів з дорогих дерев, з міді і заліза, і мармуру, кориці і фіміаму, і мира і ладану, і вина і єлею, і борошна і пшениці, і худоби і овець, і коней і колісниць, і тіл і душ людських. І плодів, угодних для душі твоєї, не стало у тебе, і все сите і блискуче віддалилося від тебе; ти вже не знайдеш його. Торговці всім цим, які збагатилися від неї, стануть вдалині від страху мук її, плачучи і ридаючи, і кажучи: горе, горе тобі, велике місто, одягнене у висон і порфиру і багряницю, прикрашене золотом і камінням коштовним і перлами, бо за одну годину загинуло таке багатство! І всі керманичі, і всі, хто пливе на кораблях, і всі корабельники, і всі, хто торгує на морі, стали віддаля, і, бачачи дим від пожежі її, закричали, кажучи: яке місто подібне до міста великого! І посипали попелом голови свої, і кричали, плачучи і ридаючи: горе, горе тобі, місто велике, коштовностями якого збагатились усі, хто має кораблі на морі, бо опустіло за одну годину! Веселися з цього, небо, і святі апостоли та пророки; бо звершив Бог суд ваш над ним» (18:9-20). Тобто за втратою росії як великого торговельного партнера плакатиме величезне число країн і людей. Ну, що ж, а того дня ми, більш за все, дуже радитимемо.
Дехто може зауважити, що це біблійне пророцтво стосується так званих «останніх часів», проте це зовсім не скасовує того факту, що воно може стосуватися подій, які відбуватимуться задовго до часів «кінця світу», адже «що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем» (Еккл. 1:9).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Усе повторюється
Ваш коментар: