Влада

Перш ніж продовжити мову про нагороду пророка або лідера, нам треба розглянути важливість і цінність самої влади. Коли ця істина утвердиться в наших серцях, тоді ми зможемо щиро і сильніше шанувати вищестоящих.

Давайте згадаємо значення слова пошана: «цінувати, сприймати як щось важливе, дорогоцінне». Якщо об’єктом пошани є людина влади, якраз про такий випадок ми говоритимемо в наступних декількох розділах, тоді пошана має значення поваги і навіть благоговіння, шанування. Словник Вебстера (видання 1828 р.) визначає слово пошана як «благоговіти, шанувати; поводитися з шанобливістю і покірністю, виконувати відповідні обов’язки». З цього визначення ми бачимо, що підпорядкування властям є актом істинної пошани.

Казати, що ми шануємо власті, але при цьому ухилятися від підпорядкування і послуху, означає обманювати самих себе. Шанувати власті – означає коритися владі; не шанувати владу – означає не підкорятися їй. Згадайте римського сотника: він був людиною, яка визнавала владу і корилася їй. Це було частиною його єства глибоко в серці. Згодом він сильно ушанував Ісуса і отримав свою повну нагороду.

Чотири рівні влади

Легко жити, не маючи жодного відношення до делегованої влади в Царстві Божому, не маючи твердого розуміння, як вона влаштована, і навіщо вона потрібна, особливо в нашому сучасному суспільстві. Але наші серця мають бути утверджені в цій істині. Нам конкретно сказано:

«Усяка душа нехай підкоряється вищій владі, бо немає влади не від Бога; існуючі ж власті поставлені Богом. Тому той, хто противиться владі, противиться Божому повелінню. А ті, що противляться, самі викличуть на себе осуд». Послання до Римлян 13:1,2

По-перше, зверніть увагу, що це не пропозиція, і не порада, але наказ. Також зверніть увагу на слова «усяка душа». Іншими словами, усі без виключень. Кожен, хто закликає ім’я Ісуса, зобов’язаний коритися цій вимозі.

Хто ця «вища влада»? У цьому тексті Павло має на увазі цивільну і урядову владу. Проте ці слова попередження застосовуються не лише до урядових лідерів, але також і до іншої делегованої влади.

У Новому Завіті говориться про чотири рівні делегованої влади: цивільна влада, церква, сім’я і соціальна влада. Говорячи про соціальну владу, я маю на увазі усіх начальників, учителів, тренерів і т. ін. У Новому Завіті дається особлива настанова з кожного різновиду влади, проте найчастіше усі поради про той чи інший послух стосуються також інших сфер делегованої влади.

Давайте згадаємо, що, кажучи про прийняття пророка в ім’я пророка, Ісус те ж саме каже про праведника і наприкінці згадує і малих цих. Як я вже говорив раніше, ми бачимо тут три рівні суспільства, з якими так чи інакше стикаємося: ті, хто перебуває над нами; ті, хто перебуває на нашому рівні; і ті, хто поставлений під нашу владу. Що стосується рівня, який перебуває над нами, попри те, що Він говорить про «пророка», який символізує владу в церкві, принципи і правила виходять за межі цього кола і поширюються на усі рівні влади. На підтвердження наведемо ще одно біблійне місце:

«Для цього ви і платите податки, бо вони володарі, які працюють для Господа, коли виконують свої обов’язки. Отже, платіть всякому належне: платіть особисті податки і податки на власність; виявляйте повагу і пошану усім їм». Послання до Римлян 13:6,7 (суч. пер.)

Цивільна влада призначається Богом і працює для Нього. Вшановуючи її, ми шануємо Того, Хто поставив їх; тоді Бог вшанує нас. Такий принцип пошани. Що стосується соціальної влади, ми читаємо наступне:

«Нехай усі слуги, що під ярмом перебувають, шанують панів своїх гідними всякій пошани». Перше послання до Тимофія 6:1 (суч. пер.)

Для нас цей вірш звучить таким чином: «Нехай усі співробітники, що перебувають під начальством, шанують своїх працедавців або начальників гідними всякої пошани». Чи так: «Нехай усі студенти, що здобувають освіту, шанують своїх викладачів гідними всякої пошани». Те ж саме можна сказати про спортсменів і тренерів і взагалі про будь-який тип стосунків, що включають підпорядкування одного другому. Що стосується сімейної влади, ми читаємо наступне:

«“Шануй батька твого і матір” – це перша заповідь з обітницею: “щоб тобі було добре і щоб був ти довголітнім на землі”». Послання до Ефесян 6:2,3

Нагорода за шанування батьків пов’язана із заповіддю. Пізніше ми обговоримо її детальніше. І, нарешті, прочитаємо про владу в церкві:

«Дорогі брати і сестри, шануйте своїх лідерів у справі Божій. Вони працюють серед вас і попереджають вас про невірні вчинки. Думайте про них високо і даруйте їм любов від щирого серця». Перше послання до Солунян 5:12,13 (суч. пер.)

Існує багато місць у Писанні, що стосуються кожного типу влади, і пізніше ми поговоримо про них окремо. Бог каже нам шанувати кожен тип делегованої влади, тільки так застосовується принцип пошани. Ми отримаємо свою нагороду, часткову або повну, залежно від того, наскільки ми цінували і шанували владу.

Попередній запис

Як приймають посланця

Більше двадцяти років я їжджу і проповідую Слово Боже. Я постійно помічаю, що найлегше служити в країнах, яка розвиваються, у ... Читати далі

Наступний запис

Царство

Ми повинні пам’ятати, що Царство Боже, це дійсно Царство. У ньому є рівні, порядок і делеговані повноваження. Я говорю про ... Читати далі