Неправильний вибір Мойсея

Мойсей і Ціпора, Роберт Ляйнвебер

От ще один приклад людини, яка ледь не втратила усе через шанування людини більше, ніж Господа. Ця людина – Мойсей.

Його помилка була серйозною. Бог був розгніваний настільки, що факел життя Мойсеєвого був майже загашений. Ми читаємо: «Дорогою, коли Мойсей і його сім’я зупинилися для нічлігу, сталося, що протистояв Господь Мойсеєві і хотів убити його» (Вих. 4:24, суч. пер.).

Перш ніж ми продовжимо говорити про це, дозвольте мені пояснити вам, що сталося. Господь щойно з’явився Мойсеєві в кущі, що горів. Він оголосив Мойсеєві про обрання його тим, хто виведе народ Ізраїльський з Єгипту. Мойсей спустився з гори, зібрав дружину і дітей і вирушив в Єгипет, щоб виконати доручене йому Богом. І що далі? Раптом Вседержитель хоче убити того, кому щойно сказав звільнити Свій народ? Бог що – шизофренік? Ні, і тисячу разів ні! Так що ж там сталося? Сталося наступне.

Коли Мойсей зійшов з гори після зустрічі з Творцем, першим, кого він зустрів, була його дружина. Вона могла відчути, що Мойсей пережив щось глибоке, і запитати його про це. Я можу уявити їх розмову.

«Любо! – вигукує Мойсей. – Бог з’явився мені і сказав повернутися в Єгипет і звільнити мій народ від фараонового рабства. По суті, я і є той визволитель, про якого ми так довго говорили». Його дружина Сепфора відповіла: «Дивно. Я піду з тобою, любий. Коли ми вирушаємо?» Мойсей відповідав: «Негайно, але раніше ми повинні дещо виконати. На горі Бог відкрив мені заповіт, який Він уклав з Авраамом. Він сказав мені обрізати наших двох синів».

Вона відповіла: «Добре, давай почнемо з Гирсама, старшого».

Потім Сепфора дивилася, як Мойсей здійснює обрізання своєму старшому синові.

Давайте зупинимося тут. Дозвольте мені розповісти вам дещо. Я бачив, як робили обрізання моєму третьому синові. Перед процедурою лікар попередив нас, щоб ми тримали себе в руках. Коли лікар зробив обрізання, я побачив, як Алик закричав усім своїм єством. Я страждав від того, що бачив його біль.

Давайте застосуємо це до Сепфори. Вона бачила, як її старший син кричить, вищить і корчиться від болю. Їй стає страшно. Як може її чоловік зробити таке їх улюбленому синові? Чи той це чоловік, за якого вона вийшла заміж? Що сталося з ним на тій горі? Невже Бог, Якого він зустрів, такий кривавий і жорстокий?

Отже, мама не витримує. Вона встає між Мойсеєм і їх молодшим сином, Єлиєзером. На знак протесту вона ставить «руки в боки», ноги на ширині плечей, говорячи мовою свого тіла: «ні кроку вперед». Вона заявляє: «Ти не зробиш це ще раз. Це моя дитина! Досить того, що я бачила, як ти зробив такий жорстокий і несправедливий акт муки стосовно Гирсама. Що ж ти за чоловік?!»

Я можу уявити, як між ними розігралася серйозна сімейна сварка. Вона сперечається, потім кричить і, можливо, навіть погрожує Мойсеєві. Їх суперечка триває весь день, потім ніч. Потім наступний день. Їжа не приготована, а погрози стають гірші з кожною годиною. Це вимотує Мойсея, і йому усе це здається нескінченним.

Нарешті, Мойсеєві набридає протистояння його дружини, тому він думає: «Я втомився сваритися. Мені треба виконати важливе завдання. У мене є покликання звільнити цілий народ. І мені пора починати». Тому він поступається їй і каже: «Гаразд, давайте вирушимо в дорогу».

Дорогою в Єгипет Господь підходить до їх намету, щоб убити Мойсея через те, що він ушанував свою дружину вище за Нього. Бог не допустить такого зі Своїм обраним лідером. Він уб’є Мойсея і знайде іншого. Проте щойно дружина Мойсея розуміє, що може статися з її чоловіком, вона негайно метикує, що робити, і обрізує свого сина. Ми читаємо далі: «Тоді, ймовірно, він не зміг обрізати свого сина, його дружина протистояла йому, але побачивши його життя в такій небезпеці, Сепфора, узявши кам’яний ніж, обрізала крайню плоть сина свого і, кинувши до ніг Мойсеєвих, сказала: істинно, чоловік крові ти для мене!» (Вих. 4:25, розш. пер.). Щойно вона зробила це, «Господь залишив їх одних» (Вих. 4:26, суч. пер.).

