Шануй Господа

Подивимося ще раз на принцип честі. «Я прославлю (ушаную – англ. Біблія) тих, що прославляють Мене (що шанують – англ. Біблія), а ті, що знеславлюють Мене, будуть осоромлені» (1 Цар. 2:30).

Це місце з Писання слід вигравіювати на наших душах. Бог вшанує тих, хто шанує Його. Скажіть вголос: «Якщо я ушаную Господа, Він вшанує мене». Повторюйте це багато разів, роздумуйте над цими словами до тих пір, поки вони не укореняться глибоко у вашому серці. Шанувати Бога – означає привернути Його повагу до вас. Що за дивна реальність! Продовжимо далі вивчати це питання:

«Шануй Господа від майна твого і від початків усіх прибутків твоїх». Книга Притч 3:9

Боже Слово перестерігає нас про повагу Господа від нашого майна. Розширена Біблія англійською мовою каже: «Шануй Господа від свого капіталу і достатку (від праведних трудів) і від перших плодів твого прибутку». Англійська Біблія в сучасному перекладі стверджує: «Шануй Господа, даючи Йому свої гроші». Фінансові дари – це один із способів поваги Бога. Питання в тому, як ми можемо давати Йому свої гроші? Адже Він не може використовувати нашу валюту. Відповідь проста – віддаючи наші гроші тому, кого Він послав.

Якщо ви проведете ретельне вивчення питання десятини і пожертвувань у Біблії, ви виявите три причини, за якими їх давали. По-перше, заповнити потреби Його служителів, і як йшлося раніше, вони гідні подвійної оплати. По-друге, щоб забезпечити потреби служителів у роботі їх служіння. І, по-третє, щоб допомогти служителям у служінні бідним, вдовам, сиротам та іншим, хто має потребу.

Я б хотів поділитися з вами деякими з багатьох віршів з кожного пункту. Перший вірш ми побачимо в словах Павла, звернених до коринф’ян: «Якщо ми посіяли у вас духовне, то чи велике те, коли пожнемо у вас тілесне?Так і Господь звелів тим, які проповідують Євангеліє, жити від благовістування» (1Кор. 9:11,14).

У Новому Живому Перекладі цей вірш звучить так: «Господь повелів, щоб ті, хто проповідує Благу звістку були підтримувані тими, кому вона приносить користь». Такий же принцип простежується і в Старому Завіті. Доля первосвящеників і левитів була – жити від десятини народу. У них не було землі, як в інших колін Ізраїлевих.

Друга причина знаходить підтвердження в Посланні Павла до Филип’ян: «Ви самі, филип’яни, знаєте, що на початку служіння благовістя, коли я вийшов з Македонії, жодна церква не стала моїм партнером і не взяла участі в дарі, окрім вас одних. Ви і в Солунь присилали мені (пожертвування) на мої потреби, і не один раз… Я отримав усе (ваші дари) і навіть понад їх, я щедро забезпечений і нічого не потребую; отримавши від Епафродита послане вами, як благовонне куріння, жертву приємну, благоугодну Богові». Послання до Филип’ян 4:15,16,18 (розш. пер.)

Як ви бачите, їх фінансовий дар дав можливість Павлу здійснити роботу, до якої він був покликаний. Просто кажучи, для публічного служіння потрібні гроші. Процитую Павла, який сказав, що він був «щедро забезпечений». Через свої дари филип’яни стали партнерами Павла в його роботі в досягненні людей.

Що стосується третьої причини, ми знаходимо місце в Старому Завіті, де Бог повеліває віддавати свою десятину левитам (служителям), прибульцям, сиротам і вдовам (див. Втор. 26:12). У Новому Завіті усі лідери погодилися: «Тільки щоб ми пам’ятали про вбогих, що я і намагався виконувати ретельно» (Гал. 2:10).

До категорії бідних відносяться прибульці, сироти і вдови. Через дари служителям ми можемо допомогти тим, кого б ми ніколи не зустріли.

