14 вересня – Материнська любов

Психотерапевт Еріх Фром зауважив, що дитина в гармонійній сім’ї отримує два види любові. Материнська любов зазвичай безумовна і приймає дитину, не зважаючи на будь-що. Батьківська любов – більш умовна і нагороджує схваленням тоді, коли дитина дотримує певні стандарти поведінки. За словами романіста Сюсаку Ендо, Японія, як нація авторитарних батьків, зрозуміла батьківську складову Божої любові, упустивши з виду материнську.

Ендо дійшов висновку, що християнству для того, щоб зацікавити японців, необхідно зробити акцент на материнській складовій Божої любові, яка прощає помилки, перев’язує рани і тягне до себе, а не змушує прийти. («Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!»)

«У “материнській релігії” Христос звертається до повій, до нікчемних і потворних людей і прощає їх», – каже Ендо. На його думку, Ісус приніс послання про материнську складову любов, щоб збалансувати батьківську складову Старого Заповіту. Така любов не відкидає дитину, що навіть скоює злочин. Вона прощає будь-яку слабкість. На думку Ендо, учнів найбільше вразило саме те, що Христос як і раніше любить їх навіть після того, як вони зрадили Його. Показати людині, що вона неправедна – у цьому немає нічого нового; показати їй, що вона неправедна, але все одно улюблена – от де новизна.

Книга Ендо «Життя Ісуса» малює портрет материнської складової любові Ісуса: «Він був тонким паростком, а не могутнім деревом. Проте в Ньому було щось особливе: ніхто ніколи не бачив, щоб Він відкидав людей, що приходили з проблемами. Коли жінки плакали, Він підкріплював їх. Коли літнім людям було самотнє, Він тихо сидів поруч з ними. У цьому не було нічого надприродного, але запалі, переповнені любов’ю очі діяли сильніше, ніж будь-які чудеса. Відносно ж тих, хто відкидав і зраджував Його, з Його вуст не злітало ні слова докору. Що б не відбувалося, Він був чоловіком скорботи, що молиться лише про спасіння цих людей.

У цьому – усе життя Ісуса. Усе це здається ясним і простим, як китайський ієрогліф, намальований на чистому аркуші паперу.»

З книги «Вціліла душа»

Попередній запис

13 вересня – Знедолений

Сузаку Ендо Історія життя японського письменника Сюсаку Ендо немов зійшла зі сторінок його романів. У дитинстві, ... Читати далі

Наступний запис

15 вересня – Неочікуваний прийом

Москва, 1991 рік На подив ввічливий прийом, влаштований нам у Москві, примушував мене нервувати. У 1991 ... Читати далі