Життя деяких людей у силу внутрішніх чи зовнішніх причин нагадує справжнісіньке пекло. Стається таке лихо чи раптово, як, наприклад, це, на превеликий жаль, відбулося з багатьма українськими родинами з початком неприхованої російської агресії, чи ж життя певної людини, родини перетворюється на справжнісіньке пекло поступово, з плином часу. У зв’язку з цим на думку спадає алкоголізм чи наркоманія, проте не тільки ці дві вади можуть буквально зруйнувати життя певної людини та її близьких. Існує безліч вад і залежностей не менш руйнівних, ніж наркоманія та алкоголізм, прості ці дві вади найчастіше зустрічаються та найбільш показові.
Але в ситуації, коли життя людини (групи людей чи цілих народів) поступово перетворюється на пекло є ще один вкрай неприємний і показовий момент: люди часто-густо звикають до такого життя. Навіть того гірше, вони з часом починають вважати його цілком нормальним. Не вірите цьому? Найбільш показовий приклад – позитивне ставлення багатьох українців до срср. Для цих людей ця країна не була тюрмою народів, де вони самі були безправним «бидлом», а була справедливою державою, яка «піклувалася» про своїх громадян. Численні концтабори та знущання над мільйонами людей не будуть доказами для цієї частини населення, що вони помилялися у своїй оцінці цього сатанинського утворення, чим насправді був срср.
Але що робити, якщо ваше власне життя чи життя ваших близьких перетворюється на пекло? Як не звикнути до цього стану і непомітно для себе почати вважати його цілком нормальним? Відповідь на це запитання дає Книга книг, Біблія, словами Господа Ісуса Христа: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим; бо ярмо Моє – благо, і тягар Мій легкий» (Мф. 11:28-30). Ясна річ, що цей заклик викличе в багатьох струджених і обтяжених життям людей (саме тих, до кого звернений цей заклик!) лише іронічну усмішку: адже важко повірити, що настільки складне життя може взагалі змінитися. На думку цих людей, таке можливе лише в казках та слізливих мелодрамах чи «мильних операх», але ніяк в їхньому житті. І численні нещастя та негаразди, які стаються з віруючими теж не вселяють надії людям, які розчарувалися в житті. Що можна сказати таким людям?
А насправді нічого, бо якщо вони не вірять Слово Божому, то ніколи не повірять і людським словам, а всі ваші начебто логічні аргументи розіб’ються об стіну їхнього скептицизму. Скажемо більше, багато людей навіть уявити не можуть свого життя без страждань і поневірянь. А дехто навіть (у подібне важко повірити) примудряється цим пишатися та знаходити привід для піднесення! Загалом, людська психіка це цілковита таємниця для самої людини, що вже казати про її оточення? Так що не дивуйтеся цьому «феномену», хоча дивуватися є чому. Особливо в тому випадку, коли людина може позбутися своєї біди без значних для себе зусиль.
«Обидва учні (Іоанна Хрестителя) пішли за Ісусом. Ісус же, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, говорить їм: чого ви шукаєте? Вони сказали Йому: Равві [що означає: Учителю]! Де Ти живеш? Говорить їм: підіть і побачите» (Ін. 1:37-39). Вони пішли і побачили, а згодом стали Його учнями, апостолами Христовими і тепер перебувають разом з Ним на Небесах. Те саме пропонує кожному з нас Спаситель: чи стати Його послідовником та отримати доступ до життя вічного, чи залишатися у своєму житті-пеклі, щоб наприкінці свого земного шляху потрапити вже до пекла справжнього.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Життя як пекло
Ваш коментар: