Часткові нагороди і без нагород

У Назареті з хвилюванням чекали приходу обіцяного Месії; Ізраїль був готовий до Його приходу, вони уважно спостерігали за тим, що відбувається, бо час прийшов, сезон настав. Народ Божий був як сучасні християни, тому що більшість з нас знають, що ми живемо в період Його Другого пришестя. Ісус сказав, що ми знатимемо часи і терміни, але не день і годину. Тому немає нічого дивного в тому, що ізраїльтяни знали сезон першого пришестя Месії. Даниїл у своїй книзі досить точно визначив часові рамки (Дан. 9:24-26), і фахівці з трактування закону сказали мудрецям, де шукати немовля Христа (див. Мф. 2:4). Вони знали, що час настав, але коли Месія, здавалося б, був набутий, ми бачимо дивну реакцію людей:

«І не міг створити там ніякого чуда, тільки зцілив небагатьох недужих, поклавши на них руки». Євангеліє від Марка 6:5

Зверніть увагу на слова «не міг створити там ніякого чуда». Кілька років тому, читаючи це місце Писання, я буквально застряг на цій фразі. Я подумав: «Секундочку, тут не сказано «Він не створив там ніякого чуда», тут ясно сказано, що «Він не міг створити там ніякого чуда». Якби було написано «не створив», я б не звернув жодної уваги, тому що було б ясно, що йдеться про Його власну волю. Проте тут сказано «не міг», це означає, Ісуса щось стримувало, щось буквально обмежувало Його дії. В інших перекладах цей факт також підкреслюється і роз’яснюється. Наприклад, у розширеному перекладі сказано: «Він не був спроможний створити там жодного чуда».

Тоді виникає питання: чому Ісус не міг створити ніякого чуда в Назареті? Що стримувало Його? В інших містах Він здійснював дивні чудеса: сліпі прозрівали, глухі починали чути, кульгаві починали ходити, мертві воскресали. Це тільки деякі записані приклади. Дуже часто ми бачимо в Євангеліях, що Він зцілив безліч хвороб і немочі. У чому ж різниця? Чому тільки деяких Він зцілив у Своєму рідному місті? Відповідь ми знайдемо в словах жителів Назарету з попередніх віршів:

«Звідки в Ньому це? Що за премудрість дана Йому, і що за сили в руках Його? Хіба не тесля Він, син Марії, брат Якова, Іосії, Іуди і Симона? Чи не тут, між нами, Його сестри? І спокушалися через Нього. Ісус же сказав їм: не буває пророка без пошани, хіба тільки на батьківщині своїй, і серед родичів, і в домі своїм». Євангеліє від Марка 6:2-4

Давайте подивимося, що відбувається. Ісус повертається в місто, в якому Він виріс, і приходить на зібрання Божого народу в суботу. Усі зібралися в синагозі. Раптом Ісус встає і читає наступні слова: «Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене» (Лк. 4:18).

Люди розуміли, про що йшла мова, бо знали ці слова. Вони багато разів чули цей уривок з книги пророка Ісаї, однієї з головних пророчих книг, в якій говориться про прийдешнього Месію. Такою же знайомою для нас прозвучала б Нагорна проповідь або молитва «Отче наш», ми б прекрасно зрозуміли, що станеться далі.

Ісус продовжив: «Благовістити убогим, … зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити замучених на волю, проповідувати літо Господнє сприятливе» (Лк. 4:18,19).

Тепер усім присутнім було незрозуміло лише одне: чому Писання читає цей неосвічений молодий чоловік з їхнього села, а не досвідчені рабини? І раптом чується неначе вибух бомби, Ісус закриває книгу і проголошує: «Нині справдилося писання» (Лк. 4:21), потім Він розповідає про великі чудеса, здійснені в інших містах, і на цьому завершує Своє сильне пророче послання.

Що? Він серйозне усе сказав? Вони усе правильно почули? Він насправді сказав, що Він один з тих, про кого пророкував Ісая? Абсурд! Безумство! У жахливій невірі люди почали казати один одному: «Це Ісус! Що Він взагалі творить? Що Він таке говорить?»

Можу уявити, як якась матуся каже: «Не може бути! Він вчився з моїм сином в одному класі». Інша, така ж поважна леді, могла б підтримати: «Його сім’я живе поряд з нами. Він грав з Бенджаміном!»

Інші могли б пригадати: «Він зробив нам стіл, за яким ми щодня обідаємо! Він зробив нам стільці! Це син теслі! Що Він має на увазі: «Дух Господній на Мені», ким Він Себе вважає?»

