Загалом, про славу Божу говорити не дуже просто. Точніше зовсім не просто, адже у світі у всі часи не так багато людей були безпосередніми свідками явлення слави Божої. Звісно, якщо вірити Біблії, а не черговим «месіям» та «цілителям». Чи все ж таки свідками слави Божої стала не тільки обмежена кількість осіб, про яких ми дізнаємося з Біблії, а значно більше людей? Спробуємо розібратися.
А як загалом проявляє себе слава Господня? От як про це повідомляє євангеліст Лука: «Після цих слів, днів через вісім, узявши Петра, Іоана і Якова, зійшов Він на гору помолитись. І коли Він молився, вигляд лиця Його змінився, і одяг Його зробився білим, блискучим. І ось два мужі розмовляли з Ним, то були Мойсей і Ілля: з’явившись у славі, вони говорили про кінець Його, який Йому належить завершити в Єрусалимі. Петро ж і ті, що були з Ним, зморені були сном; але, прокинувшись, побачили славу Його і двох мужів, які стояли з Ним. Коли вони відійшли від Нього, Петро сказав Ісусові: Наставнику, добре нам тут бути» (9:28-33). Здавалося, усе зрозуміло: три учні Христові на якусь коротку мить побачили Христа в Його божественній славі, а також стали свідками як сполучилися два світи: видимий, земний, і невидимий для людського ока – небесний.
Усе так, але про що були ці слова? Про що говорив Христос учням? – «Воістину кажу вам: є деякі з присутніх тут, які не зазнають смерти, доки не побачать Царство Боже» (в. 27). Отже, Петро, Яків та Іоанн стали свідками з’явлення Царства Божого в певному просторі та часі. З цього можна дійти висновку, що Царство Боже – це місце, де виявляє себе, хоча б у певній мірі, слава Господня. І це, як свідчить Біблія, а разом з нею «хмара свідків» (див. Євр. 12:1), може статися не тільки в потойбічному житті, але і тут, у видимому світі.
Але ж звідки взялася ця «хмара», тобто незліченне число свідків? Відповідь на це запитання дає сам Спаситель: «А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже? – відповів їм: не прийде Царство Боже помітно, і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є» (Лк.17:20,21). Тільки уявіть, усередині нас, висловлюючись біблійною мовою, у серці людському, може бути явлена слава Господня! Цікаво, як таке може статися, особливо зважаючи на характеристику серця людського, яку подає Христос у Біблії: «Те, що виходить з людини, оскверняє людину. Бо зсередини, від серця людського, виходять лихі помисли, перелюбства, любодійства, вбивства, злодійство, здирство, лукавство, зради, ганебні вчинки, заздрісне око, богохульство, гордощі, безумство, – все це зло зсередини виходить і оскверняє людину» (Мк. 7:20-23)? І де, питається, являтися посеред цього бруду славі Господній?
А вона не з’явиться, доки людина не захоче очистити власне серце від цього гріховного бруду. Зі схожою картиною ми зустрічаємося в описі Небесного Єрусалиму, де слава Божа проявлятиме себе в повній силі: «Брами його не будуть зачинятися вдень; а ночі там не буде. І принесуть до нього славу і честь народів. І не ввійде до нього ніщо нечисте, і ніхто, підданий мерзоті і неправді, а тільки ті, які написані у Агнця в книзі життя» (Одкр. 21:25-27). Отже, якщо людина хоче потрапити до Небесного Єрусалиму і його вічних осель, вона має розпочати покаянну роботу з очищення власного серця, щоб тим самим створити в ньому оселю для Господа: «Ось, стою при дверях і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною» (Одкр. 3:20). І тоді, ще за земного життя, ця людина стане свідком явлення слави Господньої, яка проявить себе в повній мірі вже в потойбічному житті.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Стати свідком слави Божої