Як вже казалося вище, ми шануємо Бога нашими фінансами, через фінансові дари тим, кого Він обрав для служіння. Тому нам слід запитати, скільки людей сьогодні знеславлюють Бога, утримуючи те, що могли б давати на роботу служіння? Багато хто не дає десятину і не жертвує працівникам, що посіяли духовні істини в їх житті. Вони скаржаться, що служителі просять грошей, роблячи такі заяви, як: «Чому вони не можуть тільки проповідувати і не говорити про пожертвування? У мене і так усе погано в останні місяці». Але чи можуть їх слова бути причиною, за якою в них усе погано? Чи поставили вони Слово Боже на перше місце у своєму житті? По суті, вони більше шанують себе, ніж Бога.

«Тому нині так говорить Господь Саваоф: наверніть серце ваше на путі ваші. Ви сієте багато, а збираєте мало; їсте, але не у ситість; п’єте, але не напиваєтеся; одягаєтеся, а не зігріваєтеся; той, хто заробляє платню, заробляє для дірявого гаманця. Так говорить Господь Саваоф: наверніть серце ваше на путі ваші. Зійдіть на гору і носіть дерева, і будуйте храм; і Я буду благоволити до нього, і прославлюся, – говорить Господь. Очікуєте багато чого, а виходить мало; і що принесете додому, те Я розвію. – За що? говорить Господь Саваоф: за Мій дім, який у запустінні, тоді як ви біжите, кожен до свого дому». Книга пророка Аггея 1:5-9

Куди ще зрозуміліше? Уявіть, якби хтось з героїв Писання мав таке ж ставлення, як у багатьох сьогодні стосовно служителів, що говорять про гроші в скрутні для них часи. У дні Іллі було багато вдів, померлих під час голоду. Проте одна вижила через принцип честі. У неї і її сина було продуктів лише на один останній раз, потім вони мали померти. Проте пророк попросив її випекти опріснок для нього першого. Ого, як би його переслідували сьогодні, як у церкві, так і через засоби масової інформації! Багато хто б критикував: «Як ти міг узяти останнє у вмираючої з голоду вдови? Їй першій, кому треба було давати». Незважаючи на це, пророк отримав направляюче слово від Господа, щоб вона поставила Бога на перше місце, нагодувавши Його слугу. Якщо вона вшанує Бога таким чином, Бог вшанує її. Вона зробила те, що сказав їй пророк. А Господь зробив для неї те, що Він обіцяв їй через пророка. Борошно і масло не закінчувалися в неї під час посухи (див. 3Цар. 17).

Утримуючи десятину і пожертвування від тих, кого Господь послав нам, ми шкодимо тільки собі, бо цим ми знеславлюємо Бога. Він сам промовляє через пророка: «Чи можна людині обкрадати Бога? А ви обкрадаєте Мене. Скажете: “чим обкрадаємо ми Тебе?” Десятиною і приношеннями». Книга пророка Малахії 3:8

Якби переді мною стояв вибір, я б швидше пограбував банк, ніж Самого Господа. Чому? Тому що я боюся Господа більше, ніж людину. Я радий, що мені не треба робити такий вибір, тим більше я ніколи не хотів бути грабіжником. Але як би ні було, Бог каже: «Ви обкрадаєте Мене!»