Одного разу в молитві Бог запитав мене: «Я прийшов, щоб убити Мойсея або щоб убити його дружину?» «Мойсея», – була моя здорова відповідь.

Потім Господь сказав мені: «Це так, бо Я сказав Мойсеєві обрізати його синів. Він був головою сімейства, і він вибрав ушанувати вимоги своєї дружини вище за Мої. Відповідальність була на ньому». Цим Бог показав мені, наскільки важливо не йти на компроміс для того, щоб догодити тим, хто перебуває в нашій владі.

Мойсей діяв як той, хто зберігає мир, а не той, хто творить його. Ісус не сказав: «Блаженні мирохранителі» (див. Мф. 5:9). Він сказав: «Блаженні миротворці». Мирохранитель – той, хто піде на компроміс заради того, щоб принести помилкове почуття миру. Лідери з легкістю можуть потрапити в цю пастку. По суті, це називається повагою того, кого ми бачимо, над тим, кого ми не бачимо. Така поведінка огидна для Господа.

З іншого боку, миротворець чинить протидію, якщо потрібно. З цієї причини Ісус каже: «Від днів же Іоана Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його» (Мф. 11:12). Царство Боже – це мир (див. Рим. 14:7). Для того, щоб мати істинний мир, іноді нам необхідно протистояти неправильному.

Зазвичай у мирохранителів егоїстичні інтереси. Вони не хочуть виходити зі своєї зони комфорту або люблять користь, що приноситься тими, з ким їм треба конфліктувати. Наприклад, як Ілій і його сини.

Найімовірніше, Мойсей навчився після цього випадку і ніколи більше не йшов на компроміс, щоб ушанувати чиєсь прохання. По суті, його помилка на початку служіння стала для нього міткою, пунктом повчання, місцем твердого переконання, що дозволило йому бути великим лідером до кінця свого життя. Ілій був іншим. Він не був новим і свіжим лідером, як Мойсей, але був загартованим ветераном. Він абсолютно точно знав, що робить. Мойсей, можливо, просто намагався бути хорошим чоловіком. Він був щирим, але щиро неправим.

Сім’я

Якщо ви уважно подивитеся на усі приклади, які я навів, ви помітите, що усі вони відбувалися усередині сім’ї. В Ілія і Авраама з дітьми, у Мойсея з дружиною. Слова Ісуса з цього питання однозначні: «Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч. Бо Я прийшов розлучити сина з батьком його, і дочку з матір’ю її, і невістку із свекрухою її. І вороги людини – домашні її. Хто любить (шанує) батька чи матір більше, ніж Мене, недостойний Мене; і хто любить (шанує) сина чи дочку більше, ніж Мене, недостойний Мене». Євангеліє від Матфея 10:34-37 (у дужках слова автора)

Коли ми йдемо на компроміс з волею Божою, щоб ушанувати інших, навіть якщо вони з нашої сім’ї, ми грішимо проти Господа. Я сподіваюся, ви розумієте серйозність цього питання. Слова Ісуса в цьому вірші прямі і непохитні. Чому? Відповідь ми бачимо в прикладах перелічених вище. Уникнути покарання над сім’єю було неможливим для Ілії. Шанування синів вище, ніж Бога, коштувало йому дуже дорого.

Я називаю це – правильний баланс пошани. У цій книзі я зосередився на важливості пошани, проте, пошана когось вище за Господа підпадає під визначення неповаги або ідолопоклонство і часто призводить до серйозних наслідків. Ніщо і ніхто не має бути шанований більше Бога. Він є Господь, Цар і наш Спаситель. Нам необхідно завжди пам’ятати про це.

Попередній запис

Пошана Бога

Жертвоприношення Авраама, Лорен де Лагір Останнє, але насправді найважливіше, щоб ходити в справжній повазі, – це, ... Читати далі

Наступний запис

Пошана, виявлена через послух

У Писанні є багато інших прикладів, коли чоловіки і жінки шанували людей більше за Бога. Кінець завжди був сумним. З ... Читати далі