17 травня – Святі дурні

Бог часто здійснює Свої задуми через «святих дурнів» – мрійників, які кидаються вперед з безглуздою вірою, тоді як я підходжу до своїх рішень зважено і стримано. Фактично, у питаннях віри діє незвичайний закон інверсії. Сучасний світ шанує інтелект, привабливість, упевненість у собі і витонченість. Бога усе це явно не вражає. Він частенько покладається на простих, неосвічених людей, які не знають нічого, окрім сподівання на Бога, і здійснює через них чудеса. Найменш обдарована людина може стати експертом у молитві, бо молитва вимагає лише сильного бажання провести час з Богом.

Моя церква в Чикаго (чудовий коктейль з рас і соціальних верств) одного разу під час серйозної кризи запланувала провести цілонічну молитву. Дехто висловив із цього приводу свої побоювання. Чи безпечно проводити такі заходи, враховуючи обстановку в цьому районі міста? Може, варто найняти охоронців або організувати патрулювання стоянки? А якщо ніхто не прийде? Ми докладно обговорювали практичну доцільність заходу.

З найбільшим ентузіазмом на ідею цілонічної молитви відгукнулися бідні члени общини – група літніх людей з муніципального гуртожитку. Я не можу собі уявити, скільки їх молитов за довгі роки так і не отримали відповіді – вони жили в муніципальних будинках серед злочинців, бідності і страждань, – але ці люди як і раніше демонстрували дитячу віру через молитву. «Скільки ви пробудете: годину, дві?» – запитали ми, думаючи про те, як правильно спланувати перевезення і замовити автобуси. «О ні, ми залишимося на усю ніч», – відповіли вони.

Одна негритянка, якій було вже за вісімдесят, майже втратила зір, спираючись на ципок, пояснила співробітникові церкви, чому вона хоче провести всю ніч на жорсткій церковній лаві в небезпечному кварталі. «Розумієте, просто є багато такого, чого ми не можемо робити в церкві. Ми не так освічені, і в нас немає стільки сил, як у тих, хто молодший. Але ми можемо молитися. У нас є час, і в нас є віра. Все одно деякі з нас страждають безсонням. Якщо потрібно, ми можемо молитися і всю ніч».

І вони так і зробили. А представники «освіченої молоді» з церкви в центрі міста отримали важливий урок: віра проявляється там, де цього найменше чекаєш, і слабшає там, де мала б процвітати.

З книги «У пошуках невидимого Бога»

Попередній запис

16 травня – Божі Голоси

Уявіть Божий план у вигляді різних Голосів. Перший Голос – гучний. У нього є ряд переваг. Коли цей Голос говорив ... Читати далі

Наступний запис

18 травня – Докорінна перебудова

Я рідко прокидаюся уранці, сповнений вірою. Замість цього я почуваю себе схожим на ту тропічну рибку, що живе в мене ... Читати далі