Сьогодні ми б сказали: «Він грав у футбол з моїм сином! Чи Він разом з моєю дочкою вчився в математичному класі!»

На підставі власного розуміння Старого Завіту вони мали особисте уявлення про те, як прийде Месія. Ось ще один знайомий уривок з книги пророка Ісаї:

«Бо Немовля народилося нам – Син даний нам; владарювання на раменах ЙогоПримноженню владарювання Його і миру немає межі на престолі Давида й у царстві йоговіднині і довіку». Книга пророка Ісаї 9:6,7

Народ Божий чекав великого Царя, Того, Який прийде, як надприродно мудрий і сильний завойовник. Вони чекали, що Він звільнить їх від римського гніту і створить незалежну націю. Він сяде на трон Давидів і правитиме довіку. Але коли Ісус прийшов як людина з народу, вчився з ними в одній школі, грав і сміявся разом з іншими дітьми на вулицях, робив меблі разом зі Своїм батьком, так само ріс в оточенні мафії (збирачів податків) і повій, то природно, що ті, з ким Він виріс, були засліплені. Вони не могли зрозуміти, не могли вмістити в себе. Скрізь і усюди вони кричали: «Ми не таким уявляли собі прихід Месії!..»

Люди в рідному місті Ісуса Христа не розуміли, що між пророцтвом «Син даний нам» і повним його виконанням, як сказано «Примноженню владарювання Його і миру немає межі», тобто другим фізичним приходом Месії мине декілька тисяч років.

Цей випадок, разом з іншими в Писанні, розкриває істину, яку важко зрозуміти: часто Бог посилатиме нам те, що треба, у такій упаковці, яка нам не сподобається. Чому? Для того, щоб ми знали, що Він Бог, і ми не можемо передбачити Його дій. Неможливо знайти відповіді своїм розумом, ми повинні серцем шукати Його Самого і Його дари. Писання не можна інтерпретувати обмеженим людським розумінням. Має бути дихання Духа Божого. Він Один дасть нам мудру пораду і покаже, як її правильно застосувати.

Різкий контраст

Я наведу вам ще один приклад. Фарисеї так само, як і усі, шукали могутнього Месію – завойовника, героя, який би звільнив Божий народ від римського гніту. Вони були лідерами, що з нетерпінням чекали Його пришестя, вони гадали, що теж правитимуть новим царством, встановленим в Єрусалимі. Отже, коли прийшов Ісус, неосвічений чоловік з Галилеї, вони сміялися над Ним, бо Він не відповідав їх уявленню про Месію.

Ісусові постійно ставили безліч питань. В одному місці ми читаємо: «А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже? – відповів їм: не прийде Царство Боже помітно, і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є» (Лк. 17:20,21).

Знову фарисеї посилаються на пророцтво Ісаї про земне царство Месії. Вони теж шукають Месію, малюючи Його образ на підставі своїх власних інтерпретацій Священного Писання, замість того щоб покладатися на водійство Божого Духа. Вони знали Бога не серцем, а розумом.

Для порівняння давайте подивимося ще на одну людину, яка також бажала зустрітися з Месією. Його звали Симеон. У Євангелії від Луки сказано, що він був:

«Праведний та благочестивий, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому. Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього. І був він приведений Духом у храм. І коли батьки принесли Немовля Ісуса, щоб зробити з Ним за законним звичаєм, він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав…» Євангеліє від Луки 2:25-28

У цілому наступні Симеонові слова можна пояснити як проголошення Месією дитини, якій щойно сповнилося тридцять днів. А тепер найцікавіше. Ось людина, яка визнає хлопчика, якому лише тридцять днів від народження, Месією. У той же самий час увесь Назарет не визнає Його. Фарисеї сміятимуться над Ним, коли Йому виповниться тридцять років і коли Він вже почне здійснювати такі чудеса і знамення, які ніколи за всю історію людства не здійснювала жодна людина! Чому? Тому що Бог є Дух, і ті, хто дізнається Його і Його шляхи, повинні Його дізнаватися Його Духом, що відкриває істину. Між Симеоном та рештою існує колосальна різниця, і цю різницю ми повинні ясно побачити. Одкровення Духа Святого допоможе нам зрозуміти, чому багато людей не можуть отримати свою повну нагороду від Бога.

Попередній запис

Нагороди

Перейдемо до наступної думки Іоанна, і щоб нам легше було зрозуміти її, розглянемо увесь вірш: «Пильнуйте себе, щоб нам не ... Читати далі

Наступний запис

Пошана

Спершу давайте подивимося на слова, якими Ісус прокоментував реакцію Своїх домашніх на Його служіння. Він сказав: «Не буває пророка без ... Читати далі