Зверніть увагу, що Він не каже: «Ви обкрадаєте Моїх служителів!» Ні, ми обкрадаємо Бога, не віддаючи десятини і приношення Його слугам. Послухайте слова, якими Він продовжує: «Принесіть усі десятини у дім сховища, щоб у домі Моєму була їжа, і хоча б у цьому випробуйте Мене, – говорить Господь Саваоф: чи не відкрию Я для вас отворів небесних і чи не виллю на вас повне благословення? (англійський варіант – не буде достатньо місця, щоб прийняти його)» (Мал. 3:10). Зверніть увагу, Сам Господь стверджує, що благословення за віддану десятину буде настільки великим, що «для нього не буде місця». Отже, по суті, благословення буде немістким продуктом. Роками я чув, як служителі проповідували про те, що Бог благословить нас фінансами і майном так, що ми не зможемо це вмістити. Я хотів би оспорити це твердження. Гроші – це місткий продукт. Якби в мене були всі гроші у світі, я зміг би умістити їх. Так що ж має на увазі Господь, коли каже, що ми не зможемо умістити винагороду від дару? Відповідь на це питання ми знайдемо в книзі Притч: «Шануй Господа від майна твого (це ваші дари або пожертвування служителям), і від початків усіх прибутків твоїх (це ваша десятина), і наповняться скарбниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатися новим вином». Книга Притч 3:9,10 (слова в дужках автора)

Скарбниці – це ваші сховища. Ними можуть бути банківські картки, шафи, паливні баки, гаражі і т. ін. Там, де ми зберігаємо речі, які ми можемо вмістити. Тому Він благословляє нас фінансами. Тоді яке благословення ми не зможемо вмістити? Продовживши читати, ми побачимо відповідь: «І точила твої будуть переливатися новим вином». Точило – це велика місткість, призначена для зберігання вина. Дивіться, це і є та місткість, яка не зможе утримати благословення Боже, бо, як сказано, вона переливатиметься. Що є новим вином? У Біблії нове вино завжди є новою присутністю Святого Духа. Господь каже, що коли ми шануємо Його через дари лідерам церкви, – жертвуючи гроші в їх церкви і служіння, ми отримаємо повну нагороду Його присутності, що оновлюється! Це найбільш захоплююча нагорода з усіх!

Раз по раз я був свідком того, що вірні, які щедро шанували своїх лідерів фінансами, мали щедрі матеріальні благословення і були здатні багато що виконати. Але, більше того, я помітив, що це ті, хто ходить у достатку Божої присутності. Чому це має дивувати нас, адже це обіцяно Богом у Його Слові, чи не так? Розуміння цієї істини привело мене до відповіді на питання, чому в місцях, де бракувало поваги, де пастори з чимось боролися або де до мене ставилися як до звичайного проповідника, – я не міг відчути сильної присутності Божої. Люди просто не були щедрими. Проте щойно вони набували свободи, присутність Святого Духа ставала все сильнішою в їхній церкві.

Якщо ви візьмете істину з написаного і прочитаєте Біблію повністю, ви помітите, що скрізь, де люди Божі рясно давали, чудеса, свобода, спасіння, Його присутність і процвітання рясніли. Ми не можемо купити благословення Боже, проте це духовний принцип, який Бог з’єднав зі Своєю благодаттю. Послухайте, що Павло сказав про Македонську церкву: «Сповіщаємо вам, браття, про благодать Божу, дану Церквам Македонським, бо вони серед великого випробування скорботами дуже багаті на радість; і глибока вбогість їхня дуже багата на щедрість їхню. Бо вони доброзичливі по силах і над сили – я свідок» (2Кор. 8:1-3).

Павло розглядає їх щедрість як прямий результат Божої благодаті. Саме Його благодать і дала їм можливість жертвувати «над сили». Подібно до того, як ми не можемо купити Божу благодать, ми не можемо купити і Боже розташування, але ми можемо явно отримати його. Роблячи подвійну фінансову честь тим, хто проповідує нам Слово Боже, ми ставимо себе в позицію, коли Бог шанує нас, що включає Його благодать і розташування.

Попередній запис

Дивний розворот подій

Джон Бівер Найяскравіший життєвий приклад, який я бачив на власні очі, показує, що відбувається в результаті ... Читати далі

Наступний запис

Шанування рівних

«Хто шанує вас, той шанує Мене, а хто шанує Мене, шанує Того, Хто послав Мене; хто шанує пророка в ім’я ... Читати далі