Після тринадцяти років, прожитих у центрі Чикаго, мені знадобився час, щоб звикнути до нової обстановки Скелястих гір. Я нудьгував за персонажами з нашого колишнього району: збирач сміття, що називав себе «Тутом Незвичайним»; психічно хворий, який постійно сидів у кафетерії, вдаючи, що палить незапалену сигарету; дивак, що бродив по Кларк-Стріт із транспарантом: «Мені потрібна дружина!»
У нашому ж новому житлі ми зустрічали більше тварин, ніж людей: лося, що пасеться на пагорбі позаду нашого будинку; дятлів, що барабанять по обшивці стін; рудого лиса, якого ми прозвали Фостером. Цей лис прибігав до нас щовечора в очікуванні чергової подачки. Нещодавно Фостер всівся біля дверей тераси, слухаючи радіопередачу Гарісона Кейлора, поки я клеїв шпалери у своєму кабінеті. Слухаючи кантрі, він здивовано смикав головою, але, у цілому, передача явно припала йому до душі.
Незабаром після переїзду я став перечитувати Біблію, почавши з Буття, і незабаром виявив, що в новій обстановці вона зазвучала для мене якось по-іншому. Про створення світу я читав, коли навколо лежав сніг. Гори мерехтіли в променях уранішнього сонця, а кожна сосна була одягнена в чисту, кристально білу мантію. Мені було легко уявити радість, що супроводила творіння. Як згодом Бог сказав Йову, це відбувалося «коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини».
Втім, на тому ж тижні моє читання перервав гучний удар. Це у вікно врізався маленький сосновий чиж з виличним хвостом і жовтими шевронами на крилах. Він розпластався на сніговій брилі, судорожно хапаючи повітря дзьобом, з якого сочилися яскраво-червоні краплі крові. Так він пролежав близько двадцяти хвилин, киваючи головою, немов боровся зі сном, поки, нарешті, не зробив останню відчайдушну спробу встати і, впустивши голову в сніг, помер.
Так, я став свідком лише одного невеликого епізоду в довгій низці трагедій того дня. У денних новинах я почув про бійню на Близькому Сході і кровопролиття в Африці. Проте, чомусь саме смерть одного птаха за моєю шибкою зробила особливо вагомим прочитане мною того дня. Вона стала мініатюрним віддзеркаленням радикальної зміни, що сталася між 2 і 3 розділами Буття: між раєм і пропащим творінням.
З книги «Знаходячи Бога в несподіваних місцях»
