Спочатку уривок з Першого послання до Коринф’ян апостола Павла: «Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не може зрозуміти, тому що про це треба судити духовно. Духовний же судить про все, а про нього ніхто не може судити. Бо хто пізнав розум Господній, щоб міг пояснити його? А ми маємо розум Христів» (2:14-16). Отже, судячи з цього уривку, можна стверджувати, що духовним людям набагато більше відомо про оточуючий світ, ніж звичайним, світським, або як їх кличе Павло, «душевним» людям. Але яким чином можна стати такою обізнаною людиною?
Шляхів до цього безліч, головне в цьому довіритися Богові, але все ж таки одним із способів як стати духовною людиною хочемо поділитися з усіма вами. Далі уривок з 17-го розділу Євангелія від Луки: «Йдучи до Єрусалима, Він (Господь Ісус Христос) проходив між Самарією та Галилеєю. І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинилися віддалік. І вони гучним голосом говорили: Ісусе, Наставнику, помилуй нас. Побачивши їх, Він сказав їм: підіть покажіться священикам. І коли вони йшли, очистилися. Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога, і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин. Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять? Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей? І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе» (вв. 11-19).
У чому ж полягала відмінність між самарянином і дев’ятьма юдеями? – У вдячності. Саме вдячність відкрила можливість самарянину ближче дізнатися Незнайомця, Який його зцілив. І та сама вдячність, допомагає людям впізнати Божу турботу, яку Він проявляє абсолютно до кожного з нас. Лише вдячна людина розумітиме, що здоров’я – це безцінний скарб, даний їй від Бога, а не є її якоюсь заслугою (загалом, зазвичай люди починають цінувати здоров’я у випадку його погіршення, а коли із здоров’ям все гаразд, людина сприймає його як щось належне). І не тільки здоров’я, але явні і доки ще приховані таланти, матеріальний статок, мир у країні, з близькими і власне з собою, усе це є Божими дарами. Загалом нам легше перелічити, що не є Божим даром у нашому житті, ніж навпаки.
А ви, між іншим, не задумувалися що не є Божим даром у нашому житті? Явно не є Божим даром наші погані вчинки, слова, думки і помисли. Не є від Бога і зловживання довірою людей і довготерпінням Божим. Не від Бога, коли ми свої фізичні та душевні сили витрачаємо на злі чи просто марнотні справи, замість того, щоб допомагати ближнім, а вони у свою чергу «прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:16). Не від Бога, коли ми забуваємо зі свого боку дякувати людям та особисто Йому. І цей список не Божих дарів може сягати фактично безкінечності і тим самим затуляти нам все те, що ми дійсно маємо хорошого в житті, усе те добре, що маємо від Бога. Може годі, може варто припинити цей довжелезний список, і почати дякувати Богові і ближнім? Почати дякувати, щоб нарешті зрозуміти, якими багатіями ми всі насправді є.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Божі і не Божі дари